Головна книжкова подія країни триває. Львів’яни та гості міста Лева продовжують скуповувати книги на 25 Book Forum, не шкодуючи сотень, а то й тисяч гривень. Адже одна якісна книга обійдеться вам в середньому у півтори сотні гривень. Та що ті гроші, коли читання приносить задоволення? Та чи задумувались ви, як правильно читати? На які книги потрібно робити акцент, і як встигнути прочитати майже усе? І для чого взагалі нам читати книги?
У рамках Book Forum на воркшопі “Книжковий дайвінг. Мистецтво читати” на цих питаннях акцентувала увагу Ірина Овчаренко, кандидат філософських наук, викладач кафедри естетики київського НПУ ім. М. Драгоманова. “Зараз є певна проблема з читанням книг, а саме із підходами до читання – говорю з позиції мами, викладача та волонтера. В основному ті, хто таки читає регулярно книги, не може сконцентруватись на тексті та на власних переживаннях після прочитання. В результаті читачі залишаються без власного ставлення до книги. Можуть впевнено переповісти зміст, але коли я запитую, як ця історія стосується особисто читача, про що він думав під час прочитання книги – більшість не знаходять відповідь”, – зазначила “Львівській Пошті” Ірина Овчаренко.
Для співрозмовниці книга – портал зв’язку із людством, яке жило в різні епохи. А від прочитання текстів, зізнається, особисте життя проживаєш по-іншому.
фото: Олег Огородник Про суть книг
Аби спробувати знайти відповіді на вищезазначені питання, Ірина Овчаренко опирається на роботи відомих інтелектуалів, які писали, чи продовжують це робити, на тему книг: Д. Пеннака, А. Моруа, Р. Семківа, І. Помаранцева тощо. Отож, у чому ідея книжкового дайвінгу? З її слів, вчитися занурюватися в текст, бачити нюанси і потім вміти користуватися здобути знаннями. “Увага теперішнього покоління більше прикута до коротких, подієвих текстів. Це теж треба читати. Але варто розуміти, що завдання якісної літератури дещо більше – “підняти” людину. У читанні книг треба навчатись бути майстрами читання, як, наприклад, у професійних танцях чи у музиці. Звісно, це може бути хобі, але тоді результат отримуватимемо інший”, – пояснила вона.
Тому стати талановитим читачем не менш важливо, аніж стати талановитим письменником. Бо тоді для кого писати?! Спочатку стають добрими читачами, а тоді й геніальними письменниками, пояснює на воркшопі спікер.
То що ж ми отримуємо від читання книг? Зі школи більшість точно пам’ятають: будеш читати – гарно вмітимеш говорити, писати. Проте відомо і про інші, не менш важливі речі, які отримує активний поціновувач книг: розвиток пам’яті, зниження стресу, захист від певних видів хвороб, як от Альцгеймера. А ще читання робить нас молодшими, більш творчими, покращує сон, розширяє життєвий досвід, окрема література породжує емпатію (співпереживання).
Та найперше співрозмовниця просить звернути увагу на те, що читання дозволяє нам пам’ятати про важливе. Далі сказане підтверджує цитатою Антуан де Сент-Екзюпері: “Те, що складає достоїнство світу, може бути спасенне лиш за однієї умови: пам’ятати про це! Література долучає нас до цього”.
фото: Олег Огородник Про ірреальність та рекомендаційні списки
Та кажуть, що реальність інша, ніж в книжках. То чи не втікає особа, яка багато читає від реальності в житті, у такий спосіб ховаючи себе від проблем? На що Ірина Овчаренко відповідає словами Д. Пеннака: “Література відводить нас від реальності, щоби наповнити реальність сенсом і повертає нас іншими, оновленими людьми”. Пригадує й цитату Ігоря Помаранцева: “Ми живемо в швидкому і безумному світі. В цьому світі нам найважче зберегти ритм життя. Але осмислено проживати його зможемо тоді, коли є цей ритм. І саме мистецтво та література повертає нас в здоровий ритм, в якому має бути сенс робити те чи те”.
Окрім того, на навчальному заході порушили ще одне питання, йдеться про певні етапи в житті людей, коли перестають читати. Чому? Бо, кажуть, нецікаво. Щоб знову стало цікаво, спікер заходу рекомендує процес читання зробити безперервним і, звісно, знаходити сенс у цьому.
Щодо того, чи потрібно орієнтуватися на певні списки, які пропонує певне видання або навіть шкільна програма, Ірина Овчаренко знову цитує Андре Моруа, який говорить, що добре орієнтуватися на списки знавців у цій справі, але є наші індивідуальні інтереси і потреби. Можливо, наш життєвий досвід і те, що пропонує до читання той чи інший класик – далеке від нас. Та якщо ж ви не визначились, яку книгу купити, можна пригадати свого улюбленого письменника і дізнатись, а які ж автори формували його світогляд.
Серед найцікавіших жанрів виокремлює художні текси. Бо, мовляв, тоді можна вчитися мислити і відчувати водночас! Про формат книг – електронні чи друковані – Ірина Овчаренко рекомендує друге. Бо, каже, у такому випадку працюють усі наші п’ять органів чуття!
фото: Назар Хомів Про час читати і вибір
Якщо знайшли можливість і гроші сходити в книгарню, відвідати Book Forum та закупити декілька книг, залишається чи не останнє і дуже важливе питання: як знайти час на прочитання? Отож, зі слів співрозмовниці, ми завжди знаходимо час на те, що нам дороге. Ми справді не можемо зробити усе задумане у 24 години, але можемо обирати, що саме помістити у цей час!
“Знайти час – серйозна проблема, яка не проблема зовсім. Якщо постає питання, що немає часу читати, то це означає, що нема на це бажання. Бо якщо розібратись, то часу читати нема у нікого, ніколи, і ніде… Час читати – це завжди вкрадений час, як і час писати чи любити. Та час читати і час любити розширяє наше життя. Читати – як любов, просто образ життя. Питання: чи подарую я собі щастя бути читачем”, – зазначає словами французького письменника Д. Пеннака Ірина Овчаренко.
Щодо принципів вибору книг, вона резюмує розмову так: “Є книги, які рекомендують мені люди, яких особисто поважаю. Також є книги, які вплинули на світову культуру, історію людства. Зрозуміло, чому їх обираю. А іноді вибір буває просто за покликом серця”.
Отож, однозначної відповіді у цьому тексті ви не знайдете. Бо у кожного вона своя... Вам лише можуть запропонувати роботи так чи інакше. Але усі впевнені в одному: читати потрібно якомога більше, щоразу поповнюючи власну домашню бібліотеку українськими книгами, не шкодуючи на це грошей!
Десять книг про книги від Ірини Овчаренко
1. Й. Бродський. Нобелівська лекція;
2. Г. Гессе “Магія книги”;
3. М. Казінік “Таємниці геніїв”;
4. А. Моруа “Листи незнайомці” (про вибір книг);
5. Р. М. Рільке “Листи молодому поету”;
6. М. Адлер “Як читати книги”;
7. Я. Парандовський “Алхімія слова”;
8. Р. Семків “Як писали класики…”;
9. Д. Пеннак “Як роман”;
10. У. Еко “Не сподівайтеся позбутися книжок”.
Чотири художні фільми про книги
1.“Любов в словах і картиках”;
2. “Енн”;
3. “Чистий лист”;
4. “Товариство мертвих поетів”.