– Не думав раніше про роботу в банку, але таки вирішив спробувати, як це працювати у великій корпорації. Спробував і мені сподобалось! Пригадую, у Львівську політехніку, де я навчаюсь на менеджменті, до нас прийшли спеціалісти з “Кредобанку” і, власне, розповіли про можливість стажування в банку через програму “Абсольвент”. Спочатку заповнив анкету, пройшовши успішно тестування з математичними та логічними задачами, потрапив на співбесіду. З HR-ом спільно визначили, в який із департаментів банку мені б хотілось потрапити на стажування. Обрав департамент маркетингу. Далі найважче було звикнути до робочого графіку. Перед тим оформив індивідуальний графік навчання. Проблем з цим не було, бо стажувався за фахом. Налаштований надалі тут розвиватись. Оскільки для цього є всі можливості: вдається поєднувати роботу в банку, навчання на п’ятому курсі і ще відвідувати додаткові курси. Наполегливо би рекомендував подаватись й іншим на програму “Абсольвент”.

– Стажування по програмі “Реалізуй себе у владі” проходила у першій хвилі цієї програми. Це був 2015 рік, тоді я ще навчалась в Франковому університеті на 5 курсі історичного факультету. Подруга випадково надіслала мені посилання на цю програму. Вирішила ризикнути, хоча до кінця не вірила, чи це таки реально. Пригадую, довелось пройти для початку співбесіду, два місяці стажувалась і паралельно продовжувала навчання в університеті. Насправді подекуди непросто було навчатись за програмою, адже все це для мене було новим. Ми вчились писати офіційні листи, вивчали законодавчу базу відповідно до майбутньої спеціалізації. Наприкінці програми мені таки запропонували роботу в стінах ЛОДА та готові були почекати, поки отримаю диплом про вищу освіту. З 30-ти осіб, які стажувались, залишили працювати п’ятьох. Спочатку обіймала посаду головного спеціаліста відділу комунікації з громадськістю, а зараз працюю на посаді начальника відділу. Працюю в обласній адміністрації вже третій рік. Бачу себе і надалі на цій роботі. Бо тут є кар’єрне зростання і можливість розвиватися. Рекомендувала б і іншим подаватись сюди, бо це гарна можливість для початку просто спробувати, чи державна служба – це твоє.

– Нещодавно польський Інститут публічних справ провів дослідження серед українських студентів, які навчаються в Польщі. Згідно з результатами, 29% опитуваних заявили, що після закінчення планують переїхати до іншої країни, 28% хочуть лишитися в Польщі і лише 9% збираються повернутись до України. Ще 26% студентів не визначилися. І ці 26% повинні бути нашою цільовою аудиторією, з якою можна працювати! Зрозуміло, що повністю трудову міграцію не зупинити, бо у будь-якому разі хочеться кращих умов життя, і батьки готові зробити все для своїх дітей, зокрема забезпечити дитині навчання за кордоном. Та думаю, що таки є одне рішення. За прикладом європейських програм, в Україні діє стипендіальна програма “Всесвітні студії” Фонду Віктора Пінчука, за якою надають фінансові можливості молоді виїжджати за кордон на навчання. А тоді після здобутих знань їх зобов’язують повернутись і п’ять років відпрацювати за фахом тут. Отже, можна покращити в Україні умови працевлаштування для молоді, або таки надати їм можливість їхати за кордон вчитися за якоюсь державною програмою за умови повернення. Окрім того скажу, що не розумію, для чого працюють відділи працевлаштування в наших університетах, які ніяк не допомагають молоді після отримання диплому. Якщо таки говорити про дієві політичні рішення, то певно краще було б ліквідувати такі відділи. Щоб це зробити, відповідно університетом повинні керувати не науковці, а менеджери і також бізнесмени. Аби державний університет став бізнесовою установою, де не тільки навчатимуть молодь, а ще й заклад приносив би прибуток державі, зокрема студентам. Додам, що зовсім недавно студентське середовище у Львові спільно із підприємцями напрацювали одну цікаву ідею – створити бізнес-кластер як певний фінансовий фонд, з якого оплачуватимуть навчання студентам за кордоном і знову-таки зобов’яжуть їх повертатись працювати додому.