Львів залучатиме грандові кошти Євросоюзу в економіку та розвиток інфраструктури нашого міста. Минулого тижня в рамках співпраці між містами­партнерами Львовом і Любліном (Республіка Польща) відбулося спільне засідання сесії депутатів рад обох міст. На засіданні йшлося про те, щоб перевести співпрацю між містами на якісно новий, а головне - практичний рівень.

- Наразі наша співпраця обмежується обміном досвіду чи залученням коштів на проведення різноманітних семінарів для працівників міськради, а також культурним обміном. Тоді як розвитку інфраструктури досі надавалось менше значення. Натомість Люблін  протягом 2004 - 2006 років  через гранти Євросоюзу залучив 180 млн злотих на поліпшення інфраструктури. Ми хочемо перейняти досвід такого залучення коштів, - розповів Володимир Квурт, секретар Львівської міськради.

Першим таким проектом є ознакування Львова, тобто забезпечення маркування вулиць і пам'яток кількома мовами, а саме українською, польською та англійською. Аналогічне ознакування вже зроблено у Любліні. А з липня нарешті почнуть реалізовувати цей проект і у Львові за кошти ЄС.

Іншим вдало реалізованим проектом Любліна є поліпшення роботи місцевого водоканалу. Люблін теж мав значні проблеми з водопостачанням: коштів, зібраних з мешканців, не вистачало на утримання та модернізацію систем водозабезпечення міста. Та й грант був не стільки панацеєю, як одним із засобів вирішення проблеми.  Для того, щоб отримати результат, міській владі довелось зробити непопулярний крок і таки підвищити тарифи на воду, а також перевести підприємство на повністю комерційну основу. Зараз Люблін має цілодобове водопостачання, вартість одного кубометра води коштує приблизно 1 долар США, а водовідведення 1,1 дол. США. При цьому норма на одного жителя 110 літрів води, тоді як в Україні ця цифра близько 300 літрів на особу.

Щоправда, виявилось, що українське законодавство не дозволяє повноцінної реалізації такого проекту в Україні, хоча його ефективність доведено.  

- Передусім нам потрібно змінити саму структуру управління комунальним підприємством. Потрібно комерціоналізувати підприємство і відділити його від міськради, а отже позбавити шансу отримувати дотації. А при теперішньому українському законодавстві це можливо тільки через приватизацію, на що ніхто не піде, через страх втратити контроль над цим підприємством, - резюмував Володимир Квурт.

Тож наразі депутати зосередяться на залученні грандів на розвиток інфраструктури. У Любліні цим займається окремий відділ з 70 осіб, який має представників у всіх структурних одиницях Люблінської Ратуші. Вони збирають інформацію про потреби міста у всіх  сферах, потім пишуть проекти, вивчають можливість залучення коштів і реалізовують їх.

Депутати міськради вважають, що подібна схема є ефективною і її можна застосувати щодо Львова, адже сьогодні питання практичного залучення позабюджетних  коштів і ефективного їх використання є недостатньо пропрацьоване у Львові.

- Управління зовнішньо­економічних відносин та інвестицій ЛМР зайняте поточною роботою, та й, врешті, воно не може знати зсередини всіх проблем. На кожну проблему є свій фахівець, який ідеально в ній орієнтується і може вирішити її максимально швидко і з найменшими затратами. От тільки потрібно сказати, як саме оформити свій запит, щоб він знайшов відповідь. І саме для цього потрібно внести певні зміни в структуру міськради, які ми пропонуватимемо найближчим часом, - запевнив пан Квурт.

Зі свого боку Львів допомагатиме Любліну стати культурною столицею Європи у 2016 році. Подібна співпраця зараз йде з усіма містами­партнерами Львова. Наступне місто­ партнер, яке відвідають львівські депутати, - Краків.  20 червня там відбудеться футбольний матч­реванш між львівськими міськими обранцями і краківськими, а також інші заходи в рамках "Днів Львова у Кракові".