Студенте, хочеш бути магістром? Склади ЗНО!

Система зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в Україні діє уже понад десять років. Не зважаючи на всі клопоти та переживання, які вона створює, учні випускних класів та їхні батьки радіють, бо система ЗНО цілком прозора та об’єктивна. А відтепер й студенти матимуть змогу згадати ті нерви, переживання та ретельну підготовку до одного із найважливіших екзаменів у їхньому житті. Оскільки цього року вступити на магістратуру зможуть лише ті студенти, які добре складуть ЗНО з іноземної мови.

ЗНО не для всіх

Цьогоріч ЗНО складатимуть ті абітурієнти, які вступатимуть на магістратуру на спеціальності таких галузей знань як гуманітарні науки (крім філології), соціальні та поведінкові науки, журналістика, право, сфера обслуговування та міжнародні відносини.

Зокрема ті, хто вступатиме на спеціальність право або міжнародне право, складатимуть єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови – англійської, німецької, французької або іспанської, а також єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ) з права, інформує прес-центр Міністерства освіти і науки України.

Вступники до магістратури за спеціальностями галузей знань гуманітарні науки (крім філології), соціальні та поведінкові науки, журналістика, сфера обслуговування та міжнародні відносини складатимуть лише ЄВІ з іноземної мови. До слова, ЄВІ з іноземної мови матиме лише дві складові – читання та використання мови. Відтак тест не передбачає писемне мовлення та розуміння мови на слух. Що саме потрібно вчити на ЗНО можна дізнатись, перейшовши за посиланням.

Абітурієнтам, які змінюватимуть спеціальність, при переході на магістра, потрібно пройти також додаткове фахове випробування, щоб бути допущеними до ЄВІ чи ЄФВВ. Це випробування проводитиме кожен виш у період з 14 до 31 травня.

Куди та які документи подавати?

Реєстрація на ЄФВВ і ЄВІ триватиме з 14 травня до 18.00 5 червня. Для реєстрації вступнику потрібно звернутися до приймальної комісії одного з обраних ним вишів. Підтвердженням реєстрації є виданий комісією екзаменаційний листок. Після цього на сайті Українського центру оцінювання якості освіти для кожного зареєстрованого вступника створюватимуть кабінет учасника, доступ до якого буде за номером екзаменаційного листка та PIN-кодом, зазначеним у ньому. Детальніше про порядок реєстрації, умови та терміни можна дізнатись тут.

З собою потрібно мати оригінали документа, що засвідчує особу; військовий квиток або посвідчення про приписку – для військовозобов’язаних (крім випадків, передбачених законодавством); документ державного зразка про раніше здобутий освітній ступінь, на основі якого здійснюється вступ, і додаток до нього; екзаменаційний листок ЄФВВ і ЄВІ (для окремих спеціальностей); документи, які підтверджують право на участь у конкурсі при вступі для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра за спеціальностями таких галузей знань як гуманітарні науки (крім філології), соціальні та поведінкові науки, право, сфера обслуговування та міжнародні відносини.

Пункти тестування і результати

Основна сесія ЄВІ відбудеться 11 липня, а ЄФВВ – 13 липня. Допуск учасників до пункту тестування триватиме з 09.15 до 09.50, а розпочнуть писати тести о 10.00. Пункти тестування створюватимуть на базі закладів вищої освіти. Для входу до пункту тестування учасник має пред’явити екзаменаційний листок, документ, що посвідчує особу та запрошення-перепустку.

Згодом результати основної сесії ЄФВВ та ЄВІ будуть розміщені на інформаційних сторінках вступників на сайті УЦОЯО в розділі “Кабінет учасника ЄФВВ/ЄВІ” впродовж 14 календарних днів із дня їх проведення. Вхід на сторінку здійснюватиметься за номером екзаменаційного листа та пін-кодом, зазначеним у ньому. Рекомендації до зарахування на бюджет оприлюднять до 13 серпня, а саме зарахування відбуватиметься до 20 серпня. Традиційно у пункті тестування заборонено використовувати засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження або відтворення інформації, а також друковані або рукописні матеріали.

Поганий рівень викладання

“Цього року вступаю на магістратуру всупереч тому, що більшість моїх однокурсників завершують навчання на рівні бакалавра. Думаю, причина у тому, що ціни на навчання зросли та й ступінь магістра сьогодні не є обов’язковою для повної вищої освіти. Вважаю, що ЗНО з іноземної мови при вступі на магістратуру – хороше нововведення. Однак чи доцільне таке рішення? Сьогодні на багатьох факультетах Франкового вишу іноземну мову вивчають лише на першому-другому курсі. Та й якість викладання цієї дисципліни бажає кращого. Відтак студенти, які не вивчають мову самостійно, навряд чи згадають бодай шкільну програму”, – нарікає студентка четвертого курсу факультету журналістки Франкового вишу Олена Борзик.

З її слів, спершу потрібно впровадити якісну програму вивчення іноземної мови у вишах, і лише згодом впроваджувати ЗНО з іноземної мови при вступі на магістратуру.

