Останні два роки містяни забули про переповнені контейнери і смітники, вгодованих пацюків, які, не ховаючись, бігали біля будинків, мух, які можуть переносити інфекційні захворювання. Тверді побутові відходи вивозили послідовно і вчасно. До цього часу питання львівського сміття було сферою відповідальності Львівської ОДА та донедавна її керманича Олега Синютки. Передісторією цього рішення стала трагедія на Грибовицькому полігоні, де загинули чотири людини у травні 2016 року. Після чого понад рік місто потопало у тоннах сміття.
Тоді влітку 2017-го міські обранці проголосували за відповідну ухвалу, яка передбачала передачу повноважень з вивезення ТПВ на території Львова. Прибирати місто у Львівській ОДА зобов’язались до 30 червня 2019-го. Натомість міська рада за цю послугу сплачувала 300 мільйонів гривень на рік. Чимало!
Два роки минуло, і вже з 1 липня Львівській міськраді повертають ці повноваження. Та чи справді місто готове переймати їх? Львів’яни, згадуючи минуле, хвилюються, чи не повториться сміттєвий колапс, чи є запасний план у чиновників?
Ті ж зі свого боку запевняють: два роки минули немарно, є конкретні напрацювання, але гарантій, що колапс не повториться, не дають. Бо, кажуть, господарське питання може в будь-який момент перейти у політичну площину. Хто ж може встромляти палиці в колеса? Імен не називають, як і не уточнюють, на які полігони вивозитимуть сміття. Тоді як обласні чиновники запевняють, що завжди готові допомогти львів’янам у біді (мовиться й про повторення сміттєвої проблеми).
Повноваження передадуть автоматично
Отож із 1 липня 2019 року Львівська міська рада знову відповідатиме за господарське питання у місті – сміття. Зі слів Сергій Бабака, заступника міського голови Львова, ці повноваження міська рада перейме від ЛОДА автоматично. Це було передбачено вищезазначеною угодою.
“Згідно з чинним законодавством у цій сфері, перший місяць перевізники будуть возити сміття за тимчасовими договорами. А після того, як повноваження повноцінно перейдуть нам, то в першій декаді липня оголосимо конкурс на визначення перевізників ТПВ. Конкурс з процедури має тривати до 30 днів. Очікую, що будуть ті ж самі перевізники – це ЛКП “Львівспецкомунтранс” та приватні перевізники “Грінера”, “ДВ-Екосвіт”, АВЕ і ТОВ “Санком-Львів”, – зазначив “Львівській Пошті” Сергій Бабак.
Кошти на подальше вивезення сміття зі Львова у міському бюджеті вже передбачили. Мовиться про цю ж суму, яку виділяли попередніми роками ЛОДА – це 25 млн грн на місяць. На рік вивіз сміття обійдеться Львову знову-таки у 300 млн грн. Та не усі розуміють, чому такі великі суми виділяються на це питання та куди скеровують ці гроші. “По-перше, кошти скеровуватимуть на захоронення сміття. По-друге, на субвенцію обласним містам, які прийматимуть львівське сміття. І, по-третє, на транспортування сміття на дальні відстані за межами Львівщини”, – пояснює Сергій Бабак.
Куди “мандруватиме” львівське сміття
Поки ціну за вивіз сміття (за тонну) не називають, обіцяють після двох місяців роботи оприлюднити цифри. Як і не кажуть, куди саме вивозитимуть львівське сміття та з якими полігонами до цього часу є уже попередні домовленості: “Яка різниця куди, головне, що вивозитимуть сміття! Не думаю, що принципово озвучувати адреси. Попередні домовленості були і є. Це полігони, які розташовані на території області і поза її межами. Будь-яке місто в області, яке буде готове приймати львівське сміття і заробляти на цьому, ми готові з ним співпрацювати. І щоразу дивитимемось, куди вигідніше возити його. Та хочу сказати, що ЛОДА відколи перейняли повноваження з вивозу ТПВ, зі Львова в жодне нове місце сміття не вивозили. Крім тих, куди вивозили й ми”.
На машинах встановлять GPS-трекери, тож чітко контролюватимуть кожну тонну відходів, яку вивозитимуть з міста. Водночас час міські чиновники нарікають, що в облдержадміністрації повинні були надавати міській раді щомісячні звіти про використані кошти на сміття (300 млн грн в рік). Однак за два роки місто не отримало жодного звіту.
