Часто доводиться чути від молоді, що українська вища освіта далека від ідеалу. Мовляв, університет не дає практичних знань, а згодом, отримавши диплом, мала ймовірність знайти хорошу роботу. Тож все частіше наші школярі обирають виші у сусідній Польщі, Чехії або Німеччині. Та чи справді за кордоном навчають краще? Чи може все залежить від наполегливості і бажання вчитись? Про це “Пошта” запитала у львівських освітян та успішних випускників львівських вишів.
Анастасія Іськович успішно навчається на магістратурі Франкового вишу за спеціальністю маркетинг та уже займає посаду PR&Content Manager у компанії LaMetric. Окрім цього, дівчина також є випускницею програми навчальної мобільності Erasmus+ та програми стажування Internship Programme of German Business for Ukraine.
“У рамках програми Erasmus+ навчалась у Варшавському університеті економіки. Тож порівнюючи навчання в Польщі та в Україні, можу сказати, що у наших сусідів навчання є практичнішим. Тобто більш наближеним до реальних ситуацій у бізнесі. Також цікавим є те, що студенти можуть обирати частину предметів і самостійно будувати свій навчальний графік. З одного боку добре, що студентам надається така свобода, але з іншого боку, такий підхід до навчання розсіює увагу. Таким чином, більшість студентів уже з перших курсів працюють і не приділяють достатньої уваги навчанню”, – розповідає Анастасія.
Українським абітурієнтам варто все ж обирати один із вітчизняних вишів
“Що ж стосується рідного вишу, то мені до вподоби, що Франковий університет занурює студентів у світ науки. Тому вважаю, що українським абітурієнтам варто все ж обирати один із вітчизняних вишів. Бо у будь-якому випадку насамперед потрібно вивчити теорію, а вже згодом вчитись застосовувати її на практиці. Бо теорія – це основа, без якої неможливо отримати цілісні знання”, – каже дівчина.
За програмою стажування Internship Programme of German Business for Ukraine Анастасія три місяці працювала у німецькій компанії Villeroy&Boch у відділі маркетингу: “Для мене це був прекрасний досвід. Я не лише побачила як відбувається робочий процес у Німеччині та познайомилась із німецькою культурою, але й знайшла згодом хорошу роботу на батьківщині завдяки цьому досвіду”.
З її слів, наше покоління дуже недооцінює Україну і свої можливості. “Для себе чітко зрозуміла, що людина, яка націлена на розвиток і досягнення висот, зможе реалізувати себе в Україні так само легко, як і в інших країнах”, – запевняє Анастасія.
“Суха” теорія і брак практики
Сьогодні українські абітурієнти все частіше обирають польські виші, бо там викладають не лише теорію, а ще й допомагають закріпити вивчене на практиці, розповів “Львівській Пошті” студент Варшавської політехніки Олесь.
“З одного боку, навчатись у Польщі справді дорожче, ніж в Україні. Та з іншого, навчатись там дешевше, ніж в інших європейських країнах. Вступав у Варшавську політехніку після закінчення школи. Насправді вступити до польського вишу на платне навчання дуже легко, а отримати грант, або ж стипендію, яка покриватиме витрати на навчання, складно. Конкурс великий, відбір серйозний. Однак це того вартує, бо у польських вишах підхід до навчання дещо відрізняється. Зокрема, співвідношенням теорії і практики, а також концентрацією на вивчені лише тих предметів, які згодом справді знадобляться при працевлаштуванні”, – каже Олесь.
З його слів, працювати вигідніше в Польщі, бо зарплати там вищі. Тому більшість студентів, які їдуть вчитись за кордон, не повертаються на батьківщину.
Сьогодні українські абітурієнти все частіше обирають польські виші, бо там викладають не лише теорію, а ще й допомагають закріпити вивчене на практиці
Водночас Ольга Тимощук, яка є випускницею економічного факультету Франкового вишу, а сьогодні займає посаду General Manager львівського офісу компанії Product Madness наголошує, що саме навчання рідною мовою і в межах рідної культури створює максимально сприятливу атмосферу для засвоєння знань. “Навчаючись в університеті, окрім хорошого економічного наповнення, нам створили чудові умови для вивчення англійської мови. Згодом саме це дозволило мені бути гідним кандидатом на вакансії, які пропонують міжнародні компанії у Львові. Тож мабуть, успіх залежить не від вишу, де студент навчається, а від його наполегливості та праці”, – наголосила Ольга Тимощук.

