Гаряча боротьба за лікарські посади
На Львівщині триває конкурс на заміщення керівників 14 медичних закладів. Заявки прийматимуть до 28 березня. За якими критеріями і чи прозоро конкурсна комісія обиратиме переможців
Тиждень тому, 14 березня, новостворена постійна конкурсна комісія оголосила конкурси на заміщення посад керівників 14 закладів охорони здоров’я Львівської обласної ради. Заявки на участь у конкурсі прийматимуть до 28 березня, а вже наступного дня, 29 березня, відбудеться чергове засідання конкурсної комісії. Планують також провести і громадські обговорення щодо результатів конкурсу.
Керівник медзакладу має бути насамперед людяним і хорошим менеджером. Керування установою – це насамперед менеджмент. При безграмотному керівникові будь-яка медицина буде неефективною!
Вільними є посади генерального директора у Львівській обласній клінічній лікарні, Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні, Львівському регіональному фтизіопульмонологічному клінічному лікувально-діагностичному центрі, Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі, Львівському обласному госпіталі ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи. Директорів шукають для Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, Львівського обласного клінічного діагностичного центру, Львівського обласного клінічного перинатального центру, Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, Львівського обласного центру громадського здоров’я, Львівського обласного клінічного лікувально-діагностичного кардіологічного центру, Львівської обласної лікарні відновного лікування, Львівського обласного протитуберкульозного диспансеру, Самбірського міжрайонного протитуберкульозного диспансеру.
Вперше за часи незалежності відбувається такий масштабний конкурс на зайняття вакантних керівних посад у ключових закладах медицини Львівщини. Тому увага громадськості до цього конкурсу дуже велика. Жителів Львова та області турбує одне: аби майбутніх управлінців було вибрано прозоро і чесно, і щоби медична галузь нарешті почала розвиватись, а не занепадати та потопати у корупційних схемах.
фото: hospital.lviv.ua
Як обирали членів конкурсної комісії?
Ще 13 березня відбувся відбір представників громадських об’єднань до складу постійної комісії з проведення конкурсів на заміщення посад керівників закладів охорони здоров’я Львівської обласної ради. Відтак до цієї комісії на постійній основі увійшло шість членів: заступник голови ЛОР Володимир Гірняк (голова комісії), директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак, начальник управління майном спільної власності ЛОР Микола Бандра, представник ГО “Українське лікарське товариство у Львові” Олег Дуда, представник Львівської обласної організації професійної спілки працівників охорони здоров’я України Юрій Білий та представник ГО “Варта 700” Наталія Шелестак. До складу комісії також окремо залучили по троє представників трудового колективу кожного комунального медзакладу, в якому оголосили конкурс.
Як повідомив “Львівській Пошті” заступник голови ЛОР Володимир Гірняк, серед основних вимог до кандидатів на посади керівників обласних лікарень є: повна вища медична освіта, проходження інтернатури та курсів з підвищення кваліфікації, наявність сертифіката лікаря-спеціаліста і відповідного посвідчення, стаж роботи за фахом не менше п’яти років, володіння державною мовою, достатня кваліфікація для виконання обов’язків директора медзакладу тощо.
Кандидат повинен бути добрим управлінцем, бо ця людина буде керувати величезною структурою, де є державні кошти, чимало персоналу
Голова комісії також розповів про те, які документи на участь у конкурсі треба подати майбутнім кандидатам. Це, зокрема, копії паспорта та ідентифікаційного коду, заява із зазначенням основних мотивів, резюме у довільній формі, автобіографія, копії документів про вищу освіту та інших документів, що підтверджують відповідність кваліфікаційним вимогам. Кандидат також зобов’язаний підготувати конкурсну пропозицію, в якій опише план розвитку медзакладу у середньостроковій та довгостроковій перспективі. Цікаво, що за пропозицією Наталії Шелестак, цей план згодом додаватимуть до трудового контракту, а у разі його невиконання, кандидата звільнятимуть з посади.
 |
| фото: Сергій Криниця |
“Є чинне положення, відповідна постанова Кабміну, згідно з якою і сформована конкурсна комісія. Члени комісії вже працюють, тому проблем у цьому не бачу. Хоча розумію, чому таке активне обговорення сьогодні серед громадськості, бо багато хто хотів брати участь як член комісії тощо. 29 березня вже бачитимемо, хто подався на конкурс. Вкінці березня також проведемо обговорення з громадськістю, яке буде максимально широким”, – зазначив він.
