– Справді, останні вибори дуже багато кандидатів, на жаль, і ключових, будували на поляризації політичних поглядів та агресивній риториці. Технологи практично всіх кандидатів будували свої стратегії на апелюванні до негативних емоцій, а не до раціонального вибору. Особливо яскраво це проявилося в агіткампаніях у соціальних мережах, які за визначенням доносять до користувача в першу чергу не факти, а їхнє емоційне трактування. Для деяких кандидатів основна мета всієї кампанії – ввести споживача такої інформації у певний невротичний стан, стан постійного стресу і змусити його в такому стані зробити некритичний вибір, який базується на страху чи ненависті. Українцям (не лише під час виборів) необхідно навчитися сприймати інформацію критично, перевіряти її та уникати емоційної оцінки фактів, тим паче інтерпретацій. Провадити таку-собі інформаційну гігієну, відсіюючи ті меседжі, які спеціально створені для того, щоби провокувати негативні емоції. Жоден політик в Україні сьогодні, на жаль, не буде конкурентоспроможним, якщо вирішить повністю уникати згаданих практик. Необхідно, щоб змінився суспільний запит, щоб самі виборці встановили, можливо, негласний, неофіційний мораторій на використання брудних технологій. Простіше кажучи, якщо виборці перестануть голосувати за провокаторів, популістів та маніпуляторів, останні самі зникнуть як незатребуваний товар! Запам’ятайте універсальне правило: якщо політик звертається до ваших емоцій, найімовірніше, він намагається маніпулювати. Попри такі заклики, намагайтеся робити вибір зважено й раціонально. Ваш вибір – це завжди тільки ваш вибір! З усіма наслідками та відповідальністю за нього. Важко радити щось з царини психології, а не політики. Однак треба пам’ятати, що 21 квітня життя не закінчується, а політика хоч і важливий, але далеко не єдиний аспект нашого життя!

– Направду дуже прикро бачити, як зараз люди агресивно та гостро намагаються одне одного в чомусь переконати. Чомусь ми не допускаємо, що інші можуть помилятися, що мають свою обґрунтовану думку. Замість того, щоб аргументовано, помірковано, демократично пояснити своє бачення чи донести певний досвід, ми вступаємо в конфлікт із рідними, друзями, колегами та знайомими. На жаль, знаю такі випадки, коли найрідніші стали ворогами, розірвали всі зв’язки через питання президентських виборів. Ця проблема існує в нашому суспільстві не перший рік, але саме в часі виборів ми побачили її масштаби. Шкода, що нас не вчать змалку помірковано ставитися до поглядів інших, ми завжди хочемо бути праві… Зараз непрості часи. Напередодні другого туру “замовкла” навіть стрічка новин у Facebook. Всі ніби завмерли в очікуванні невідомості, проте я оптимістка і завжди сподіваюся на краще. Маємо докладати всіх зусиль, щоб не піддаватися маніпуляціям та фейкам у інформаційному просторі, а сприймати лише раціональні факти. Також варто не просто слухати людей навколо, а по-справжньому чути їх! Маємо думати не лише про вибори, а й про піст. Можливо, всі ми зараз проходимо випробування. Під час Великого посту важливо не те, що ми їмо, а те, щоб ми не “їли” свого ближнього: не сварилися, не підвищували голос, не доводили того, чого не можемо довести… Коли стає важко, раджу йти до церкви, аби побути наодинці зі собою. Що ж стосується самого вибору президента, то тут варто звернути увагу на те, що під час голосування нами не має керувати тимчасова емоція. Потрібно думати про наслідки свого рішення, робити його виважено. Пам’ятаймо: вибори невдовзі завершаться, кожен зробить свій вибір, а далі триватиме наша праця і боротьба!

– Нині українці витрачають багато часу, сил та енергії на дискусії щодо теми виборів президента України. Дискутують люди, більшість з яких, здається, ще не до кінця розібралися, за що, власне, відповідає президент. Вони живуть ілюзіями, думаючи, що президент України – це казковий герой, який прийде і врятує українців від якогось міфічного зубожіння. Зрештою, в нас парламентсько-президентська модель управління. Тож потрібно чітко розуміти, за що відповідає президент, а за що парламент. Вважаю, що главою держави повинен стати грамотний політик, стратегічна людина, яка б мала добрі ділові контакти з країнами Європи. Також ця людина повинна володіти іноземною мовою. За цю людину не повинно бути соромно ні на дебатах, ні на зустрічах світового масштабу. Також особисто для мене принципова позиція, що президент України повинен представляти нашу державу українською мовою. Ми повинні остаточно обрубати будь-які корені, що пов’язують нас із Росією! Стосовно мудрого та свідомого вибору раджу людям думати, думати і ще раз думати! В цій ситуацій кожен українець справді повинен добре подумати, бо зараз не можемо дозволити собі керуватися емоціями. Нині люди сваряться, не розуміють вибору одне одного. Певен, що немає кращого примирення, аніж спілкування. Але не спілкування з метою довести свою правоту, а побудова конструктивного діалогу, який змушує прислухатися до точки зору іншої людини. До слова, на початках у мене з дружиною різнилися політичні погляди. Однак ми демократична сім’я, і я свідомий того, що кожен має право на власну думку. Моя дружина не змінила своєї точки зору, а я кілька разів змінював свої політичні погляди. Зрештою, сьогодні ми маємо однакову позицію. Тож не варто впадати у крайнощі. Ще раз наголошу – потрібно просто думати! Українці вічно нещасні, вічно шукають крайніх у своїх бідах і впадають у відчай. Хоча… нам уже не звикати впадати у відчай. Тому незалежно від того, хто стане новим главою держави, життя триватиме. Маємо бути зацікавлені в тому, щоб будувати нову Україну. Майбутнє нашої держави залежить від кожного з нас!