“Важливо випробувати свої сили”
“У житті кожного студента університет відіграє різну роль. Для мене рідний Франковий виш став важливою складовою у формуванні моєї особистості та професійних пріоритетів. Насамперед це пов’язано із знанням іноземної мови, міжнародними можливостями та кар’єрними перспективами, які відкрив для мене саме університет. Навчаючись на магістратурі, мала змогу взяти участь у програмі Erasmus+ у Школі економіки Турку (Фінляндія) та у програмі Leopolis for Future, завдяки якій стажувалась в одній із міжнародних консалтингових компаній KPMG у Варшаві”, – розповіла студентка Франкового вишу Ольга Сюта, яка нині працює на посаді Engagement/Business Analyst в одній із провідних ІТ-компаній Львова.
З її слів, саме під час навчання у Фінляндії вдалось здобути ті практичні навики, яких в українських вишах сьогодні все ж бракує. “Хоч насправді саме завдяки університету познайомилася з теперішнім роботодавцем, взявши участь у “Марафоні стипендій”, який відбувся цього року на економічному факультеті Франкового вишу. Тобто українські університети дають не менше можливостей, аніж іноземні. Варто лише випробувати свої сили у різних програмах, і тоді точно отримаєте бажаний результат”, – каже Ольга Сюта.
Франковий виш став важливою складовою у формуванні моєї особистості та професійних пріоритетів
“Вважаю, що навчальний процес можна удосконалити шляхом надання більшої самостійності студенту у виборі дисциплін, плануванні власного часу та розробці креативних інтелектуальних продуктів. Також варто удосконалити практичну складову навчання. Бо саме досвід роботи в команді сприяв би розвитку як професійної кваліфікації, так і соціальних навичок у студентів, які є надзвичайно критичними у сучасному світі”, – наголошує дівчина.
Вступ-2018: без паніки!
Цього тижня в Україні стартувала вступна кампанія. Аби вступити до омріяного вишу, абітурієнтам насамперед необхідно створити особистий електронний кабінет та завантажити туди відповідні документи. Реєстрація електронного кабінету триватиме до 18.00 25 липня. Однак не потрібно створювати електронний кабінет, якщо вступник має певні пільги (вступ за співбесідою, іспитами або наявність квот). У такому разі заяву потрібно подати у паперовій формі у приймальній комісії вишу, інформує opora.lviv.ua. Процедура реєстрації електронного кабінету: на сайті https://ez.osvitavsim.org.ua/ заповнити особисті дані; вказати адресу електронної пошти; пароль для входу до особистого електронного кабінету; номер, пін-код та рік отримання сертифіката ЗНО; серію та номер атестата про повну загальну середню освіту; середній бал додатка до вказаного атестата. Не забувайте, що на території України заборонено використовувати такі ресурси як mail.ru, yandex.ru. Тож використовуючи їх, можуть виникнути проблеми з реєстрацією. Згодом абітурієнт використовуватиме електронну адресу як логін для входу до особистого кабінету. Також відповідно до нещодавніх змін, середній бал обчислюється за 12-бальною шкалою з округленням до десятих частин бала. Абітурієнти самостійно розраховують свій середній бал, і вносять його.
Внесені вступником дані перевіряють у Єдиній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). У разі правильно введених даних вступник отримує на електронну пошту повідомлення для активації особистого кабінету. Важливо пам’ятати, що активацію необхідно здійснити протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення. Після активації абітурієнт вносить власні номери телефонів, а також завантажує сканкопії додатка до атестата про повну загальну середню освіту, кольорові фотокартки розміром 3х4 см. А уже з 12 липня вступник подаватиме заяви для вступу до ВНЗ через власний електронний кабінет.
Важливо! У кожному ВНЗ діють консультаційні центри для надання допомоги вступникам при поданні заяв у електронній формі. Тож абітурієнти можуть звернутись туди за допомогою. Також на сайті МОН є окремий розділ, що присвячений вступній кампанії, де розміщують актуальну інформація щодо вступу. При виникненні додаткових запитань можна написати сюди: vstup2018@mon.gov.ua, ez@inforesurs.gov.ua. Зателефонувати на гарячі телефонні лінії або звернутись у приймальню громадян щодо вступної кампанії (з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00 за адресою м. Київ, бул. Шевченка, 16, к. 117.).
