Громадський бюджет: голосування стартувало!

З 1 по 15 листопада триватиме голосування за проекти, які фінансуватимуть з Громадського бюджету Львова. Серед ініціатив – закупівля медобладнання, встановлення підземних контейнерів, ремонти навчальних закладів та висадка дерев у парку Франка

Олена Петришин, Марія Терендій №86 (2098), четвер, 1 листопада 2018

Третій рік поспіль у рамках Громадського бюджету у Львові визначатимуть, які ідеї львів’ян втілюватимуть за міські кошти. Щороку містяни подають сотні проектів, але переможцями стають далеко не всі – лише близько трьох десятків. Суть Громадського бюджету незмінна: львів’яни гуртуються, визначають головну ідею, прораховують деталі і подають їх на Громадський бюджет. Шляхом голосування визначають переможців. Наприклад, можна згадати реалізований проект у дитячій реанімації міської лікарні, що на вул. Пилипа Орлика, 4. Реанімацію забезпечили сучасним обладнанням. Або облаштування студії звукозапису та репетиційної платформи “Брунька” на базі культурно-мистецького центру “Супутник”, що на вул. Повітряній, 20 чи громадський простір у дворику на вул. Гоголя, 6-8.

Цього року львів’яни подали 159 проектів на загальну суму понад 140 млн грн. З них успішно пройшли етап модерації 134 проекти (84%). З 1 листопада львів’яни можуть зробити вибір і проголосувати за один великий проект та один малий.

Нагадаємо, великі проекти – це загальноміські, їхній допустимий бюджет – 3 млн гривень. Малі проекти – це проекти вуличного, квартального, районного значення, реалізація яких коштує від 50 тис. грн до 500 тис. грн. Кількість проектів, поданих цього року, майже вдвічі менше ніж торік. У міській раді кажуть, що це добре, бо кількість переростає в якість!

Вдосконалені механізми бюджету участі

Участь в Громадському бюджеті у цьому році дещо вдосконалили: проекти розділили за двома категоріями: “освіта” (що стосується приміщень або територій шкіл, дошкільних навчальних закладів, закладів професійно-технічної освіти, ВНЗ, окрім закладів позашкільної освіти) та “інше”, частка яких не може становити менше 40% від загальної кількості проектів-переможців.

Тут варто пригадати, що у попередні роки найбільше голосів від львів’ян у різний спосіб отримували саме освітні проекти. Натомість громадські активісти обурювалися, чому за кошти Громадського бюджету вирішують локальні проблеми. Тоді як ці кошти повинні скеровувати на розвиток усього міста. Однак далі у пріоритеті освітні проекти – 78/81. Попри це цьогорічні подані проекти Орест Файфурка, начальник відділу громадського партнерства управління “Секретаріат ради” Львівської міської ради називає доволі креативними і наголошує на якісному підході їх подання.

“Робоча група напрацьовувала певні зміни до Положення про громадський бюджет. Отож, через обмеження загалом зменшилася кількість освітніх проектів і, зокрема, зменшилась кількість великих проектів. Це добре, бо у попередні роки була велика конкуренція, і серед великих проектів кожного року перемагало чотири-п’ять проектів, а подавалося близько ста. Зауважу, що ті проекти, які були подані цього року, складені більш якісно, і що важливо над ними вже працює не одна людина, а команда однодумців”, – пояснює Орест Файфурка.

Аби акцент зробити на креативних проектах, у міській раді затвердили зміни щодо розміщення, реконструкції чи ремонту дитячих та спортивних ігрових майданчиків на території міста Львова. В рамках проекту це можливо зробити лише за попередньо затвердженими адресами. Також цього року депутати вирішили збільшити фінансування Громадського бюджету: 35,2 млн грн – розмір цьогорічного Громадського бюджету Львова, що становить 1,5% від бюджету розвитку.

Ви вже визначились за кого і як голосувати?

