Е-петиції як інструмент змін

За майже три роки роботи цього сервісу активні львів’яни подали 866 електронних петицій. З них лише 32 набрали необхідну кількість голосів і були взяті на розгляд місцевою владою. Проте і з цих трьох десятків не усі до кінця реалізували з різних причин. Нині цей сервіс у міській раді називають не таким популярним, як на початках, втім кажуть, що інтерес містян до нього не зникає. Бо через е-петиції, як інструмент громадської участі, можна вплинути на вирішення того чи іншого проблемного питання у Львові. Або бодай звернути увагу посадовців і депутатів міськради на це.

Зараз львів’яни онлайн можуть проголосувати за електронні петиції, автори яких пропонують підвищувати тариф на проїзд лише після запровадження е-квитка у місті або відновлення курсування тролейбуса №10. Чи за облаштування дитячого спортивно-розвиваючого майданчика в мікрорайоні Кривчиць. Загалом на етапі збору підписів зараз перебуває 24 петиції.

Львів з новим заказником, без малих маршруток та піскосуміші

Петиції можуть бути різного спрямування. Найчастіше львів’яни реєструють електронні звернення, які стосуються покращення умов перевезення громадським транспортом або благоустрою міста та будівництва. За три роки із 32 петицій, які набрали потрібну кількість голосів, є лише декілька успішних. І першою, яку втілили не лише у Львові, а й поширили ідею на всеукраїнський рівень – це петиція щодо онлайн-оформлення допомоги при народженні дитини. Нещодавно, від липня 2017-го, допомогу при народженні дитини тепер можна оформити за допомоги використання електронного цифрового підпису в онлайн-режимі.

Ще одна петиція, яку було ще зареєстровано у 2017-ому і вже практично реалізовано – створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Торфовище Білогорща”. Кілька тижнів тому цю ідею підтримали профільні міські комісії. Далі рішення за депутатами міської ради.

У березні цього року на пленарному засіданні Львівської міської ради прийнято ухвалу “Про підтримку е-петиції про відмову малих маршруток та перехід на великогабаритні автобуси”. Цього року Львів закуповує 150 великих автобусів та 30 вживаних трамваїв.

Варто пригадати і петицію авторства Мирослава Голяка “Ні піскосуміші! Запровадити цивілізовані методи утримання вулиць у зимовий період”. Буквально за кілька днів ця петиція набрала необхідних 500 голосів.

У травні на сесії депутати міської ради підтримали її ухвалу, тож замість піскосуміші у Галицькому районі Львова цієї зими вирішили експериментально застосувати реагент.

“Е-петиція, як правило, це реакція на якісь болісні питання в місті. Навесні піщані бурі у нашому місті хвилювали багатьох, і сервіс електронних клопотань був найкращим інструментом охоплення аудиторії, зокрема через соцмережі. Загалом такий підхід до вирішення цього питання правильний. Щоправда, песимістично налаштований щодо висновків, які ще тільки буде зроблено. Думаю, нам надалі у міській раді скажуть, що це занадто дорого поширювати на все місто”, – розповів про свій досвід подання е-петиції нашому виданню Мирослав Голяк.

Нагадаємо, на сесії депутати підтримали виділення 4 млн гривень для Галицького району на закупівлю реагенту. Та поки повністю від піскосоляної суміші там не готові відмовлятись. А якщо експеримент вдасться, то у міській раді обіцяють застосовувати реагент для посипання доріг і в інших районах Львова.

Серед інших петицій, які нещодавно швидко набрали потрібну кількість і вже перебувають на розгляді у міській раді – це петиції стосовно реконструкції площі Довженка на Сихові, збільшення громадського транспорту у напрямку Рясного та Брюхович. Щодо їх втілення Орест Файфурка, начальника відділу громадського партнерства управління “Секретаріат ради” Львівської міськради відповідає так: “Зараз готують відповідні проекти ухвал, які розглядатиме міська рада за звичною процедурою. Які точно втілять – поки не можна говорити”.

Безглузді петиції

Співрозмовник виділяє серед усіх поданих і реалізованих петицій ідею з безкоштовним Wi-Fi у центрі міста. А також електронне звернення, у якому йшлося про звільнення тротуару біля Стрийського ринку, який “заполонили” торговці квітами. Та бувають й безглузді електронні звернення, як, до прикладу, встановлення режиму котократії у Львові. Отож, близько 5-10% зареєстрованих петицій відхиляють через некоректний зміст. Є й такі, які “зависають” після потрібних набраних голосів. Була пропозиція побудувати багаторівневий наземний паркінг у центрі Львова чи побудувати комплекс із переробки відходів у Львові. Зокрема, цю петицію міські депутати не підтримали.

Додамо, що система електронних петицій діє від 2016 року і в області. Однак там цей інструмент не такий популярний. За цей час було подано лише трохи більше ніж півсотні електронних звернень.

