– Найважливіше для Львівщини та України загалом під час парламентських виборів – дотриматись законодавства, щоб не було сумнівів у їхній легітимності, щоб ніхто не нехтував виборчим законодавством і Конституцією України, адже маємо бути правовою державою, а отже, працювати у законодавчому полі і проводити чесні та прозорі вибори. Протягом цих парламентських виборів кожен має розуміти, що в цей час показуємо обличчя українського парламентаризму. Гадаю, політична боротьба на Львівщині буде дуже емоційною. Проте результати цих виборів будуть не менш строкатими, ніж попередніх. Голоси львів’ян “розпорошаться” на різні політичні сили. У цьому випадку важливо, щоб представники політичних партій не перейшли межу людяності під час виборів і не маніпулювали довірою українців. Вже традиційно зберігається в українців запит на нові обличчя, цим легко маніпулювати, проте в гонитві за новим маємо думати про те, як не тратити наявних здобутків. Голосуючи, варто пам’ятати: парламентар – це людина, яка спроможна ухвалювати державницькі рішення, розуміти важливість закону, представляти Україну на міжнародній арені. Власне, варто звертати увагу на досягнення, які кандидат здобував у своєму житті, можливо, й не будучи парламентарем, ким ця людина була до виборів, що вона може і вміє зробити. Не лише гаслами будується держава, адже хочеться не лише чути слова, а й бачити подальший план дій з конкретними кроками.

– Ця парламентська кампанія має свою особливість, адже зараз у суспільстві є запит на нових політиків, а на цей запит є відповідь, бо бачимо багато новостворених політичних сил. Та маємо розуміти, хто ці нові обличчя і чи збігаються їхні і наші погляди та цінності. Вирішувати завжди складно, особливо зробити це швидко. Перед тим як зробити вибір, потрібно провести якесь спостереження за політиком чи партією, проаналізувати й оцінити його діяльність. Під час виборів варто перебувати у живому інтересі до політики й уважно придивлятися до політичних сил, адже зараз вони непомітно завуальовують те, що не потрібно виборцю знати і бачити. Класичні схеми виборцям подають як щось нове і обіцяють зміни в майбутньому. Визначальними критеріями у виборі мають стати ціннісні орієнтири та національно орієнтовані речі, бо якщо ми побудуємо національну державу, то далі зможемо зробити Україну успішною. Не можна відкидати у передвиборчих програмах духовні цінності, такі як віра чи мова. А якщо будемо зважати лише на збільшення пенсій, зменшення тарифів, то будемо жертвами маніпуляцій. Варто чітко розуміти, що спочатку українці усвідомлюють, ким вони є, а потім бачать шлях до успіху. Якщо не будемо ідентифікувати себе, то нічого не побудуємо.

– Ці парламентські вибори важливі, як і кожні вибори, бо від парламенту в нашій країні багато залежить. Проте саме зараз роль майбутніх виборів особливо значна, адже розвиток подій в Україні такий, що може відбутись “ригівський” реванш, а наш голос може цьому запобігти або хоча б пом’якшити ситуацію. Нові обличчя в політиці – це добре. Проте не можна вибирати нове обличчя лише заради чогось нового. Нещодавні президентські вибори мене обурювали ставленням до виборців, адже на пост глави держави висували кандидата, про якого ніхто нічого не знав, окрім його сценічної діяльності. Виборець має знати, які погляди та політичні переконання має кандидат у народні депутати, з якою командою і програмою він іде в політику. Важливо й знати, чим займалося нове обличчя до того, як йти в політику. Якщо людина все життя мала державницьку позицію, то вона буде відстоювати інтереси та цінності держави на певній посаді. А якщо кандидат до моменту виборів був аполітичний, жартував про Україну, за яку колись люди гинули і зараз віддають життя, то я не вірю, що зі здобуттям високої посади у такого нового політика щось в житті зміниться. Впевнена, що на вибори має йти кожен і брати на себе відповідальність за майбутнє держави. Якщо ти не голосуєш, то віддаєш долю країни в руки чужим людям. Є громадяни, які не йдуть на вибори через байдужість, втому чи зневіру, але потрібно розуміти, що в цій країні нам ще жити. А зміни в державі будуть тоді, коли усі її громадяни почнуть думати.

– У багатьох людей зараз, після президентських виборів, відкрилося друге дихання. Тішить, що українці об’єднуються, руки в них не опустилися, вони генерують нові ідеї щодо побудови української України. Сьогоднішню передвиборчу ситуацію в Україні та на Львівщині я бачу у фазі становлення, що її вже давно пройшли інші європейські держави. Свідомих українців, порівнюючи з періодом становлення незалежності, стає щораз більше, вони творять краще суспільство. Та чомусь мені здається, що на цих виборах українці знову наступлять на граблі. Певний відсоток зробить проукраїнський вибір, як і зробив на президентських виборах. Коли я голосую, то маю певні пріоритети і вимоги до кандидата, але окрім власної думки, намагаюсь прислухатись до мудрих та авторитетних для мене людей: волонтерів і воїнів. Їхня думка для мене дуже важлива. Перш за все треба пам’ятати, що кожен голос важливий. Якщо ти українець, то йди на вибори і голосуй!

– Зазвичай львів’яни політично активні. У парламенті чинного скликання є найбільша кількість депутатів від Львівщини за всю історію. Причому львів’яни є і в різних партіях, навіть таких несподіваних, як “Опозиційний блок”. Цілі політичні проєкти мають чітку виражену “львівську приналежність”. Минулого скликання фракція “Свобода” складалась переважно із галичан. Оскільки вибори є дуже нетривалими, до того ж відбуватимуться влітку, очікувати яскравих та затяжних баталій навряд чи варто. Знову ж таки, оскільки вибори відбуваються швидше аніж заплановано, найбільше шансів потрапити до парламенту матимуть нардепи-мажоритарники, які системно та давно працюють на окрузі, а також представники політичних сил, які є популярними сьогодні – для Львівщини це “Європейська солідарність” та “Голос”. Роблячи вибір, потрібно зважати на реалістичність програми, на політичний чи професійний шлях кандидата до виборів, а також відсутність чи наявність явно популістських гасел.

– На наступних парламентських виборах за місця в Раді змагатимуться багато нових облич, знайомих нам не з політики. Вони у багатьох ніби викликають довіру, а ніби й ні. Перед тим, як їм довіряти, маємо подивитись на їхню попередню діяльність, особливо на те, що той чи інший кандидат робив для своєї країни. На президентських виборах ми вже побачили, що нове, але знамените обличчя перемагає. Натомість перемагати мав би патріотизм і навіть повсякденне ставлення до своєї держави. Маємо дивитися на те, чи готовий кандидат і його команда розвивати Україну і працювати на її благо, а чи хочуть вони прийти у велику політику, нажитися і піти. На мою думку, головним критерієм вибору має бути патріотизм, а потім вже все інше. І пам’ятаймо: гучні гасла – це ще не причина віддавати свій голос. Серед моїх побратимів немає однозначної думки щодо парламентських виборів, як і не було щодо президентських. У всіх свої переконання, але й бійцям хочеться позитивних змін, бо вже набридли одні й ті ж проблеми в країні.