Традиційно з 1 і до 15 листопада львів’яни зможуть проголосувати за один великий і один малий поданий проект на Громадський бюджет. Кожен голос – це шанс на втілення тієї чи тієї ідеї. Аби простіше було проголосувати, у міській раді вдосконалили певні механізми голосування:

“Львів’яни зможуть проголосувати за певний проект на сайті, залогінившись через систему Bank ID або за допомогою цифрового електронного підпису. Також можна буде проголосувати в мобільному додатку “Приват24”. Також у тестовому режимі запускаємо голосування за допомогою терміналів самообслуговування “Приватбанку”. Для цього потрібно: вставити картку в термінал для авторизації в системі банку, обрати на головній сторінці “голосування за проекти міст”, надати згоду на передачу даних сайту “Громадський проект”, натиснувши “голосувати”. Обрати проект з галереї або знайти його за номером/словом з назви в пошуку. Ознайомитися з проектом і проголосувати! Люди, які офіційно не зареєстровані у Львові, але досягли 16 віку та працюють тут, навчаються або володіють нерухомістю, мають можливість проголосувати в ЦНАПах, прийшовши туди з паспортом або іншим підтверджувальним документом, наприклад, студентським квитком”, – каже Орест Файфурка.

У процесі інформаційної кампанії у міській раді нагадують про заборону здійснювати агітацію та переконувати проголосувати за окремо взятий проект чи проекти на територіях ЦНАПів. У випадку, якщо вами було помічено порушення під час голосування, опис ситуації та докази (фото, аудіо, відео) можна надсилати на електронну пошту grombudget@gmail.com.

Інформаційні матеріали та консультації щодо голосування за проекти можна отримати за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1, каб. 539 або за тел.: 297-57-63.

Після визначення переможців, автори великих проектів представлятимуть свою ідею в сесійній залі ЛМР, а малі проекти – у районних адміністраціях.

Щодо тих проектів, які матимуть значну підтримку в містян і попередньо пройшли технічну експертизу, але таки не будуть в лідерах, їх теж без уваги не залишать.

“Такі проекти скеровують на розгляд до профільних виконавчих органів. Вони можуть занести їх в свої титульні списки, щоб реалізовувати ці проекти у наступному році. Є депутати від округів, які теж можуть надалі допомогти їх втілити. Маємо приклади, коли громадські активісти своїми силами реалізовують або починають втілювати той чи той проект. Сподіваємося, що в наступі роки до реалізації ідей мешканців долучиться й соціально відповідальний бізнес”, – резюмував Орест Файфурка.

Допомогти немовлятам

Цього року на фінансування із Громадського бюджету претендує надзвичайно важливий медичний проект №64 “Дай немовляті шанс на повноцінне життя! Сучасна палата інтенсивної терапії для новонароджених”. Суть цього проекту – створення сучасної палати інтенсивної терапії для новонароджених дітей у пологовому відділенні НКП “3-ої міської лікарні” на вул. Раппопорта, 8. Ця ініціатива має на меті суттєво покращити якість надання перинатальної медичної допомоги новонародженим шляхом доукомплектування палати інтенсивної терапії сучасним медичним обладнанням у відповідності до Наказів МОЗ України №225, 484, 1024, 255.

У цей пологовий також потрібен білірубінометр. Якщо хочете допомогти немовлятам, віддайте свій голос за проект №90 “Білірубінометр для немовлят в пологове відділення НКП “3-ої міської лікарні” на Я. Раппопорта, 8”. Його мета – суттєво зменшити стресове, больове та інвазивне навантаження на новонароджених дітей, яке невід’ємно супроводжує їх під час забору венозної крові для визначення рівня загального білірубіну (жовтяниці).

Друге життя парку Франка

Серед усіх пропозицій на Громадський бюджет цього року є також висадження нових саджанців у Парку імені Івана Франка. До слова, цей парк є найстарішим міським парком в Україні, а також пам’яткою садово-паркового мистецтва. Однак нині територія парку потребує уваги міста. Адже попри те, що він є однією із улюблених локацій і львів’ян, і гостей Львова, парк має не найкращий вигляд. Нових дерев там вже давно ніхто не садить. Небайдужі містяни переймаються, мовляв, ще так кілька років і ця зелена частинка міста й зовсім втратить свій вигляд.

“Парк Франка капітально ремонтували у 80-х роках минулого століття. Кілька років тому місто також намагалось наводити порядки у ньому. Втім, зазвичай ремонтники вирішували питання інфраструктури міського парку. У той час до зелених насаджень нікому не було діла. Хоча насправді це би мало хвилювати насамперед, адже парк це спочатку дерева, а тоді вже доріжки, тротуари, дитячий майданчик, огорожа, освітлення тощо. Тобто на інженерні питання гроші знаходять, а на

саджанці, як завжди, бракує. Якщо сьогодні пройтись парком, то можемо побачити, що багато дерев вже справді дуже старі. Зрозуміло, що варто вже потрохи садити нові, щоби вони вчасно “підмінили” старі дерева”, – повідомила “Львівській Пошті” Ольга Криворучко, авторка проекту №119 “Нове життя старого парку: оновлення озеленення парку І. Франка (колишнього Єзуїтського саду)”.

