Спроби влади навести лад у рекламному просторі Львова обертаються місту втратою власного обличчя

Засилля кітчу не заважає окремим підприємцям робити  естетичні вивіски

Завдяки рекламі середньовічний Львів все більше скидається на крикливий Лас-Вегас. Пластикові вивіски на кам'яницях аж надто добре виконують своє призначення привертати увагу, незважаючи при цьому на жодні закони естетики і почуття елементарного смаку. Та міська рада, намагаючись очистити місто від незаконної реклами і водночас заробити на цьому гроші, ніяк не може визначити чітких правил гри. Підприємці ж, які понад 10 років працюють у цій галузі, стверджують, що їх просто намагаються виштовхати з ринку. Виглядає на те, що замість зробити місто вишуканішим та охайнішим, у затятій боротьбі міська влада ризикує перетворити "маленький Париж" на купу рекламного мотлоху.

Історики й архітектори не раз і не двічі наголошували на потребі впорядкування реклами у центральній частині Львова. Різнобарвні пластикові таблички не просто псують вигляд кожного окремого будинку, а й порушують архітектурну гармонію міських вулиць.

Міська влада  також неодноразово бралася за цю складну й непросту справу, проте жодного поступу так і не досягла. Реклама має бути яскравою - переконані підприємці. Чиновники ж подекуди говорять про естетику, а частіше про гроші. Мабуть, у цьому і є заковика, через яку в результаті львівські вулиці все більше стають схожі на недолугого яскравого павича.

Щоразу з приходом нового міського голови у Ратуші створювали нові правила встановлення зовнішньої реклами. Не дивно, що за кілька років говорити про якісь чіткі правила у цій галузі не доводилося. У квітні 2005 року було прийнято порядок встановлення вивісок у Львові, яким розділили поняття "вивіска" і "зовнішня реклама". На практиці різниця полягала в тому, що за вивіску не потрібно було платити. Тож місто ще більше зарясніло рекламою. З приходом до влади Андрія Садового методи боротьби з вивісками і рекламою стали кардинальнішими. Нова влада просто заборонила роз­міщувати вивіски, поки не буде розроблено нових правил. Та майже дворічний мораторій на встановлення реклами не дав жодних результатів: за цей час міська влада так і не спромоглася визначити чіткі умови гри. Підприємці ж, поза тим, не вельми переймалися наявністю дозволів.

За інформацією ЛКП "Адміні­стративно-технічне управління", наразі у Львові лише 15 погоджених вивісок з 1628, які розташовані на пам'ятках архітектури, а також понад 3100 зовнішніх рекламних конструкцій, не погоджених з міською владою. Щонайменше 700 з них планують демонтувати до середини червня, решту - до середини вересня.

Розв'язати гордіїв вузол львівської реклами спробувала Інна Свистун, новий керівник ЛКП "Адміністративно-технічне управління", яке є відповідальним за рекламу в місті та  збирає кошти за розміщення рекламних конструкцій. Пані Свистун одразу взялася за скасування мораторію. Що, зрештою, й не дивно, адже вона безпосередньо знайома з рекламним бізнесом (до призначення очолювала рекламне агентство "Золотий дощ", яким зараз керує її чоловік). Та скасування мораторію, здається, лише поглибило проблему: нові правила розміщення зовнішньої реклами, які пропонують у Ратуші, є нелогічними, економічно необґрунтованими, ба більше, порушують українське законодавство.

Перший пункт критики підприємців - підвищення цін на встановлення зовнішньої реклами. На думку чиновників, це дасть змогу зменшити кількість рекламних конструкцій. Що­правда, аргументи на користь нових цін виглядають доволі непереконливо, що, власне, і обурює підприємців. Чиновники пояснюють, що орієнтувалися "на шкідливість застосування певних конструкцій", а також на ... київські тарифи.

- Чим спровоковане подорожчання розміщення деяких видів зовнішньої реклами на
200 %? Тим, що в Києві такі ціни? Крім того, ми не знаємо, хто робив цей документ і чому до його розробки не залучили фахівців, які працюють у цій галузі? - обурюється Роман Паламарчук, виконавчий директор Асоціації зовнішньої реклами.

- Щоб підняти ціни потрібен прецедент, наприклад, збільшення вартості землі, а не просто тому, що " у Києві такі ціни". У столиці вартість білборда 600 доларів на місяць, а в нас 200! Я розумію - інфляція, але ж не 200 %. Ми готові платити більше, однак поступово, щоб можна було б передбачити це в бізнес-плані і, врешті, підготувати клієнтів, адже рекламні бюджети також переважно формуються на рік, - додає Віктор Веремчук, директор ТзОВ "Наша справа".

У представництві Держком­підприємництва у Львівській області стверджують, що, прагнучи наповнити бюджет, міська влада у рішенні про "Порядок встановлення вивісок у Львові" перевищила власні повноваження, довільно потрактувавши Закон "Про рекламу".

- Таке враження, що в міській раді працюють неосвічені люди. Адже, посилаючись на Закон "Про місцеве самоврядування", вони не тільки ухвалюють більшість рішень, які стосуються підприємців, без погодження з нашим органом, але й взагалі не зважають на закони України! Зокрема, визначення терміна "вивіска", який запропоновано у міських правилах, не збігається з тим, який є у законі. Там немає жодного слова про те, якого саме  розміру має бути табличка, тоді як у рішенні визначено розмір не більше 0,5 м кв - одна з головних вимог, - розповів "Пошті" Ярослав Кашуба, голова Представництва Держкомпідприємництва у Львівській області.

Цікавим є й те, що поза законом опинилися й вивіски, встановлені задовго до ухвалення нових правил. Тож тепер претензії є і до тих підприємців, які на момент погодження вивіски мали всі необхідні дозволи. І це при тому, що, за загальними правилами, закон в Україні не має зворотної дії. До того ж, підприємці не мають жодної гарантій того, що за півроку правила встановлення вивісок знову не зміняться.

- Протягом менш ніж чотирьох років правила розміщення зовнішньої реклами змінюються вже втретє, - зазначає Денис Демянишин, медіа-директор ТзОВ "Наша справа". - Щоразу це демонтаж попередньої конструкції і встановлення нової, а отже, додаткові кошти.

Наразі 15 найбільших операторів Львова, які займають половину рекламного ринку в місті, підписали звернення до влади, де просять допрацювати нові правила, оскільки їх нинішній варіант спричинить ліквідацію невеликих підприємств, а також обернеться суттєвими збитками для інших.