Володимир Гірняк запевняє: голосуючи за кандидатів, керуватиметься кількома критеріями: “Насамперед, це думка трудового колективу. Думка громадськості для мене також важлива. Ясна річ, прислухатимусь і до думок депутатського корпусу, бо після перемоги на конкурсі кандидат повинен ще отримати більшість голосів обласних обранців. І ще один критерій – це професійність. Також керівник медзакладу, окрім фаховості, має також мати управлінські здібності. Бо інколи буває хороший лікар, який не спроможний дати собі раду із організацією робочого процесу, виконанням якихось адміністративних завдань тощо. Тому керівники мають вміти якісно поставити завдання і проконтролювати виконання цього завдання”.
Переможців затверджуватимуть депутати
На думку Володимира Гірняка, у будь-якому випадку конкурс буде мати позитивні наслідки.
“Хоча б тому, що з керівниками лікарень тепер укладатимуть контракти терміном на п’ять років. Хоча раніше вони були на безстрокових договорах”, – акцентує Володимир Гірняк.
Він також наголосив, що остаточне рішення про затвердження кандидата на посаду директора того чи іншого закладу прийматимуть на сесії обласної ради. Якщо депутати не підтримають кандидатуру, комісія оголосить про повторний конкурс.
“Плануємо, щоби за кандидатів голосували вже на наступному засіданні сесії обласної ради, яке згідно з планом відбудеться після Пасхи, 17 квітня. Не бачу потреби затягувати цей процес, бо ми про цей конкурс говоримо з літа. У будь-якому випадку постараємось, щоби все було якомога краще, спокійніше і максимально прозоро”, – зазначив Володимир Гірняк.
фото: Діана Кормухіна
Досвід керівництва буде перевагою?
Директор департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації Ірина Микичак у розмові з “Львівською Поштою” зазначила, що майбутні керівники медичних установ, яких обиратимуть, мають бути не лише добрими медиками, а й грамотними менеджерами.
“Добре було б, щоб кандидат мав ще додаткову освіту економіста, правника чи управлінця, до прикладу. Але найголовніше, щоби це була працьовита і небайдужа людина, яка хоче змінювати установу, заохочувати до роботи трудовий колектив. Такі риси є для мене дуже важливими. Також схиляюсь до думки, що було б добре, аби це була людина із досвідом. Бо це все дуже гарно виглядає, коли приходять на такі посади молоді і активні. Але з власного досвіду пригадую, що це дуже і дуже непросто. Свого часу мене теж обрали головним лікарем медичного закладу, тоді я була наймолодшим головним лікарем в області. Перші два тижні я навіть боялась підписи поставили, бо реально страшно було. А коли ти відповідаєш за тисячний колектив, велику установу, то весь феєрверк фантазій, креативу просто розсіюється в повітрі. На практиці часто все не так просто, як це виглядає зі сторони”, – зазначає вона.
До мене вже пробували телефонувати різноманітні особи із проханням “придивитись” до того чи іншого претендента
Тому, Ірина Микичак наголошує: якщо керівники з досвідом є успішні, а установи під їх керівництвом йдуть шляхом розвитку, то цих кандидатів треба і в подальшому підтримувати.
“Попередньо планується, що керівники медзакладів будуть мати профільних заступників, які допомагатимуть їм у керуванні лікарнею. Обов’язки гендиректора чи директора мають бути вочевидь більш управлінські, а не медичні. У Європі, до слова, головних лікарів нема. Є директори шпиталів, які вирішують головні проблеми закладу”, – розповідає Ірина Микичак.
Співрозмовниця зізнається, що має прогнози щодо тих лікарень і центрів, які будуть найпопулярніші серед кандидатів. Водночас каже, що деякі медичні заклади взагалі не потребують зміни керівництва, бо їх очільники вже тривалий час ефективно працюють. Однак, назвати ані перші, ані другі заклади, не погоджується. “Це вже буде тиск на конкурсну комісію”, – каже вона.
Принагідно зауважує, що, на її погляд, контракт із майбутніми керівниками має підписувати не лише управління майном спільної власності обласної ради,а й департамент охорони здоров’я ЛОДА.
“Тобто, це має бути тристоронній договір між керівником, управлінням майном спільної власності ЛОР і департаментом охорони здоров’я Львівської ОДА. Лише тоді будуть паритетні стосунки, баланс у роботі і відповідальність. Станом на сьогодні ми ведемо переговори із обласної радою щодо цього питання”, – зазначає Ірина Микичак.
Львівський онкологічний регіональномий лікувально-діагностичний центр
Наталія Шелестак, член конкурсної комісії з проведення конкурсів на посади керівників закладів охорони здоров’я ЛОР, представник ГО “Варта 700”:
– Я людина, яка до медицини не має відношення. Тож робити зараз якісь прогнози щодо того, чи подаватимуться певні особи на цей конкурс чи ні – мені важко, тому що не знайома особисто ані з головними лікарями, ані з лікарями загалом. Але я поставила певні вимоги до голови комісії, одна з яких стосується того, що конкурс має бути відкритим не лише для подачі документів, а й для будь-якої особи, яка має питання до претендентів. Тобто, йдеться про відкриті громадські обговорення. Наполягаю на тому, щоби перед виступами претендентів перед членами комісії будь-хто, хто має якісь питання до них, міг їх поставити.
Як тільки 28 березня дізнаюсь перелік кандидатів, одразу його опублікую у своєму Facebook, тому кому цікаво, стежте за стрічкою новин, долучайтесь до обговорення, пропонуйте, критикуйте тощо. Буду вдячна будь-якій достовірній інформації, яку зможете підтвердити щодо того чи іншого претендента на керівну посаду.
Якщо не буде відкритого конкурсу, якщо побачу якісь речі, які мене насторожуватимуть під час відборів, то одразу про це інформуватиму широкий загал, в тому числі, й соцмережі. Якщо ж мені не вдасться із цим боротись, тобто якщо не створять рівних умов для всіх кандидатів, то я просто вийду із цієї комісії. Це моя тверда і остаточна позиція.
Хоча скажу, що не маю якихось ілюзій, фантазій щодо можливості лише одним конкурсом зламати всю систему і все переробити. Але зі свого боку робитиму все можливе, щоби цей конкурс був максимально прозорий і доступний для людей, які чуються в силах, мають амбіції і готові працювати.
Дуже хочу змінити нашу медицину, бо останні 27 років у нашій державі тільки будували схеми. І сьогодні, коли я, як член комісії від громадськості, консультуюсь із пересічними медиками, фармацевтами, медичними юристами щодо різних моментів, то просто в шоці від усього того, що сьогодні робиться у галузі медицини.
Тому маю у планах кожному керівнику, який раніше очолював медзаклад, і який зараз подається на конкурс, задавати питання щодо всіх цих “темних” і незручних для нього моментів. Хоча точно не думаю, що всі керівники з досвідом – це зло. Ні! Тому що є різні люди, вони серед нас, вони з нас і багато є позитивно налаштованих управлінців, які справді ефективно ведуть свою діяльність.
Маю надію, що цей конкурс також змінить становище головних лікарів. Тому що сьогодні більшість із них звільнити не можна, бо вони на безстрокових договорах. Тобто ці головні медики, як судді – недоторканні. І лише після конкурсу обрані керівники будуть підписувати контракт, який діятиме лише п’ять років. Після завершення терміну, вони будуть змушені звітувати, відповідати за свою діяльність і знову проходити конкурс. Це вже якесь зрушення у закоренілій системі, і, мушу наголосити, дуже позитивне зрушення. Бо далеко не завжди сьогодні ми можемо спостерігати грамотну кадрову політику керівників, ефективне використання бюджетних коштів тощо.
Також дуже сподіваюсь на підтримку інших представників громадськості, які висловлюватимуть свої зауваження, а я у свою чергу буду лише ретранслювати їхні думки під час відборів. Розумію, що кандидат повинен бути добрим управлінцем, і це дуже (!) важливо, бо ця людина буде керувати величезною структурою, де є державні кошти, чимало персоналу. І власне у цьому контексті дуже важливим є укладання трудового контракту, відповідно до якого оцінюватимуть результативність керівника через п’ять років. У випадку, якщо керівник не виконуватиме задекларованих ним у контракті моментів, його зможуть відсторонити від обов’язків.
Також для мене дуже важливо було би почути від претендентів їхні пропозиції щодо розвитку медичного закладу. Якщо ж людина вже була на цій посаді, то для мене важливо, що вона досягла впродовж цього часу, що змінила на краще. Бо якщо комусь “бракувало коштів” чи “хтось заважав у роботі”, то для мене такий кандидат як управлінець є неефективним.
Часто спостерігаю, як у двох різних керівників при однакових можливостях різні результати роботи. Чому так? Все просто: один – справді керівник, інший – лише формальний управлінець, який ще й збагачується на державному майні.
Також зауважу, що до мене вже пробували телефонувати різноманітні особи із проханням “придивитись” до того чи іншого претендента. Буду відвертою: це мене дуже здивувало, бо вже мала практику бути в комісіях при Національній поліції, при Державній фіксальній службі, але такого ажіотажу серед дзвінків ще не бачила. Ба більше – ми переатестовували поліцейських всієї Львівської області і такого не було. Одразу видно, де найбільше інтересів і де найбільші гроші водяться.
Користуючись моментом, зазначу: мені байдуже, хто до мене і з чим телефонує – головний лікар чи Президент України. І людям, які мене добре знають, про це відомо, тому вони до мене з таким не наважуються звертатись. Не раджу вдаватись до таких дій і тим, з ким ще не добре знайома. Але оцінюючи ситуацію зараз, можу впевнено сказати: це буде дуже непроста боротьба.
Галина Янко, юрист, голова Громадської ради при УСБУ у Львівській області:
– Думаю, по завершенні конкурсу нових облич серед керівництва медзакладів Львова ми, на жаль, не побачимо. Система просто не дає себе зруйнувати. А ці конкурси, як на мене, зробили свідомо, щоб зберегти систему такою, якою вона є. Хоча я за конкурси і за те, щоби була контрактна основа абсолютно для всіх лікарів, не лише для головних медиків!
Але мене непокоїть той факт, що непрозорим шляхом були обрані члени комісії, зокрема її члени від громадськості. Кандидатів обирали не лише непрозоро, а й незаконно.
У постанові Кабміну чітко зазначено, що представників громадськості обирає громадська рада при органі управління. Орган управління в даному випадку –Львівська обласна рада, зокрема управління майном спільної власності ЛОР. Враховуючи те, що відповідної громадської ради в них немає, готуючись до проведення конкурсу, вони мали б її створити.
Сесією Львівської обласної ради мала б бути прийнята постанова про те, що дана громадська рада повинна бути створена. Або ж повинна бути створена якась рада, можливо, тимчасова, аби обрати даних членів комісії. Натомість начальник управління майном спільної власності ЛОР своїм наказом (а не розпорядженням сесії!) сформував громадську комісію.
Яким чином формували цю комісію, на підставі чого, які повноваження в цих людей – невідомо. В один день люди зібралися, проголосували за нібито висунутих ними кандидатів, і на тому все. Водночас я свідома того, що Львівська обласна рада боїться створювати такий орган, як громадська рада, тому що це буде додаткова структура, яка контролюватиме її діяльність. Тому це робиться в штучний зручний спосіб. То як можна в цій ситуації говорити про подальшу прозорість проведення конкурсу?!
На мій погляд, для того, щоби цей конкурс був справді ефективним, треба чітко дотримуватись відповідної постанови Кабінету міністрів. Допоки не було тої постанови, Львівська обласна рада мала право діяти в той спосіб, який сама собі обрала. Сьогодні вже є чітко напрацьований механізм, а обласна рада й далі воліє діяти в той спосіб, який сама собі обрала… Я юрист, я вмію читати закони і не можу собі дозволити заплющувати на це очі. Питанням для мене залишається й те, чому так поспішають із цими конкурсами.
Також є конфлікт інтересів у тих людей, яких обрали до конкурсної комісії. Медики та підконтрольні медики не можуть паралельно обирати керівників лікарень! На початку першого засідання комісії про цей конфлікт інтересів повинні були заявити абсолютно всі члени комісії та підписати відповідні папери. Я це говорю, тому що сама брала участь у відборі адвокатів, і пригадую, як на першому засіданні абсолютно всі члени комісії заявляли про те, чи мають вони конфлікт інтересів, чи ні. Чому це треба зробити на першому засіданні комісії? Щоби відразу зрозуміти, чи буде легітимною сама комісія щодо кількісного складу на момент голосування, чи нема потреби її збільшувати або зменшувати. Чому цього не зробили в цьому випадку, наразі також невідомо…
Скажу більше: перед конкурсом не спромоглися провести й фінансовий аудит медичних установ, для яких шукають керівників. І це при тому, що більшість теперішніх головних лікарів цих медзакладів подаються на конкурс. А як без аудиту ми знатимемо, чи цей керівник був ефективним управлінцем, чи довів до кінця всі початі справи. Без аудиту ніхто не може знати, що робилося в цих лікарнях упродовж останніх років.
Вважаю, що керівник медзакладу має бути насамперед людяним і хорошим менеджером. Чому хорошим менеджером? Тому що керування установою – це насамперед менеджмент. При безграмотному керівникові будь-яка медицина буде неефективною!
Як негативний приклад назву міську лікарню швидкої допомоги, де завідувач відділення не в змозі подбати навіть про те, щоб у відділенні був тискомір. Тамтешній керівник не виконує навіть елементарної своєї функції. Мені б, наприклад, було соромно, якби в мене на роботі не було елементарного інструменту для роботи. І не треба говорити, що нема грошей, бо гроші є, однак нема відповідальності і бажання працювати…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