Співрозмовниця зазначає, що найкраще для цього парку підійдуть нові саджанці клену, дубу, каштану.

“Перш ніж запропонувати таку ініціативу, я радилась із екологами. Звісно, якщо проект стане переможцем, то можна буде навіть напрацювати якийсь дендроплан, у якому буде уточнено, які саме дерева варто буде посадити. Їх плануємо посадити на схилах парку. Про партерну частину парку наразі не йдеться”, – каже Ольга Криворучко.

Загалом на закупівлю дерев планують витратити 500 тис. грн. Висадкою займатиметься вже безпосередньо розпорядник коштів – профільне управління Львівської міської ради. Автори проекту залишають за собою повноваження стежити за добросовісною висадкою саджанців.

“Цього року я вперше подаюсь на цей проект, однак, думаю, що це дуже цікава ініціатива. І чудово, що не лише чиновники та депутати мають можливість реалізовувати якісь міські ідеї, а й самі мешканці. Тобто громада може самостійно вирішити, що їй більше треба, а що може почекати. Тому радо усіх запрошую підтримати поданий мною проект №119. Адже сьогодні парк Франка – це справді неймовірне місце, у якому хочеться проводити час і яке є чудесною окрасою центрального Львова”, – зазначила Ольга Криворучко.

Екологічна свідомість львів’ян

Чи не вперше мешканці Львова подали на Громадський бюджет пропозицію, яка допоможе у цивілізований спосіб утилізовувати тверді побутові відходи (ТПВ). Йдеться про встановлення двох підземних контейнерів місткістю 5 куб. м на Левандівці, на вул. Повітряній, 92. Відповідну пропозицію подав львів’янин Іван Савицький.

“Цей майданчик – один із найбільших районних. І зараз наявний майданчик ТПВ перебуває в жахливому санітарному, технічному та естетичному стані. Доступ до ТПВ мають тварини, птахи та безхатьки, які розкидають сміття з контейнерів. Ці відходи не тільки дошкуляють неприємним запахом, а й розносяться вітром прилеглими територіями. Влітку там справді нема чим дихати. Вже багато років мешканці борються із цим сміттєвим майданчиком, однак все марно. Саме тому вирішили запропонувати варіант встановлення у цьому місці підземних контейнерів, які унеможливлять доступ до сміття. У такий спосіб нарешті зникне сморід та покращиться екологія, а з нею і життя людей, які живуть по сусідству із контейнерним майданчиком”, – розповів у коментарі “Львівській Пошті” Іван Савицький, автор проекту №55 “Встановлення підземних контейнерів – Левандівка”.

Загальний кошторис цього проекту складає 806 тис. грн. Підземні контейнери насправді недешеві. Однак, як наголошує автор проекту, зможуть врешті вирішити питання із сміттям у їхньому мікрорайоні.

“Вже багато років цікавлюсь питанням утилізації відходів. І мені відомо, що підземні смітники працюють у цілому світу. Це дуже зручний варіант, позаяк він не створює жодних незручностей ані тим, хто туди викидає сміття, ані тим, хто живе неподалік, ані тим, хто проходить поруч. Та й виглядають такі смітники доволі естетично. І місця займають менше. Як на мене, це чудовий варіант, який допоможе комплексно вирішити проблему”, – зазначив Іван Савицький.

Як писала “Львівська Пошта”, до кінця року у Львові з’явиться перший підземний контейнерний майданчик для сміття. Підземний майданчик для твердих побутових відходів встановлять на вул. Словацького – навпроти будинку №18. Новий майданчик функціонуватиме замість наявного, що розташований на вул. Словацького, 16. Загалом на вул. Словацького встановлять чотири підземні контейнери: один для скла, один для вторсировини (папір, пластик, ПЕТ, метал) та два для змішаних відходів. Мінімальний об’єм контейнера для скла буде становити 3 куб. м, для вторсировини – 4 куб. м, для змішаних відходів – 5 куб. м. Встановленням та обслуговуванням нових контейнерних майданчиків займатиметься ТОВ “Грінера Україна”, яке вивозить сміття із Галицького району Львова.

