Світ – це книга, і той, хто не подорожує, читає лише одну її сторінку. І справді! Мандрівка – не лише спосіб весело провести час. Хороша подорож – це та, з якої ви повернетесь із новими знаннями. З кожним днем дедалі більше українців віддають перевагу таким «пошукам знань» за кордоном. Втім, і наша земля має локації, варті уваги. Лише уявіть: на Львівщині є близько 3000 об’єктів – пам’яток архітектури. А скільки довкола нас культурних або природних пам’яток?
На жаль, чимало з них сьогодні забуті українцями. Ми мріємо про поїздку до Парижа, щоб побачити величний Нотр-Дам де Парі, та не знаємо про костел Всіх Святих у Годовиці (Пустомитівський район), де творив великий скульптор Пінзель…
Звісно, що подорожі світом – це добре, але не знаючи власного минулого, ми не матимемо майбутнього. Тому «Львівська Пошта» підготувала цікавий маршрут подорожі чотирма історичними локаціями нашої області. Лише за день ви матимете змогу відвідати Старосілький та Свірзький замки, Унівський костел та стародавнє Звенигородське городище з оборонними ровами та валами. Мандрувати – просто!
Встигнути побачити Старосільський замок!
«Старосільський замок нині у поганому стані. Фактично з кожним днем він руйнується. Як на мене, це основний стимул відвідин цієї місцини. Імовірно, що буквально за кілька років його можна просто не застати. Але це цікавий та досить великий замок», – розповідає «Львівській Пошті» Ганна Сидоренко, експертка туристичного бізнесу, співзасновниця туристичних компаній Karpaty Travel і Karpaty.info.

Саме з цієї локації жінка і радить розпочати свою мандрівку. В’їзна дорога до замку в Старому Селі небезпечна і загадкова, адже складається з багатьох серпантинів. Їхати чи йти треба обережно! Однак замок видніється не одразу.
«Коли вперше бачиш Старосільський замок – перехоплює дух. Він нереально великий. Знаю, що закладав його фундамент заможний магнат. Але навіть його нащадкам не вдалось добудувати замок. А за своє життя той магнат побував там лиш двічі», – мовить Дзвінка Сіра, студентка та мандрівниця.
Розміри Старосільського замку дійсно вражають. А кількість бійниць, які є на його стінах, здається, не злічити. Де-не-де на фасадах замку-фортеці збереглися елементи оздоблення. Перевагою для водіїв є те, що можна заїхати усередину, адже, по суті, Старосільський замок – це гігантське подвір’я, обгороджене старовинними мурами. Лише подекуди видніються обриси можливих колишніх кімнат.
Колись у замку височіло шість веж. Донині збереглись лише три з них. Одна з них, яка найкраще збереглась, має вигляд корони, якщо дивитись із внутрішнього двору. Нині чи не вона єдина нагадує про колишні королівські часи. Бо з кожним днем замок лише руйнується. Тим паче, що недалеко від нього прокладена залізниця. І кожен поштовх від руху поїздів може стати останнім для Старосільського замку.
Крім того, в центрі Старого Села розташована дерев’яна церква Святого Іоанна Хрестителя з дзвіницею, яка є пам’яткою архітектури. На території церкви також є старий цвинтар зі стародавніми кам’яними надмогильними хрестами.
Звенигородське городище
Після відвідин Старого Села експертка туристичного бізнесу підказує поїхати у Звенигород, який досить часто згадують у давньоруських літописах. Зокрема, саме на підході до цього села вбили руського князя династії Рюриковичів Ярополка. У пам’ять про ці часи у селі поставили статуї руських воїнів.
Сьогодні у Звенигороді можна подивитись на велике городище, де колись була давньоруська фортеця. Її збудували на невеликому пагорбі. На його найвищій частині був невеликий князівський замок – дитинець.
На жаль, у середині 17 століття замок розібрали, до наших днів дійшло лиш колишнє городище. Проте, зі слів Ганни Сидоренко, Звенигород вартий уваги бодай тому, що там функціонує цікавий музей давньоруського міста.
«Для мене подорож до історичних місць – це своєрідна мандрівка у часі. У кожному з них можна по-справжньому перенестися в ту чи ту епоху. Ти наче починаєш відчувати її дух. Власне, все це можна сказати про Звенигород. А природа, яка там є – це просто якась магія!» – мовить студентка Дзвінка.
фото: Дзвінка Сіра Загадковий Свірж
Зі Звенигороду Ганна Сидоренко радить поїхати у Свірж. Захищений з трьох боків водою там причаївся один із найкрасивіших замків України. Перші згадки про нього датуються 1484 роком. За своє життя стіни Свірзького замку спостерігали за багатьма – від графів і до трактористів (зі середини 17 століття ним володіли близько 10 графів, а за «совітів» тут була школа трактористів).
Перше, що кидається в очі, коли підходите до в’їзної брами замку – кам’яна плита із написом латиною Haec Domus Tempore Belli Combusta Anno Domini MCMXVII Reedificata («Цей дім під час війни згорів, в році Господньому 1917 відновлений»). Мовиться про наслідки Першої світової війни, коли замок підпалили російські війська. На щастя для нас, тодішній власник замку найняв робітників, які відновили зруйновані частини, орієнтуючись на старі фотографії.

Свірзький замок зачарує: барокові елементи та міфічний грифон на фасаді, залишки оборонної вежі, старовинний важкий дверний молоток та невеличке віконце у брамі, з якого колись визирала королівська варта.
Щоправда, нині не достатньо буде постукати, щоб відчинили. Об’єкт під охороною і переважно зачинений. Увійти всередину можна лише з дозволу охоронця.
Про Свірж ходить легенда: дуже давно там працювала місцева дівчина. Багато ворогів мріяли захопити замок. У одного з них закохалась дівчина. Вона допомогла коханому та відкрила фортечну браму, коли його військо нападало. «Коханий» скинув зрадницю у глибокий колодязь. Нині місцеві жителі розповідають про тінь дівчини, яка блукає фортецею і, навчена гірким досвідом, зачиняє всі двері на своєму шляху.
Фінальний акорд – Унів!
Якщо ви вибрались у мандрівку в неділю – Унівський монастир стане її ідеальною завершальною нотою. Ще цю локацію звикли називати подорожжю «шляхами ченців», бо свого часу у монастирі бували Митрополит Андрей Шептицький і монах та полеміст Іван Вишенський.
«В Уневі можна оглянути сам монастир та відвідати Музей сакрального мистецтва. Втім, про екскурсію у музеї варто домовлятися напередодні», – наголошує Ганна Сидоренко. Дізнатись про можливий час організації екскурсії можна за телефоном: +38 (095) 094-62-35.
Неподалік Унівської Лаври є два особливих святих місця, які обов’язково потрібно відвідати – гори Чернечу та Короната. На першій розташований монаший цвинтар. Трохи далі на горі біля прапора є криївка. Із цього місця відкривається найкраща панорама Унева.
Друга гора, Короната, у лихоліття радянського переслідування церкви, стала сховком для християн: у збереженій старовинній каплиці вони здійснювали таємні богослужіння – вінчання, хрещення та сповідь.
Найзручніше податись у таку одноденну мандрівку власним автомобілем. Загальний кілометраж маршруту в один бік складає 87 кілометрів. «Львівська Пошта» бажає яскравих вихідних усім, хто наважиться на таку маленьку авантюру!
Львів – Старе Село – Звенигород – Свірж – Унів – Львів