– Мир – це те, що дозволяє людині жити в гармонії з Господом і з ближнім. За мир ми молимося на початку кожної божественної літургії, яка починається з мирної єктенії. Мир є основою всього, його нам дарує Господь. Час посту – найкраща пора, щоб шукати мир у Бозі. Вибори для нас є викликом, який ставить перед нами нелегке завдання – поєднати мир із переживаннями за нашу долю. Намагання не втратити зв’язку з Богом, осмислюючи реалії сьогодення, дозволить приймати зважені та обдумані рішення і при цьому не запалитися гнівом чи образою, не викликати образу в іншої людини. В українському церковному гімні “Боже великий, єдиний” є рядки, в яких ми просимо Бога про єдність. Зараз найважливіше звертати увагу на те, що нас усіх об’єднує, а не розділяє! Також маємо думати, не проти чого ми хочемо протестувати, а за що хочемо боротися, куди хочемо рухатися. Звертаймо свій погляд на перспективу! При виборі президента варто спиратися на наші цінності. Отже, якщо ми – українці та християни, то для нас важливими є наша земля, мова і цінності нашої Церкви.

– Сподіваюся, що українці не повторять помилок і зроблять мудрий та свідомий вибір! Обираючи главу держави, маємо проаналізувати, хто і що зробив для України. Маємо розуміти, що той, кого Росія вважає своїм ворогом, робить добро для України. А поки що українці, на жаль, не навчилися цінувати того, що мають… Мені прикро, що нині сім’ї сваряться через політичне питання. Мені прикро, що українці не дійшли єдиної думки, а розділилися на два табори… Зрештою, ми повинні пам’ятати заповіді Міхновського: “Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами. Не приятелюй з ворогами нашого народу, бо тим додаєш їм сили та відваги. Не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш”. Ясна річ, що коли думки членів сім’ї різняться, це зле. Та зрозумійте: якщо сім’я свариться на побутовому рівні, то справа геть не в політиці, а у вихованні, культурі.

– Думаю, пік виборчого конфлікту між українцями вже минув. Під час цього конфліктного періоду перед другим туром виборів багато людей змінили свою думку щодо кандидатів, ще багато кому довелося добре подумати і визначитись, навіть попри неприязнь до обох претендентів на президентське крісло. Люди, навіть деякі з мого оточення, не думають раціонально, коли віддають свій голос. Дехто думає тільки про свою фінансову вигоду, про те, щоб столи на Великдень вгиналися від наїдків. Коли чую таку позицію, виникає враження, що не було Майдану, нема війни… Українці ніби забули про це, ізолювалися. Тепер вони чекають приходу “месії”, який усе зробить за них і для них, особливо дасть грошей. Але це ж неможливо. Коли ставитимемо галочку в бюлетені, маємо розуміти, що ми – українці і що все в цій державі починається з нас!

– Мудрий та свідомий вибір – це власний вибір людини. Кожна людина має право на свій власний вибір, яким би він не був, тому що це її волевиявлення, її громадянська позиція. Це найважливіші принципи і засади демократії. Людина має розуміти, що її вибір не кращий, а просто інший. І якщо у людини є такий горизонтальний стосунок зі світом, тоді вона має свою точку зору, але водночас поважає будь-яку іншу точку зору, не порушуючи нічиїх меж, не висловлюючи осуду, засудження, знецінення, а толеруючи, бо саме так виглядають основні засади демократії. Тобто людина має розуміти, що з нею все гаразд так само, як і з іншими людьми, просто в них різні точки зору. І якщо ми так бачитимемо світ, в ньому не буде ворожнечі, ненависті, бо кожна людина поважатиме інших осіб з їхніми власними позиціями, нормами та світоглядом. Коли ми говоримо про будь-яку дискримінацію – чи расову, чи гендерну, то вона передбачає те, що певні люди трактують себе як суб’єкт взаємодії, а інших осіб – як об’єкт взаємодії. Тобто люди вважають себе кращими за інших або ж свій вибір вважають правильним, а вибір інших неправильним. А якщо розглядати свої стосунки з іншими людьми як горизонтальні партнерські, то кожна людина має поважати будь-які переконання чи цінності іншої людини, але водночас повинна мати достатньо відповідальності, самодостатності, щоб захистити свої власні. Як людині не афектуватися? Особисто не включатися в будь-які маніпулятивні процеси. Пригадайте принцип “розділяй і владарюй”, який передбачає поділ людей із подальшим використанням ворогів. Якщо людина це зрозуміє, усвідомить, то зможе уникнути різних маніпуляцій, не стати їхнім учасником. В такий спосіб людина не стане на шлях конфронтації, ворожнечі, ненависті. Бо нею тоді справді зможуть владарювати.