– Подання заявки на конкурс “Молодіжна столиця України” було ініціативою нашого управління. Якщо відверто, ми й не сподівалися на перемогу. Сумнівалися, бо думали, що можливо якісь політичні моменти члени комісії візьмуть до уваги. Думаю, такі конкурси – це чергова спроба зарекомендувати своє місто на українській арені. Але вони потрібні, щоб зрештою таки визначити переможця в тому чи іншому напрямку, розвитку. Цілком заслужено, що Львів переміг. У нас молодь завжди була активною і виступала рушійною силою в багатьох процесах. І не лише на локальному рівні. Молодь добре проявляє себе як у спорті, так і в політиці. Від львівської молоді отримуємо чимало запитів щодо реалізації тих чи інших їхніх ідей. Зі своєї сторони вони часто нарікають, що з міською радою важко працювати у плані надання фінансової допомоги. У відповідь кажу, якщо молоді особи позиціонують себе як серйозна молодіжна організація, то, відповідно, повинні навчитися працювати з тією ж документацією. Попередньо на прийомі я слухаю пропозиції, після чого є процедура подання заявки на конкурс. А вже комісія вирішує, скільки коштів надати. Загалом питаннями розвитку молоді у місті займається чимало управлінь в міській раді. Ми більше сконцентровані на роботі у спортивному напрямку. Зокрема, у планах відкриття молодіжного центру у Львові. Є вже декілька конкретних пропозицій. Згодом зможемо надати й конкретну адресу. Певен, за молодим поколінням – майбутнє! Тож треба будувати політику так, аби надалі наше інтелектуальне молодіжне середовище не мігрувало.

– Вітаємо команду та місто з отриманням такого звання, адже новий статус означає, що Львів отримає можливості привернути увагу до молодіжної спільноти, а молодь водночас зможе вести діалог та говорити про свої проблеми. Адже Львів – місто студентське, освітнє і, у першу чергу, коли молоді люди говорять про Львів, то говорять про нього як про місто з великим простором для самореалізації. Тому цей статус, як на мене, лише підсилить потребу нашого міста та інших міст проаналізувати свої стосунки з молоддю, з’ясувати, чи існує діалог, які потреби має молодь тощо. Думаю, що сам конкурс мав якраз це на меті: зробити молодь більш видимою, впливовою на рівні міста та допомогти молодим людям, громадам творити умови для самореалізації. Однак маємо розуміти, що попри все, є відсоток молодих людей, які шукають можливостей реалізації за кордоном. Статус молодіжної столиці також зобов’язує створити всі умови, аби молодь захотіла залишатись вдома. Але водночас є значний відсоток молоді, який має бажання працювати тут, у своїй країні, у своєму місті.

– До останнього були сумніви у тому, чи переможемо. Адже на конкурсі “Молодіжна столиця України” презентували достатньо сильні презентації учасники з Дніпра, Івано-Франківська, Кременчука. Певен: цей статус Львів отримав заслужено. Можливо, у мене подекуди суб’єктивне ставлення до Львова, бо я корінний львів’янин, тут і навчаюсь, і працюю, але це тут відкривають молодіжні центри, проводять щорічні фестивалі. Серед можливостей для молодих людей варто згадати й інноваційні методи у викладанні матеріалів у вишах. Найбільша можливість у тому, що будь-який студент може долучатися до процесів, які відбуваються у місті разом з органами місцевого самоврядування. Пригадаймо програму стажування “Перший кар’єрний крок”, мета якої залучити молодь до навчання в тих же органах місцевого самоврядування Львова. Після чого можна там і працевлаштуватися. Насправді, діалог між активною молоддю та місцевою владою добре налагоджений. В останні п’ять років не пам’ятаю випадків, коли б влада нас не підтримала. Пригадую ідею зі студентським парком, студентськими маршрутками. Є певна і фінансова допомога в організації форумів, конгресів та інших заходів. Однак є запити від молоді на більш якісну освіту та хороше працевлаштування саме за професією після завершення навчальних закладів. Значна частка студентів налаштована виїжджати за кордон, щоб здобувати там другу освіту. Після чого більшість таки вирішує не повертатись додому. Ця проблема загальноукраїнська і вона потребує негайного вирішення.