Палиці в колеса “українським шумахерам”
На дороги України обіцяють повернути контроль швидкісного режиму. Однак наразі невідомо, в який саме спосіб фіксуватимуть порушників, бо в Україні вже кілька років не можуть сертифікувати відповідне обладнання
Статистика аварійності на українських дорогах і надалі залишається катастрофічною. Тільки за перше півріччя 2018-го сталося майже 70 тисяч ДТП, в результаті яких загинули 1237 людей. Тобто в середньому за добу відбувається 380 аварій. Щодня в них гине 10 людей. Виходить, що ДТП забирають у п’ять разів більше життів, ніж війна на сході.
Найбільше ДТП відбувається у Києві та Одеській області. Негативна динаміка за кількістю аварій зафіксована також в Івано-Франківській і Луганській областях. Головними причинами ДТП, як і минулого року, залишаються перевищення безпечної швидкості, водіння у нетверезому стані та порушення правил маневрування. Для того, аби зменшити кількість аварійності на дорогах, в Україні планують повернути призабутий контроль швидкісного режиму.
Щодня в аваріях на українських дорогах гине десяток людей – це у п’ять разів більше, ніж на передовій
Міністр інфраструктури Володимир Омелян нещодавно повідомив, що швидкісний контроль на дорогах відновлять вже на початку осені. З його слів, для фіксування правопорушень на автошляхах поліція використовуватиме радари. Згодом на поліцейські автомобілі встановлять тестери. Однак попередньо Верховна Рада має проголосувати за закон про автоматичну фіксацію порушень Правил дорожнього руху (ПДР). У Міністерстві внутрішніх справ також заявили про посилення заходів безпеки дорожнього руху та збільшення кількості контрольних пунктів на автошляхах України.
Україна: потрібен мільярд гривень
За інформацією видання “Слово і Діло”, у 2018 правоохоронці хочуть запустити роботу півтисячі комплексів автоматичної фіксації правопорушень, у 2019-ому – 960 камер, а у 2020 році – аж 1150.
Також камери збираються встановлювати на трасах і залізничних переїздах. Їх буде понад 300 штук.
У такий спосіб українська влада хоче підняти рівень безпеки на дорогах. Стверджує, що опирається на досвід сусідніх держав. Наприклад, зі встановленням камер у Польщі кількість аварій зменшилась на 30%. І це при тому, що камер там у сім разів менше, ніж планують поставити в Україні. Така ж статистика і в Білорусі, хоча камер там ще менше.
Однак така система коштуватиме недешево – знадобиться понад 1 мільярд гривень. Однак чи виправдані такі кошти – залишається невідомо. Три роки тому в Україні вже працювала схожа система, яка була не надто ефективною.
Львів: від 5 тис. грн до 50 тис. грн
Як писала “Львівська Пошта” у матеріалі “Львів покращує безпеку за допомогою камер” (№58 за 26 липня 2018 року), вулиці нашого міста продовжують облаштовувати відеокамерами. За останніми розрахунками, аби охопити відеонаглядом більш-менш увесь Львів, треба закупити і встановити більше 5 тисяч камер. У планах – до 2020 року досягти позначки у півтори тисячі. Вартість таких приладів може коливатись від 5 тис. грн до 50 тис. грн. На ціну камери впливає чимало факторів, в тому числі й місце розташування.
“До прикладу, маємо одну обертову камеру, яка працює в тестовому режимі поблизу вул. Городоцької. Вона може із 400 м розпізнати риси обличчя людини, показати точний час на годиннику і розпізнати номерний знак на автомобілі. Її вартість – орієнтовно 60 тис. грн. Але такі камери не потрібні на кожному перехресті. Наприклад, у Києві є лише одна така камера”, – зазначав раніше Юрій Діль, начальник управління безпеки міста Львівської міської ради.
Львівська область: 5% із Державного дорожнього фонду
Як на Львівщині готуються до впровадження швидкісного режиму та як борються із порушниками ПДР “Львівська Пошта” запитала у Романа Кокотайла, т.в.о. директора департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської облдержадміністрації.
“Є 5% із Державного дорожнього фонду, які передбачені саме на покращення дорожнього руху. Тому найближчим часом запланована низка заходів, які будуть спрямовані на підвищення якості та безпеки дорожнього руху”, – повідомив “Львівській Пошті” Роман Кокотайло.
З його слів, він наразі не знає, чи прилади, які фіксуватимуть перевищення швидкості, є сертифікованими. “Але те, що потрібно встановлювати таке обладнання, а разом із тим також збільшити кількість патрульних екіпажів дорожньої поліції на автошляхах області – це однозначно. На мою думку, це стане вагомим фактором, який приведе до зменшення аварійності на дорогах як Львівщини, так і всієї України”, – зазначив чиновник ОДА.
Із моменту запуску патрульної поліції патрульні не винесли жодної постанови за порушення швидкісного режиму, бо не мають повноважень
Також він нагадав, що взимку цього року уряд України вніс зміни до Правил дорожнього руху та зменшив максимальну швидкість руху транспорту в населених пунктах до 50 км/год. Раніше максимальна межа становила 60 км/год. Тоді ж експерти в один голос наголошували, що це лише формальні зміни, адже поліція наразі не має достатньо можливостей контролювати швидкісний режим у містах та селах.
“Попри все, вважаю таке рішення уряду правильним. Аналогічні обмеження діють у всіх містах Євросоюзу. Хоча, звісно, на певних міських шляхах, зокрема магістральних, можна було б збільшувати допустиму швидкість через навантаження”, – каже Роман Кокотайло.
.png)
З його слів, до зменшення аварійності на дорогах безпосередньо долучається і Львівська облдержадміністрація. “З обласного бюджету скеровуємо кошти на освітлення пішохідних переходів Львівщини. Цього року будемо й надалі освітлювати дороги державного значення, зокрема такі як: Східниця – Пісочне, Стрий – Дробич – Самбір, а також низку доріг місцевого значення. Тобто у 2018-ому ми вже більше переходимо до освітлення шляхів із менш інтенсивним рухом, але які також важливо освітити. Цього року ще запускаємо систему відеонагляду, яка буде фіксувати порушення Правил дорожнього руху на шляхах області. Після внесення змін до чинного законодавства, патрульна поліція і Нацполіція будуть уповноважені складати адміністративні протоколи, шляхом фото- і відеофіксації з допомогою цього обладнання”, – підсумував Роман Кокотайло.Мінімальний штраф – 255 грн
У Міністерстві інфраструктури анонсували, що на дорогах України хочуть запровадити власне ручний контроль швидкісного режиму. Для цього співробітникам поліції видадуть апаратуру для фіксації порушень. Однак що про це думають самі ж патрульні?
“На сьогоднішній день законодавством не передбачено використання приладів ручної фіксації швидкості. У законах прописано, що швидкісний режим можна лише фіксувати на перехрестях. Тому там встановлюватимуть камери, які реєструватимуть у цих місцях дороги перевищення швидкості. І вже на основі цього будуть виписувати штраф на ім’я власника автомобіля”, – розповів “Львівській Пошті” старший інспектор сектору прес-служби управління патрульної поліції Львова Мар’ян Шпитак.
З його слів, на сьогоднішній день патрульні мають право зупинити автомобіль лише у випадку, якщо водій порушив ПДР або надійшла інформація, що водій ймовірно перебуває у стані алкогольного сп’яніння. В інших випадках – патрульні не можуть зупиняти водіїв.
Нагадаємо, що зараз штраф за перевищення швидкості на 20 км/год становить 255 грн. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 гривень. Та виявляється, що кілька останніх років це все залишається лише формальністю.
“Із моменту запуску патрульної поліції патрульні не винесли жодної постанови за порушення швидкісного режиму. Тому на цей момент патрульні не можуть покарати водіїв, які перевищують швидкість”, – резюмував Мар’ян Шпитак.