Підземні сміттєві контейнери – інноваційний продукт, який допоможе позбавитися від неприємних запахів вуличного сміття та вирішити проблему нестачі вільного простору. У контейнерах такого типу резервуар для відходів розміщують під землею, саме тому вони запобігають поширенню неприємного запаху сміття та виглядають більш естетично, навіть якщо встановлені в історичному центрі міста. Для туристичного Львова – це чи не найкращий варіант для збору ТПВ. Тим паче, що контейнери заглибленого типу призначені для роздільного збору сміття – скла, паперових, біологічних, пластикових та інших побутових відходів. А завдяки тому, що контейнер розташований на глибині двох метрів, сміття неможливо підпалити, доступ до нього закритий для щурів та інших тварин. До того ж невисока температура ґрунту не сприяє розмноженню бактерій.

У червні цього року в Хмельницькому презентували перші два сміттєві підземні контейнери. Нові баки встановили на вул. Соборній та Гагаріна. А вже у серпні 2018-го перші підземні контейнери для ТПВ встановили у Вінниці.

Галина Амеліна-Царьова, координатор Мережі освітньо-культурно-соціальних центрів для дітей із особливими потребами департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації:

– Думаю, багато хто пам’ятає день, коли зранку ми прочитали пост про ситуацію у пологовому на вул. Раппопорта. Коли вночі передчасно прийшло на світ двоє діток, у лікарні не було двох апаратів, щоби штучно підтримувати вентиляцію легень новонародженим. Це була важка ніч для багатьох – для батьків, які протягом 20 років чекали на народження цих дітей і молили людей та Бога про порятунок своєї дитини... Це була ніч боротьби для медиків, які робили усе можливе й неможливе для того, щоб врятувати життя одному із двійні і вручну підтримували дихання дитини... Це була ніч пошуку для небайдужих людей – активістів, друзів, чиновників, які намагались знайти шляхи порятунку для малюка та віднайти у пологових міста можливість підключити це дитя до апарату... Але тоді ми програли. Так, саме МИ, громада. Бо не змогли захистити це дитя і дати йому шанс на життя. Бо є речі, які елементарно залежать від наявності апаратури. Не від бажань, соціального статусу та фінансової спроможності батьків, а від звичайного існування на базі лікарні всього двох апаратів. Дітей було двоє. А апарат – один. Зараз є немало багатоплідних вагітностей, коли батьки очікують на народження двох чи більше дітей. Нині є багато передчасно народжених діток. І, на жаль, народжується немало дітей із патологіями розвитку. Тому кожна лікарня повинна бути готова прийняти цих новонароджених та гарантувати їм життя! Ми живемо у великому, сучасному місті. Ми будуємо сучасні помешкання, розвиваємо культуру, спорт, ми будуємо дитячі майданчики, ремонтуємо дороги. То чому ми, сильна та розумна громада, не подбали про своїх дітей? Адже завтра у цей пологовий приїдете ви або ваша сестра, подруга, донька... І завтра цей вибір стане вже перед вами: кому із двох дітей дати шанс на життя. Ми не можемо перетворювати великий дар життя на лотерею. Ми не можемо обирати, хто житиме, а кому – не судилось. Ми літаємо в космос, робимо неймовірні відкриття у науці, досягаємо найвищих результатів на чемпіонатах, але ми не зробили найважливішого – у великому європейському місті ми не забезпечили немовлятам шанс вижити. Бо завтра, не дай Бог, біда знову прийде у нову родину. І мати, яка чекала на народження двох, повернеться додому із однією дитиною… Коли я познайомилась з Наталією Дубницькою-Павлик, жінкою, що все ж втратила свою дитину через відсутність апарату штучного дихання, то бачила біль, який вона несе у своєму серці, бачила сповнені сліз її очі, коли Наталя заходила у палату інтенсивної терапії, де медики намагались врятувати її сина... Батьки не повинні ховати своїх дітей! Це суперечить природі жінки – вона дає життя! Не дай Бог ще одній родині пережити це горе та не мати змоги пригортати свого малюка, а лише берегти пам’ять про нього та його коротке, кількома годинами виміряне, життя... Прошу вас, громадо! Ми будемо мати усе – садочки, школи, відновимо давні стави у центрі міста, проведемо не один фестиваль і святкуватимемо разом дні кави, пива та пампуха... Мабуть, це важливо. Але перше, що ми повинні зробити – це забезпечити пологові будинки сучасною апаратурою та гарантувати кожній дитині належний догляд та медичне обслуговування, а кожній матері – збережене життя дитини. З 1 листопада кожен з нас особисто зможе віддати голос на НАЙВАЖЛИВІШИЙ ПРОЕКТ Громадського бюджету. Зробіть правильний вибір. Проголосуйте за великий проект №64 – сучасна палата інтенсивної терапії та малий проект №90 – білірубінометр для новонароджених. Я знаю – разом ми зможемо!

