Мріючи про будівництво сміттєпереробного заводу, міські чиновники щороку продовжують термін експлуатації Грибовицького полігону

Львів знову шукатиме інвестора для будівництва сміттє­переробного заводу. За попередніми планами, його спору­джуватимуть неподалік нинішнього полігону для захоронення твердих побутових відходів у селі Грибовичі, що біля Львова. У мерії сподіваються на гроші іноземних компаній, які вже мають досвід такої діяльності. Однак жодних прогнозів про реальність очікуваних інвестицій не роблять.

Нагадаємо, Львівська міська рада двічі вже намагалася провести конкурс та знайти інвестора на будівництво сміттєпереробного заводу та рекультивацію Грибовицького сміттє­звалища. Але жодного разу переможця не визначили. За словами Юрія Гольця, директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, на заваді ставав людський чинник, а не об'єктивні обставини. Тож посадовець переконаний, що до кінця року в Ратуші таки знайдуть інвестора.

Водночас, з кожним роком ситуація на полігоні стає все критичнішою. Термін закриття Грибовицького сміттєзвалища кілька разів "відсували". За підрахунками екологів, згідно з нормами екологічної безпеки, полігон, який створили у 1959 році, мали б закрити ще у 1970-х роках (!). Проте, попри численні протести жителів довколишніх сіл та застереження екологів, полігон працює досі. Щорічно Грибовицьке сміттє­звалище поповнюється більш ніж 300 тисячами тонн твердих побутових відходів. Минулого року граничним терміном експлуатації називали 2010 рік. А за останніми розрахунками чиновників міськради, максимальний термін експлуатації нинішнього полігону становить ще три роки - до 2012 року.

За словами Юрія Гольця, термін експлуатації полігону ще на п'ять років може продовжити утилізація п'яти кислих гудронових озер, що розташовані неподалік полігону. Саме вони є основною проблемою  для екологів. За словами фахівців, гудрони завдають довкіллю куди більшої шкоди, аніж сам полігон та його інфільтрати. Загалом грибовицькі гудронові озера містять 200 тонн відходів нафто-маслового виробництва. Найбільша небезпека - рідина з цих озер потрапляє у ґрунт та підземні води. Наслідки цього важко передбачити навіть екологам. Як вже писала "Пошта", торік стався великий витік забрудненої води - під землю "втекло" близько 20 тис. кубічних метрів гудронів. Екологи, депутати та мешканці сільських рад б'ють на сполох - останнім часом озера нібито втратили ще кілька десятків тисяч кубічних метрів нечистот.

Попри нагальну потребу вирішення проблеми, нині з гудроновими озерами зробити нічого неможливо. ВАТ "Львів­ський нафто-маслозавод", який офіційно є власником озер, перебуває в стадії банкрутства, а самі "водойми" нині у заставі в запорізькому банку як майно підприємства. За словами Михайла Казимира, начальника управління екології та благоустрою Львівської міської ради, 19 травня має відбутися чергове засідання суду у цій справі, на якому, ймовірно, завод оголосять банкрутом і вирішать долю гудронових озер.

- Зараз оголошено процедуру банкрутства заводу. Гудрони перебувають у заставі у запорізькому банку, - розповів пан Казимир. -  Львівська міська рада є третьою стороною у судовому процесі. Нині все залежатиме від рішення суду. Без судового рішення розпоряджатися цим майном неможливо. Якщо завод від них відмовився б, то почався б пошук підприємства, яке має необхідні ліцензії для переробки чи утилізації цих гудронів.

Банк, у заставі якого перебувають гудрони, очевидно, не зможе ними розпоряджатися, але, ймовірно, захоче їх залишити з метою вигідно продати, адже вартість відходів нафто- та масловиробництва нині оцінюють у кілька мільйонів гривень.  До слова, можливістю переробки львівських гудронів уже зацікавилися дві іноземні фірми: шведська та французька.

Чи не найбільшим досягненням на полігоні за останні роки чиновники вважають початок дегазації та часткової рекультивації сміттєзвалища, якими займається українська фірма "Гафса". Із 150 запроектованих газозбірних свердловин влаштовано вже 132, прокладено близько 10 км трубопроводів для збирання газу. Крім того, близько 18 га полігону (із 26,6 га) ізольовано півметровим шаром глини, що значно зменшило проникнення атмосферних опадів в "тіло" полігону, а отже, й об'єм інфільтрату. На сміттєзвалищі також стали до ладу два газогенератори сумарною потужністю 120 кВт електричної енергії. Проектна потужність становитиме 1000 кВт. За словами Юрія Гольця, вироблену на полігоні електроенергію використовуватимуть для потреб ЛКП "Збиранка".

- За розрахунками шведських фахівців, ця установка працюватиме щонайменше вісім років. На практиці газу може вистачити і на 20 років. Але продавати вироблену електроенергію не можна буде, оскільки Кіотський протокол виключає можливість комер­ційних проектів, - зазначив посадовець.

Нині на Львівщині активно шукають ділянки, де можна створити полігон твердих побутових відходів після закриття Грибовицького сміттєзвалища. Однак після підміського досвіду на заваді стоїть небажання людей, щоб на території їхніх населених пунктів був полігон.

- У нас склався стереотип щодо сміттєзвалищ. Але технології, які зараз є у світі, роблять їх цілком безпечними. Західними полігонами можна ходити в білому взутті і не замаститися. В основі полігону вони роблять кілька рівнів гідроізоляції та труби, які збирають газ. Там все продумано до дрібниць. А в нас просто бояться, що сміття знову просто скидатимуть на купу, - розповів Юрій Голець.

За словами посадовця, нині розглядають варіант ділянки площею 100 га біля Стрия. Однак оскільки це доволі далеко від Львова, таку можливість треба ще обговорити з перевізниками. Для мешканців Львова це ж означатиме підвищення вартості вивезення сміття.