Володимир Двожак, член громадського формування “Скеля”, водій із багаторічним стажем:
– Дієвих рішень щодо контролю швидкості є насправді дуже багато. Зокрема, у Європі. Чому в Україні досі ніяк не можуть врегулювати це питання – для мене залишається незрозумілим. На мій погляд, тут є якась причина, яку ніхто не озвучує. Тому що я не вірю, що не можна сертифікувати певний прилад. До прикладу, для Укртрансбезпеки сертифікували ваги, які привозили із Туреччини, за два чи за три тижні. І сьогодні ними можна спокійно користуватись. У той же час вже роками тягнуть із сертифікацією приладів для фіксації швидкості на дорогах. Чому ніхто не працює у цьому напрямку – для мене залишається загадкою.
За кордоном поліція має переносні вимірювачі швидкості, також на дорогах там встановлені відповідні рамки, які фіксують перевищення швидкості. У Польщі навіть автомобілі обладнані спеціальними пристроями. Також у європейських країнах поширені будки, які встановлюють обабіч доріг. Вони обладнані спеціальною технікою, яка відстежує порушення швидкісного порядку.
Водночас, на мою думку, контроль режиму швидкості не вирішить питання аварійності на українських дорогах. Тому що в нас дороги не завжди призначені для того, щоб розігнатись. Та й зрештою у нас побутує якесь вроджене відчуття безкарності за все це. Сьогодні маємо багато випадків із п’яними за кермом, зокрема, чиновниками, депутатами. І таких та схожих випадків дуже і дуже багато. Та найгірше, що “відмазатись” вдається навіть у разі смертельних ДТП.
Обмеження швидкісного режиму у великих містах також, як на мене, нічого конкретно не дасть. Адже там, де є затори, швидкості нема – це зрозуміло. Водночас на вулицях Києва у будень я просто не можу їхати із меншою швидкістю, ніж 110-120 км/год, бо усі поспішають. Якщо хтось починає зменшувати швидкість, гальмувати, то одразу створюється черга із автівок. У Львові також є такі автошляхи. До прикладу, з’їзд з Городоцького мосту – там машини просто “летять”. У цьому місці, як на мене, варто було б встановити обмеження швидкісного режиму, бо для біди багато не треба. Втім, Львів це не надто зачепить, зате дуже відобразиться на дорогах Києва, Одеси тощо.
Однак навіть якщо в Україні таки впровадять контроль швидкісного режиму, важливо, щоб на цьому знову не почали заробляти правоохоронці. Тобто щоб не відновилась корупційна складова. Важливо, щоби поліцейські не змогли корегувати дані, які фіксуватиме прилад для вимірювання швидкості. Але чи буде така можливість – це вже інше питання. Хоча зараз цифрові технології пропонують варіанти, які враховуватимуть усі ці моменти.
Знову ж таки, невідомо, на кого виписуватимуть штрафи за перевищення швидкості. Адже в нас більшість водіїв їздить за дорученням. Та думаю, така ситуація мала б нарешті навчити людей продавати машину, а не доручати – щоб пізніше юридичний власник не пожинав плоди за фактичного власника. Бо навіть якщо на дорогах облаштують камери із можливістю розпізнавання облич, то це не завжди працюватиме. Адже в нас авта їздять із плівками на лобовому склі тощо. Хоча, звісно, буде дуже добре, якщо такі камери встановлять, тому що вони також можуть бути додатковим доказом у випадках якихось ДТП. Бо сьогодні навіть мені буває страшно їздити нашими дорогами. Водії просто тотально порушують ПДР! І звісно з цим потрібно щось робити, бо не може у цивілізованій країні панувати таке тотальне беззаконня. Але потрібно все це фіксувати, а не робити вигляд, що нічого не сталось. Вважаю, що навіть матеріали із відеореєстратора мали б служити доказом про порушення певним водієм правил дорожнього руху. Тобто мій відеореєстратор зафіксував порушення, я відніс дані у поліцію, і порушника принаймні оштрафують. Та наразі маємо те, що маємо…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
