Львів без пластику і кольорових фасадів
Тепер за пластикові вікна чи прибудови у будинках, які є пам’ятками архітектури, адміністративна комісія оперативно штрафуватиме порушників на суму до 170 тисяч гривень
фото: Олег Огородник
Родзинкою нашого міста є не фестивалі чи безліч атмосферних кав’ярень та ресторанів, а власне будинки, які є пам’ятками архітектури. Адже саме вони є мовчазними свідками тих історичних перипетій, які вирували тут від часу заснування міста Лева. Загалом у Львові є 214 пам’яток національного значення. Тоді як пам’яток місцевого значення значно більше – понад 2000. Більшість із них розташовані у центрі. На будь-які роботи у цих будинках необхідні дозволи від управління охорони історичного середовища ЛМР. Та аби заощаджувати тепло у старих польських чи австрійських будинках, власники квартир в історичному ареалі все частіше хочуть поміняти без дозволів дерев’яні вікна чи балконні конструкції на пластикові. Але якщо в новобудовах чи панельних багатоповерхівках пластикове вікно є виправданим, то в центральній частині міста новими вікнами люди псують архітектуру.
Підприємці, які часто орендують перші поверхи будинків під власний бізнес, дозволяють собі розмальовувати фасади у кольори веселки і без смаку та з усілякими порушеннями розміщувати рекламні вивіски. Або ж ще гірше – прибудовувати приміщення, бо… ніде подітись. Аби зупинити подібні речі, які забороняє законодавство про охорону культурної спадщини, у міськраді вирішили оперативно штрафувати порушників.
Каратимуть усіх без винятку
Тепер адміністративна комісія, яка була створена на початку березня виконавчим комітетом міської ради, слідкує, як юридичні особи дотримуються норм законодавств про охорону культурної спадщини. Окрім того, така комісія має право накладати штрафи на юридичних осіб за так зване нищення пам’яток архітектури. Раніше штрафи передбачались лише для фізичних осіб. Тепер штрафуватимуть як підприємців, так і мешканців будинків, що належать до пам’яток.
Розмір штрафних санкцій чималий – від 1,7 тис. грн до 170 тисяч гривень за різні порушення. Йдеться про порушення, які передбачені ст. 92 Кодексу України про адмінправопорушення. Штрафуватимуть за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати шкоди пам’ятці; недотримання вимог щодо захисту, збереження та утримування пам’ятки; неподання або несвоєчасне подання інформації про виявлення об’єкта культурної спадщини при проведенні будівельних робіт; за ухилення власника пам’ятки від укладання охоронного договору, інформує прес-служба мерії. Штрафи комісія накладатиме не за місцем прописки власника, а на місці порушення норм законодавства.
Як стягуватимуть штраф, пояснює у розмові з “Львівською Поштою” Олег Хандин, секретар адміністративної комісії, начальник відділу охорони та використання об’єктів культурної спадщини управління охорони історичного середовища Львівської міськради. “Приймається рішення про накладання штрафу на особу, яка провела незаконні роботи. На підставі цього рішення порушник має право добровільно сплатити штраф. Якщо не сплачує, то виконавча служба в подвійному розмірі вже стягуватиме кошти. Далі, якщо після штрафу власник чи орендар не поверне об’єкт до автентичного вигляду, подається судовий позов”, – каже він.
Гроші порушники перераховуватимуть на єдиний рахунок для сплати всіх штрафних санкцій. Після чого вони потрапляють до міського бюджету. Зі слів Олега Ханди, винятків у сплаті штрафних санкцій не має ні для кого: “Хіба що особа доведе, що вона не є порушником. Наприклад, коли вона придбала квартиру вже із пластиковими вікнами. Але за нею все одно залишається обов’язок замінити ці вікна на дерев’яні”.
Додамо, що адміністративні комісії має кожна районна адміністрація. Та процес накладання штрафів за порушення був занадто повільний.
Альтернатива від міської ради
Окрім того, порушення законодавства про охорону культурної спадщини не мають термінів давності. “Неважливо, коли ці порушення були вчинені. У цьому законі йдеться, що будь-які роботи повинні проводитися з дозволу органу охорони культурної спадщини. Заборонено будь-яке самовільне пошкодження, заміна елементів чи оздоблення пам’ятки архітектури. Такий закон діє з 2000 року. Але і до того діяв інший закон, який теж передбачав ці заборони”, – пояснює Олег Хандин. Він резюмує, що штрафи насправді поступово змінять відношення людей до пам’яток архітектури. Однак додає, що водночас потрібно іншими методами заохочувати людей реставрувати дерев’яні об’єкти в історичних будівлях.
“Львівська Пошта” писала у матеріалі “Сусіди, відремонтуймо нашу браму” (№10 від 3 лютого 2018 року), після того як GIZ припинило свою роботу у Львові, міськрада, зокрема управління охорони історичного середовища, продовжуватиме програму співфінансування реставрації старих балконів, брам та вікон. Тоді йшлося, що вже з 1 квітня мешканці зможуть подавати свої заявки. Однак як каже Олег Хандин, програму ще не прийняли. Але найближчим часом вона запрацює.
Перший оштрафований
Зі слів Андрія Москаленка, заступника міського голови Львова з питань розвитку, голови адміністративної комісії, ця комісія розглядатиме справи порушників публічно і транслюватиме засідання онлайн. Запрошуватимуть і громадські організації, які готові долучитися до співпраці. Такі засідання мали би відбуватися щотижня. А впродовж трьох місяців обіцяють певні результати.
Вже цього тижня, як передає прес-служба ЛМР, комісія розглянула 19 протоколів щодо незаконних дій фізичних осіб на об’єктах культурної спадщини Львова в центральній частині міста. Йдеться про будинки на вул. Братів Рогатинців, Галицькій, Друкарській, Валовій, Вірменській. Та з 19 протоколів – 18 відправлено на доопрацювання. Оштрафували на суму 1,7 тис. грн мешканця вулиці Руської за самовільне встановлення пластикових вікон та перепланування квартири. Додамо, окрім Андрія Москаленка та Олега Ханди до складу адміністративної комісії входять: Ірина Маруняк, Гелена Пайонкевич, Лілія Онищенко-Швець та голови районних адміністрацій.
Понад тисяча кольорових будинків
Нещодавно у Львові провели інвентаризацію фасадів із клаптиковим фарбуванням. Таких будинків у місті нарахували 1322. “Інвентаризацію проводили спільно з районними адміністраціями та управлінням охорони історичного середовища. На основі проведеної інвентаризації зробили базу даних. Нарахували 1322 будинки, де є клаптикове фарбування фасадів. Також проаналізували кількість паспортів фасадів. Їх нарахували лише 148. Це близько 2% від загальної кількості”, – пояснила 15 березня Ірина Маруняк, директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради, йдеться на сайті прес-служби ЛМР. З її слів, найбільше таких будинків є у Галицькому, Личаківському і Сихівському районах. Власникам приміщень з клаптиковим фарбуванням районні адміністрації повинні були скеровувати попередження щодо приведення фасадів до паспортів упорядження. “Також інвентаризуємо найбільш критичні фасади у місті, щоби передбачити кошти з міського бюджету і зробити паспорти й на них”, – резюмувала Ірина Маруняк.
Олеся Домарадзька, директор галереї “Зелена канапа”:
– Перед тим як відкривали “Зелену канапу”, потрібно було виготовити усю необхідну проекту документацію. Оскільки галерея розташовується у будинку, який є пам’яткою архітектури перед відкриттям відновили з даних архіву історичний вигляд вікон, дверей. Згідно норм оформили зовнішню рекламу. Ті, хто шукають “Зелену канапу”, не завжди одразу можуть її знайти. Тому що зовнішня реклама не така яскрава. Але розумію, щоб місто виглядало гарно, так і має бути. Весь цей процес не такий складний, як дорогий. Коли тільки відкриваєш якусь свою справу, проектні документації коштують шалених грошей. Для початківця, яким і я свого часу була, це досить багато роботи. Час від часу і перевірки з міської ради навідуються. Коли приходили, то давали нам свої рекомендації і більше уваги звертали на нашу зовнішню рекламу. Була у нас переносна реклама на вулиці, але мені довелося її просто викинути, бо така була вимога перевірки.
Мені здається, що до цього часу дієвого механізму покарання тих, хто не дотримується законодавства про охорону культурної спадщини, у нашому місті не було. От на вулиці Дорошенка є гарний модерний будинок польських часів. До нього прибудували як “хатинку” балкон. Кожного дня йду тією вулицею і не можу спокійно дивитись на цю прибудову. Вона дуже дисонує із зовнішнім виглядом помешкання. Можливо і справді, коли виписуватимуть великі штрафи за такі речі, то львів’яни більше думатимуть перш ніж псувати колорит Львова.
Був випадок, коли я написала скаргу в міську раду. Знову-таки до будинку, який є архітектурною спадщиною прибудували приміщення. У відповідь на моє запитання власник цієї прибудови сказав, що воно йому потрібне, аби, наприклад, візки там складати. В офіційній відповіді з міської ради йшлося про те, що прийнято рішення, у якому йдеться, що власники справді не мали права на цю прибудову, бо не мали відповідного дозволу. Але ця прибудова й досі стоїть.
Сергій Івах, депутат, секретар комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міськради:
– Із Facebook дізнався про адміністративну комісію. Однак представника від профільної депутатської комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища там немає. Хоча, на мій погляд, обов’язково мав би бути! Неодноразово це говорив, що будинки в межах історичного ареалу обділені. Недостатньо виділяється фінансування, аби привести до порядку їхній вигляд. Не може Сихівський район отримувати таку ж суму на обслуговування житлового фонду, як і Галицький. Адже останній знищений на всі 100%. В який будинок не зайдеш, усюди є проблеми із вхідною брамою, дахами, каналізацією, двориками, сходами, балконами тощо.
Думаю, підприємцям і мешканцям Львова потрібно дати можливість якомога швидше отримувати дозвільні документи на ті чи інші роботи у міських будинках. Але якщо порушують законодавство про охорону культурної спадщини, то, звісно, потрібно карати їх жорсткими штрафами. Тим самим стимулюватимемо львів’ян до якогось порядку. Іншого варіанту не бачу. Бо коли сьогодні їдеш вулицями нашого міста, то бачиш на будівлях цілу гаму кольорів. Мешканці цих помешкань переважно не мають паспортів фасадів будинків. Якщо це заміна вікна в будинку, який є пам’яткою архітектури, потрібен відповідний дозвіл, експертний висновок для заміни вікна від управління історичного середовища.
Насправді мені б хотілось, щоб наша депутатська комісія серйозніше працювала у напрямку збереження історичного середовища. Адже сьогодні здебільшого наша робота полягає у погодженні земельних ділянок у Львові. Тому цього року більше акцентуватимемо на розбудові інфраструктури у місті та на багатоповерхових забудовах.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