Наталія Шелестак, голова ГО “Варта 700”:

– На мою думку, питання медицини мали би все-таки лягати на плечі міста, яке є власником лікарень, а не на плечі проекту “Громадський бюджет”. Але оскільки місто не переймається медичними питаннями належним чином і не виділяє кошти, то доводиться реалізовувати усілякі важливі ініціативи коштом Громадського бюджету Львова. Нині у львівських пологових дітки народжуються недоношеними або із різноманітними патологіями. І тут дуже важливу роль відіграють перші хвилини життя цих діток і перша правильно надана їм медична допомога. Як показує практика, сьогодні лікарі дуже гарно і якісно працюють, коли у них є все для цього необхідне, зокрема обладнання. Коли ж обладнання нема, то й медики не завжди можуть зробити все правильно, аби врятувати дитину. Тому нині Львів має величезну потребу у сучасній палаті інтенсивної терапії для новонароджених. А пологовий на вул. Раппопорта потребує білірубінометр для немовлят. Тому усіх агітую голосувати за проекти №64 та №90. Звичайно, буду щаслива, коли таких проектів загалом не пропонуватимуть. Коли держава буде повністю забезпечувати медзаклади усім необхідним. Коли люди зможуть коштом Громадського бюджету реалізовувати не поточні господарські проблеми, а якісь креативні ініціативи. Але наразі є те, що є. І ми зобов’язані сьогодні недоношеним діткам та діткам із патологіями дати шанс не просто жити на цьому світі, а жити якісно і щасливо. А покреативити ми ще встигнемо. Наприклад, говорила із кількома знайомими активістами, які справді мають гарні та неординарні ідеї для Львова. Однак кажуть, що їм навіть певною мірою соромно подавати свої пропозиції, бо розуміють, що важливіше закупити обладнання для палати інтенсивної терапії. Вірю, що колись ми обов’язково доростемо до того, що на Громадський бюджет можна буде подавати якісь цікаві ініціативи. Втім, сьогодні мусимо спільними зусиллями працювати над реалізацією тих ідей, від яких залежить не лише комфорт, а насамперед чиєсь життя.

Віталій Загайний, голова організації Центру громадянських ініціатив:

– Цього року кількість поданих проектів на Громадський бюджет різко впала. Якщо порівняти 2016 – 2017 роки і зіставити цьогорічні цифри, то це вдвічі менше. Але це аж ніяк не проблема! Насправді люди зрозуміли, що написати проект непросто. Зараз можна спостерігати, як небайдужі кооперуються в одну команду у своїх ідеях. Відповідно це відображається на загальній цифрі щодо кількості поданих проектів. Як це позначиться на тих, хто голосуватиме – побачимо. Але якщо ми втримаємо минулорічну планку, то це буде дуже гарним результатом. Нагадаю, торік у нас участь в голосуванні взяли 72 тисяч осіб, віддавши 109 тисяч голосів. Чому така різниця? Бо, нагадаю, кожен львів’янин має право проголосувати двічі – за один великий і один малий проекти. Цікаве нововведення, яке ухвалили в результаті аналізу минулорічних подій – це в окрему групу виділили освітні проекти. Такі проекти – це половина від загальної кількості. Це вказує на те, що освітні заклади мають активне середовище людей, які намагаються за рахунок бюджету участі покращувати матеріально-технічний стан цих закладів. Вони розуміють, що це додатковий спосіб вплинути на ту чи ту проблему. Загалом, що ми бачимо – з’явилися низка проектів не тільки “твердих”, а й “м’яких”. “Тверді” – це ті, які передбачають прокладання доріжки, покращення благоустрою в парку тощо. “М’які” – це більш креативні проекти, і їхня кількість поступово зростає. Якщо надалі хочемо змінювати якість проектів, то нам потрібно працювати над цим. І пояснювати потенційним авторам проектів про додаткові можливості, втягувати за ланцюжковою схемою нові групи людей в цей процес. Цього року свій голос віддам за малий проект під номером 143. Кілька років поспіль невеликою громадою в межах нашого мікрорайону ми опікуємося озером на вул. Панча. За кошти Громадського бюджету хочемо цю водойму наповнити та облагородити. Щодо великого проекту, за який проголосую, то поки не готовий сказати.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти