– Якщо вже за щось братись, то треба організовувати справу так, щоби не виникало незручностей, зокрема для мешканців міста Лева. Під час змагань з тріатлону усе було навпаки. Організатори, на жаль, подумали про спортсменів, однак забули про комфорт громади міста. Ну хіба так робиться? Звісно, що ні. Організатори справді недопрацювали, м’яко кажучи. Адже змагання фактично “паралізували” місто на кілька годин і створили чимало незручностей, особливо для мешканців проспекту Чорновола, Брюхович тощо. На мою думку, не можна організовувати спортивний захід, перекривши важливу частину Львова. Хоча був досить високий рівень змагань і гарне представництво. І Софія Прийма, відома тріатлоністка, успішно взяла участь у цьому спортивному суперництві. Але це не зменшує відповідальність організаторів. Вважаю, що такі змагання найкраще проводити десь на околиці міста, тому що не можна однією подією блокувати життя у місті.

– Не маю нічого проти таких змагань у центрі, адже вони все-таки були у вихідний, коли у місті менше людей і ніхто не поспішає на роботу чи на навчання. Тому особливого дискомфорту, думаю, вони б не мали створювати. Хоча, пригадую, два роки тому я ледь не спізнився на літак у Варшаві через схожий захід, який перекрив частину вулиць польської столиці. Підходив до поліції, пояснював, що у мене рейс, однак вони мені так і пояснили, що нічого вдіяти не можуть і що у всіх ЗМІ про це повідомляли. Думаю, обурення львів’ян щодо змагань з тріатлону трохи перебільшене. Чому ніхто не порушує питання, до прикладу, щодо зміни організації руху? Наприклад, у понеділок зранку на вулицях міста просто хаос. Тим паче, центр Львова не такий вже й великий, і якщо перекрили якусь вулицю, то можна запросто залишити машину і піти в потрібне місце. Абсолютно не бачу в цьому проблеми. Можливо, під час змагань із тріатлону затори виникали ще й тому, що на вулиці Замарстинівській тривають ремонті роботи. Організаторам потрібно було б краще спланувати об’їзд, щоби змагання не паралізовували рух у місті.

– На мою думку, такі заходи у місті варто проводити бодай один раз на рік до Дня фізичної культури і спорту. Хоча тріатлон є досить маловідомим видом спорту, адже поєднує і біг, і їзду на велосипеді та плавання, а тому такі змагання і справді зазвичай проводять у віддалених локаціях, щоби не перешкоджати руху транспорту. Але, на мій погляд, нічого поганого в останніх львівських змаганнях із тріатлону немає. Адже таким чином жителі міста Лева могли дізнатись про раніше, можливо, невідомий для них вид спорту. Зрештою, центральні вулиці перекривали тільки на кілька годин у вихідний день, тому не думаю, що у когось виникала аж така нагальна потреба їхати на авто саме цим маршрутом. Йдучи на ці змагання, спостерігав, що у цих недільних заторах здебільшого стояли приватні авто, у яких сидів лише один водій. Не розумію, чому не можна було б залишити авто та пройтися до потрібного місця. Таким чином, можна не лише з користю для здоров’я провести день, а й підтримати спортивну подію. До того ж, перемогу здобула львів’янка – Софія Прийма. Хоча, звісно, розумію, що організація цієї спортивної події могла би бути трохи кращою та продуманою. Та незважаючи на це, потрібно зрозуміти: якщо я вже живу у Львові, то повинен шанувати усе, що відбувається на користь міста і його жителів. Я неодноразово бував за кордоном і відвідував тамтешні змагання, що проводили у центрі міста. Містяни ніколи не посміли б собі сказати щось проти таких заходів. Якщо потрібно, то тихенько об’їжджають іншими вуличками, або ж взагалі йдуть пішки.