“Ми звітуємось перед Львівською облрадою, яка, затвердивши програму заходів поводження з ТПВ, делегувала нам повноваження з вивезення відходів. Звітуємо їм на профільних комісіях під час обласної сесії. Додам, хоч сьогодні це вже неважливо, але місто мало передати нам в управління комунальне підприємство “Львівспецконутранс”. Щоб на їхній базі зробити логістичний центр управління відходами у місті. Це було передбачено і стратегією, і ухвалою. Але міська рада не виконала цієї домовленості. Отож не вважаємо за потрібне звітувати їм, коли рішення не виконують”, – відповідає на звинувачення Назарій Романчук, директор департаменту розвитку та експлуатації ЖКГ Львівської ОДА.
фото: Олег Огородник
Без “плану Б”?
Насправді про ймовірність повторення сміттєвого колапсу, який був у Львові у 2016-ому (міські чиновники називають цей період сміттєвою блокадою), говорять чи не усі співрозмовники “Львівської Пошти”.
Запитуючи про запасний план Сергія Бабака у разі повторення сміттєвого колапсу, нам лише відповідають: “Якщо хтось захоче використати господарське питання сміття з політичною метою, то може бути все. В іншому випадку ніяких негараздів зі сміттям не мало б бути. А коли буде команда блокувати рух машин трасами і не приймати сміття зі Львова, то про який запасний варіант може мовитись”.
Зі слів Назарія Романчика, за два останні роки ЛОДА вдалось налагодили роботу перевізників, напрацювати логістичні маршрути вивезення ТПВ, встановити чіткий контроль за перевізниками, щоб не було самовільних скидань: “Ми цю систему роботи передаємо місту і маємо надію, що її не зламають і колапс не повториться”.
На запитання, чи готова область у разі чого знову допомогти місту, він каже: “Ми готові допомагати будь-якому обласному місту, які матимуть проблеми не лише зі сміттям, а й з іншими питаннями. Завжди готові допомогти й Львову, якщо там не матимуть чим виправдати свою безгосподарність. Проте в такому випадку вони повинні долучатись до роботи, зокрема фінансово”.
В якому стані обласні полігони
Співрозмовник зазначає, на Львівщині є шість ключових полігонів, про які мовиться в обласній Стратегії поводження з ТПВ (знову-таки конкретних адрес не називають). “Ми вкладаємо у них гроші з різних джерел, щоб впорядкувати і зробити ці території безпечними. Проте розуміємо, що надалі потрібно будувати комплекси з переробки відходів як у Європі. А полігони функціонуватимуть лише для захоронення залишку від переробки ТПВ”, – веде далі Назарій Романчук.
Нині область меншу частину сміття (близько 33%) вивозить на полігони Львівщини. Решту за межі області – у Житомирську, Хмельницьку області. “Є куди вивозити сміття у найближчій перспективі. Наприклад, з містом Староконстянтинів, що у Хмельницькій області ми уклали меморандум про співпрацю. Нині там приймають близько 100 тонн відходів на день зі Львова і готові надалі приймати сміття”, – каже директор департаменту розвитку та експлуатації ЖКГ Львівської ОДА.
Водночас у міськраді запевняють, що готові розпочати рекультивацію полігону в Грибовичах. Проте в ЛОДА блокують цей процес.
“Ми могли б почати рекультивацію полігону ще три місяці тому. 15 березня цього року надіслали на погодження комплексний проєкт з цього об’єкту, як це передбачено постановою Кабміну. До проєкту ми додали копію з експертними висновками. Це позитивні висновки, проєкт рекомендований до затвердження у встановленому порядку. Згідно із законодавством, проєкт мали погодити в ЛОДА впродовж п’яти робочих днів. Досі ніяких висновків ми не отримали”, – обурюється Сергій Бабак.
У відповідь Назарій Романчук пояснює: “Пам’ятаємо, скільки кримінальник справ було пов’язано із цим полігоном. Щоб у майбутньому не виникало ніяких запитань у правоохоронців, ми звернулися з відповідним листом від ОДА в СБУ та управління захисту економіки у Львівській області, щоб уникнути незрозумілих ситуацій. Після чого зробимо своє заключення”.
У міській раді зауважують, що на початку липня розпочнуть реальні роботи з дегазації полігону. Це один із етапів рекультивації полігону. Видобутий біогаз планують використовувати для вироблення електроенергії для потреб найближчих населених пунктів.
Заводи лише обіцяють
Після того, як трапилась трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі у травні 2016-го, де загинули чотири особи, львів’янам і жителям області один за одним давали обіцянки початку будівництва перших сміттєпереробних заводів не те, щоб в області, а й в Україні. Проте обіцянки залишились обіцянками.
“Проєктом будівництва заводу у Львові займається ЄБРР, оскільки вони є кредиторами. У другий тур вийшло п’ять компаній, і представники ЄБРР за своєю процедурою визначатимуть переможців. Далі оголошуватимуть тендер на будівництво. Важко сказати про початок, бо ми на процедури та терміни не впливаємо”, – резюмує Сергій Бабак.
Щодо заводів на території області (а за словами ексочільника Львівщини Олега Синютки були три інвестори, які готові побудувати такі заводи), то теж ніякої конкретики.
“Є один інвестор, який готовий будувати сміттєпереробний комплекс на території заводу “Сірка”, що у Миколаївському районі. Однак Львів відмовляється надати гарантії з постачання ТПВ. Виникає колізія: інвестор може вкласти кошти в будівництво, а місто відмовиться постачати сміття через те, що планують будувати свій завод з переробки сміття на вулиці Пластовій. Тож інвестор взяв паузу”, – резюмував Назарій Романчук.
Приклад Польщі: сміттєпереробний завод у Стальовій Волі
Поки на території Львівської області, та й загалом в Україні, немає сміттєпереробних заводів, ми можемо орієнтуватись на закордонні. У місті Стальова Воля (Республіка Польща, Підкарпатське воєводство) працює завод із механіко-біологічної переробки відходів, де сортують сміття для подальшої переробки, компостують органічні рештки та використовують біогаз як енергетичний ресурс. “Львівська Пошта” їздила на цей завод, про що ми писали у матеріалі “Як поляки дають собі раду зі сміттям” (№68 (2080) від 30 серпня 2018 року). У Стальовій Волі проживає близько 65 тисяч мешканців. Сам завод  |
фото: Діана Кормухіна (2) |
розташований за містом, у промисловій зоні, тож поряд із ним функціонують інші об’єкти. До житлових будинків відстань становить щонайменше кілометр. Впродовж року завод приймає близько 60 тисяч тонн відходів від 150 тисяч мешканців. До слова, завод обслуговує не лише Стальову Волю, а й навколишні міста. Також завод продукує електроенергію і тепло з перероблених відходів. Сміття тут сортують у кілька етапів на спеціальних сортувальних лініях. Після сортування 50% відходів із заводу йде на полігон, 50% – на сировину.
Та все ж будівництво сміттєпереробного комплексу у Стальовій Волі не обійшлося без протесту на етапі проектування.
“Самі жителі містечка на громадських слуханнях визнали необхідність існування такого заводу. Однак одна екологічна організація з міста Ченстохова, що за 350 км від Стальової Волі, запротестувала. Цього було достатньо, щоб зобов’язати проектантів провести повторну оцінку впливу майбутнього заводу на навколишнє середовище. Згодом, отримавши результати, що завод ніяк не зашкодить, відбулись чергові громадські слухання. Тоді уже ніхто не протестував”, – розповідав під час візиту журналістів зі Львова Іренеуш Шульц, технолог фірми Сontrol Рrocess S.A. – однієї з компаній-учасників тендеру на будівництво сміттєпереробного комплексу у Львові.
Сьогодні поляки лише вчаться сортувати свої відходи. Влада країни веде активну політику у цьому напрямку. І уже є зрушення: більшість сміття, що потрапляє на завод, завчасно посортоване самими ж мешканцями.“Звісно, у Польщі поки що не сортують відходи так, як у Німеччині. Однак уже видно певні зрушення. Торік у нас набрав чинності закон, який стосується сортування сміття у домашніх господарствах. Мешканці будинків повинні мати мішки чотирьох кольорів: у перший потрапляє скло, у другий – пластик і метал, у третій – папір, у четвертий потрапляють рослинні відходи, також повинен бути п’ятий мішок такого самого кольору, куди йдуть кухонні відходи. А ще окремо потрібно складати змішані відходи – все те, що не увійшло в інші пакети. Отож кожен чиновник тепер може прийти і перевірити мої змішані відходи. І якщо він виявить, що я не сортую сміття, то я платитиму за вивіз учетверо більше”, – додав Іренеуш Шульц.