Як подати е-петицію

Аби петицію подали на розгляд депутатів Львівської міськради, вона повинна набрати п’ятсот підписів за 60 днів. Щоб уникнути накрутки голосів, механізми подання електронних клопотань до міськради доопрацювали.

“У перший рік за певну петицію потрібно було назбирати тисячу голосів, для цього достатньо було мати електронну пошту і мобільний телефон. Та ми побачили, що така система не є досконалою, оскільки були випадки, коли із 1000 – 700 було накручено. Після того запровадили ідентифікацію за допомогою BankID. Це допомагає ідентифікувати особу за допомогою банківською платіжною карткою. Це складніше в технічному плані, але убезпечує від можливості накрутити голоси. І, власне, зменшили потрібну кількість голосів до п’ятисот”, – веде далі Орест Файфурка.

Як писала “Львівська Пошта”, щоб створити е-петиції до Львівської міської ради, авторові потрібно заповнити спеціальну форму на веб-сайті e-dem.in.ua, авторизуватися, вказати заголовок, суть прохання та адресу електронної пошти. Упродовж двох робочих днів із часу подання її перевірятиме адміністратор сайту на відповідність вимогам. Збір підписів на підтримку клопотання триватиме 60 днів із моменту опублікування на сайті. За цей час звернення повинне зібрати не менш ніж п’ятсот підписів. Лише після цього його розглядатимуть.

“Коли петиція набирає потрібну кількість голосів, створюються проекти ухвали на її підтримку. Відповідно проект проходить етап візування, його розглядають профільні управління міської ради і відповідні депутатські постійні комісії, куди запрошують виступити авторів петицій. Фінальний етап – це розгляд петиції на пленарному засіданні міської ради, коли депутати визначають чи підтримувати голосами петицію. Якщо підтримують, то профільний виконавчий орган розробляє дорожню карту на її втілення”, – резюмує Орест Файфурка.

Юлія Гвоздович, депутат Львівської міської ради, голова комісії законності, депутатської етики та свободи слова:

– На комісії законності ще у 2015 році ми ініціювали роботу сервісу електронних клопотань у Львові. Е-петиції – інструмент громадської участі, який придумали не у нашому місті, та він дуже поширений за кордоном. Петиція – це колективне звернення громадян, яке пізніше можуть розглянути на міській сесії і таким чином привернути увагу депутатів, міського голови до певного питання. Як на мене, то це краще, ніж ходити і оббивати пороги районних адміністрацій. Я була співавтором петиції про облаштування кімнат матері та дитини у міських лікарнях. Оскільки я ще й голова ГО “Батьки в дії”, то скажу, що неважко було з голосами на підтримку цієї е-петиції, бо батьківське середовище у нас згуртоване та активне. Коли петиція набрала відповідну кількість голосів, міські депутати підтримали її втілення. Зокрема, сьогодні, 8 листопада, на міській сесії виноситься це питання на розгляд, де управління охорони здоров’я ЛМР прозвітує, як його втілює. Вже створено близько двох десятків таких кімнат. Також з останніх підтриманих мною голосом е-петицій – це облаштування простору біля кінотеатру Довженка. Підтримала й повернення 35-го маршруту в мікрорайон Знесіння. Це, до речі, хороший приклад того, що через Громадський бюджет таке питання не просунеш. Також підтримала е-петицію про заборону будівництва нових багатоквартирних будинків, готелів без збільшення мережі комунальних навчальних закладів. Не знаю, чи конкретно заборонять забудову таким чином, але, думаю, так громадськість покаже, що їм це питання не байдуже.

Ігор Зінкевич, депутат Львівської міської ради, голова ГО “Варта-1”:

– Сервіс електронних клопотань до міської ради працює радше як інформаційний інструмент. Але він потрібен, бо громадськість таким чином має можливість озвучити ті чи інші проблеми, про які не хочуть говорити управлінці-виконавці. Отож, це підштовхує їх хоч якесь рішення ухвалити чи бодай звернути увагу. Хоча неодноразово подані е-петиції набирали потрібну кількість голосів для розгляду у профільних комісіях, але далі справа не рухалась. Авторам петицій і тим, хто голосував за неї, у міській раді відповідають, що чули, бачили клопотання, на тому й все. Це як, до прикладу, з петицією щодо запуску великогабаритного громадського комунального транспорту до смт Брюховичі. Петиція набрала потрібну кількість голосів, але поки не поспішають пускати туди додатковий транспорт. Однак я за те, аби цим інструментом більше користувалась саме громадськість Львова. Думаю, не депутати міської ради повинні бути ініціаторами петицій. Вони повинні їх контролювати, щоб електронні звернення мали логічне завершення. Хіба що депутата включать в ініціативну групу по е-петиції. Часто підтримую голосуванням е-петиції і деякі перепощую на ширшу аудиторію, на “Варту-1”. З останніх підтримав петицію щодо запуску тролейбусів у Рясне. Окрім того беру активну участь в голосуванні за проекти на Громадський бюджет.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти