В Україні вперше провели конкурс “Молодіжна столиця України”. Із 55 заявок (з них 17 – від обласних центрів України) на участь обрали 10 міст-фіналістів. Серед них – Вінниця, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський, Кременчук, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Харків та Львів. Та саме Львів отримав статус “Молодіжна столиця України”. Співрозмовники “Львівської Пошти” зазначають, що такий конкурс – чергова спроба зарекомендувати та прорекламувати наше місто на українській арені. Тож питання: навіщо цей статус та чи справді місто отримало його заслужено?
Основною метою такого конкурсу організатори називають активізацію співпраці між молоддю та місцевим самоврядуванням, а також сприяння створенню комфортних умов для розвитку молоді в містах України. Додамо, що цей конкурс ініціювали громадські організації та підтримало Міністерство молоді та спорту України. Конкурс проходив у два етапи. Перший – подача заявок, які оцінювалися членами конкурсної комісії по трьох блоках питань: соціально-економічний, політичний та культурно-спортивний. А на другому етапі представники міст-фіналістів презентувати свої досягнення.
Зокрема, у своїй презентації команда зі Львова продемонструвала як досягнення побудову Центру Шептицького, ідею першого в Україні міського кластеру освіти і креативності, найбільший осередок пластунів у світі, а також організацію понад 50 фестивалів. У презентації йшлося і про чимало проведених тренінгів та навчань для молоді. Масштабні події у сфері інноваційного підприємництва, як наприклад, IT Arena, Lviv Startup Days тощо.
Львів представляла команда з трьох людей: заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко, студентський мер Львова Олександр Николяк та директор Інституту міста Олександр Кобзарев.
Директор Інституту міста розповідає, що за умовами цього конкурсу як перевагу Львів отримав право організувати Всеукраїнський молодіжний форум.
“Це перша перевага, яку ми отримали. А також держава заохочуватиме нас подаватись на звання молодіжної столиці Європи. Подібний конкурс відбувається в Євросоюзі вже багато років. Тож маємо і такі амбіції”, – пояснює Олександр Кобзарев.
Співрозмовник додає, що запорука успіху в цьому конкурсі в тому, що заявку готувала велика кількість організацій – близько 20-ти. А перед тим, як готували заявку на участь, вивчали думку молоді.
Що далі?
Аби підтримувати надалі статус молодіжної столиці України у місті в найближчий час планують: “Реалізувати кластер освіти і креативності. Це буде основа нової стратегії розвитку міста. Також продовжимо співпрацю з студентською радою. Вона має стати ще ближчою до міської ради і, зрештою, стати своєрідним консультативним дорадчим органом. Окрім того, діє програма “Львів науковий”. У наступному році передбачимо підтримку не лише наукових заходів, конференцій, а й будуть виділятися стипендії для найкращих студентів міста. Плануємо надалі реалізовувати програми Громадського бюджету. Наприклад, ідею студентського парку, що на вул. Пекарській. Або ж облаштовуватимемо науково-технічну лабораторію на Сихові Makerspace Lviv. В цьому ж районі мають побудувати і новий спортивний комплекс. Уже затверджено проект”, – веде далі Олександр Кобзарев.
73% молоді не планує їхати за кордон
Статистичні дані підтверджують, що у можливостях вираження політичних поглядів, у питаннях освіти і здоров’я, Львів демонструє найкращі показники серед українських міст.
“Зокрема за нашими попередніми соціологічним опитуваннями 96% молодих львів’ян дуже любить наше місто, а 82% вважають себе щасливими тут. Тоді як 73% не планують виїжджати з міста Лева. Група опитаних – це молодь віком від 18 до 35 років”, – каже директор Інституту міста.
Та зізнається, що були й побажання, аби покращити дорожню та житлово-комунальну сфери.
Більше уваги неактивній молоді
Яна Пекун, менеджер кластеру розвитку освіти та креативності Львова не є корінною жителькою міста. Вона розповідає нашому виданню, що приїхала сюди навчатись з іншої області, але після завершення вирішила залишитись тут жити і працювати. При виборі міста визначальним фактором для неї було питання комфорту. Тому, з її слів, у плані не лише комфорту, а й можливостей для молодих людей, Львів зарекомендував себе добре.
“Як людина, яка прагне до постійного саморозвитку, дуже ціную всі ті пропозиції, які надає місто та стараюсь скористатись ними сповна. Молодь із мого середовища успішно себе тут реалізує як приватні підприємці, політики, маркетологи… Думаю, статус молодіжної столиці України для Львова цілком виправданий. Часто відвідую інші міста, то можу порівняти і сказати, що в організаційних моментах у нас краще продумані підходи до молоді”, – запевняє співрозмовниця.
Загалом вона зазначає, що у Львові добра синергійна робота влади і структур, які відповідають за ініціативи для молоді. Та водночас дівчина рекомендує більше залучати до життя у місті неактивну молодь. Та звертає увагу і на великий потік молодих кадрів:
“Чимало моїх знайомих прагнуть навчатися за кордоном. Звісно, далеко не усі хочуть повертатись сюди. А щоб їх повернути, потрібно запропонувати їм більше. Я не лише про матеріальну винагороду. Адже ті люди, які навчаються за кордоном потребуватимуть нових знань уже протягом усього подальшого життя. Тож тут необхідно підвищувати рівень середовища і надавати ще більші можливості у навчанні молодим особам”.
Окрім того вона додає, що на дозвіллі молодь завжди знайде для себе корисне заняття.
“Варто лише зайти у Facebook, ввести у пошуку назву міста та глянути на календар подій. Як результат, вам запропонують заходи на будь-який смак – від бізнес-подій до музичних та культурних заходів. Головне визначитися з напрямком”, – резюмує Яна Пекун.
Водночас межі досконалості немає ні в чому, тому статус молодіжної столиці України для Львова також матиме і деякі виклики, аби молодь й не думала проміняти рідний Львів на якесь більш перспективне європейське місто.