“Вважаю, що складання ЗНО з іноземної мови при вступі на магістратуру – чудове рішення. Хоча б тому, що воно робить процес вступу більш прозорим. Мабуть, 80% того, що вчимо в університеті, у майбутньому нам навіть не знадобиться, а знання англійської, німецької, іспанською завжди допоможуть успішно працевлаштуватись”, – розповідає студентка економічного факультету Франкового вишу Марія.

З її слів, рівень викладання іноземної мови в університеті справді має низький рівень.

“Переважно студенти несерйозно відносяться до вивчення іноземної мови. Однак на першому-другому курсі важко мотивувати себе вчити іноземну – пари один-два рази на тиждень, предмет передбачає не іспит, а залік. Згодом, на третьому-четвертому курсі, іноземної мови уже немає у навчальній програмі, і тоді залишається єдиний вихід – самоосвіта”, – каже Марія.

Хто може не складати ЗНО для вступу на магістратуру

Особи, які з певних причин не можуть складати ЗНО, братимуть участь у конкурсному відборі при вступі на магістратуру лише за результатами вступних іспитів у вибраному виші. Це стосується:

• осіб, які не можуть взяти участь у єдиному фаховому вступному іспиті та єдиному фаховому вступному випробуванні через наявність у них захворювань, зазначених у переліку захворювань та патологічних станів, затвердженому МОН. Ці особи зобов’язані надати документи, які підтверджують наявність захворювань, що можуть бути перешкодою для проходження ЗНО;

• осіб, які для виконання ЄФВІ та ЄФВВ потребують створення інших особливих умов, ніж зазначені у переліку спеціальних умов, затвердженому МОН. Ці особи зобов’язані надати підтверджувальні документи щодо потреби створення інших особливих умов, що створюються для осіб з особливими освітніми потребами в пунктах проведення ЗНО;

• вступників, звільнених з військової служби (у тому числі демобілізованих) після 31 березня 2018-го. Такі вступники звертаються до приймальної комісії обраного вишу у період 2 – 9 липня для подачі документів.

Ростислав Слав’юк, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи, доктор економічних наук:

– Вважаю, якщо й впроваджувати вступ на магістратуру у формі ЗНО, то доцільно складати цей тест зі спеціальності, а не з іноземної мови. Оскільки, впровадивши іспит з іноземної мови, відберемо на магістратуру не хороших фахівців, а студентів, які добре володіють мовою. Певен: відбір студентів у магістратуру має відбуватись виключно на основі фаховості абітурієнтів! Сьогодні ж спостерігаємо ситуацію, коли вступ на магістратуру є обмеженим для тих, хто не володіє іноземною мовою. Очевидно, що це неправильно. До того ж, сьогодні на магістратуру вступає не так багато людей, а створивши обмеження у вигляді тесту з іноземної мови можемо втратити й тих студентів. Потрібно розуміти, що є студенти, які за чотири роки чудово вивчили свою спеціальність, але іноземну мову не знають. Відтак ЗНО з іноземної мови перешкоджає справді хорошим фахівцям отримати диплом магістра. Тобто спершу доцільно було б впровадити ЗНО зі спеціальності, а згодом, за рік-два, запровадити ще одне ЗНО з іноземної мови, щоб студенти були до цього готові. У європейських країнах студенти не вступають на магістратуру, а просто записуються туди. Тобто там не створюють таких жорстоких умов для вступу, як в Україні. Думаю, такий ретельний відбір лише відлякає частину студентів, які радше поїдуть за кордон навчатись на магістратурі. До речі, за останні роки в Україні кількість вступників у магістратуру була великою. Звісно, Міністерство освіти це не задовольняло, бо це додаткові витрати для держави. Однак тепер матимемо іншу ситуацію – чисельність вступників на магістратуру суттєво скоротиться, а це у майбутньому може призвести до браку кадрів. За кордоном студент, який отримав хорошу освіту на рівні бакалавра, має безсумнівні шанси навчатись на магістратурі. В Україні інша ситуація – студент, який добре навчався на бакалавраті, не завжди зуміє вступити на магістратуру. Що ж стосується магістерських програм в Україні, то вони доволі одноманітні – що на першому курсі, те й на п’ятому. Тобто такого різноманіття магістерських програм, як за кордоном, у нас немає, а відтак й самі магістерські програми штучно прив’язані до окремих спеціальностей. Зрештою, наші магістерські програми – це продовження чотирьох років навчання. Зауважу, що за кордоном студенти здобувають ступінь бакалавра за три роки, а ступінь магістра – за два роки. І у європейських країнах магістратуру вважають справді вищим рівнем знань. Звісно, в Україні бакалаврат за чотири роки дає хороші знання, а на магістратурі наші студенти, як правило, майже не вчаться, а працюють. Тобто ступінь магістра в Україні сьогодні втратив зміст, бо студент, який завершив четвертий курс, уже може успішно працевлаштуватись. Відтак на магістратуру вступають виключно для того, щоб отримати ще один диплом. Також наголошу, що випускники бакалаврату українських вишів є не гіршими спеціалістами, ніж ті, що здобувають освіту за кордоном!

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти