Музей, де вшановуватимуть жертв окупаційних режимів, ще не відкрили, а за місце директора вже пересварилися

Навколо створення Мемо­ріального музею "Тюрма на Лонцького" спалахнув черговий скандал. Керівником ще не створеного осередку пам'яті призначили помічника міського голови. Члени робочої групи зі спорудженням меморіально-дослідницького ком­плексу пам'яті жертв окупа­ційних режимів вимагають в Андрія Садового негайно переглянути рішення і запропонувати цю посаду погодженій із громадськістю Львова особі.

Тюрма на колишній вул. Лонцького (сучасна адреса - вул. Степана Бандери, 1) була найбільшим каральним комплексом НКВС у Галичині. Крім того, у різні роки тут було управління польської поліції та розташовувалися спецзагони гестапо.

Тюрма зажила слави най­кривавішої в'язниці Західної України. Зараз приміщення перебуває на балансі УСБУ у Львівській області і має статус режимного об'єкта - там зберігаються архіви Служби. Минулого року колегія Служби безпеки України вирішила  передати приміщення для створення меморіального музею.

Міська рада, своєю чергою, прийняла ухвалу про створення Меморіального музею жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Тоді ж створили робочу групу, яка мала б займатися організаційними моментами для відкриття тут меморіально-дослідницького  комплексу пам'яті жертв окупаційних режимів. До групи увійшли представники міської, обласної влади, СБУ та  ГО "Центр досліджень визвольного руху".

Минулого року провели навіть міжнародний відкритий конкурс на найкращу концепцію втілення ідеї. Однак обрати переможця так і не вдалося. Серед шести проектів визначено лише третю премію. І на цьому перипетії довкола майбутнього музею вщухли.

Аж поки в середині квітня начальник управління культури і туризму ЛМР Андрій Сидор назвав ім'я керівника майбутнього комплексу. Ним виявився колишній поміч­ник міського голови Львова 31-річний Тарас Чолій.  Щобільше, міські посадовці, не порадившись із громадськістю, затвердили статут і штатний розпис  майбутньої установи.

Члени  ж робочої групи зі створення меморіально-дослід­­ницького  комплексу пам'яті жертв окупаційних режимів залишилися осторонь справи. Вперше почувши про призначення пана Чолія, вони поквапилися висловити свій спротив.

Володимир В'ятрович, директор  галузевого Державного архіву Служби безпеки України, зокрема, розповів "Пошті", що на жодному із за­сідань робочої групи не обговорювали питання керівника майбутнього музею-меморіалу.

- Звичайно, міська рада може створити юридичну особу, назвати її  "Тюрма на Лонцького" і призначити директора. Але чим він керуватиме, якщо угоду про передачу приміщення від СБУ міськраді ще навіть не підписано? Окрім цього, на засіданнях робочої групи ми чітко погодили першочергові кроки, які потрібно зробити для створення музею. Найперше - це археологічні дослідження території, а також самої будівлі, фотофіксація нинішнього стану та інвентаризація. До цього слід додати наукове дослідження тюрми через архівні документи, які зараз знаходимо в архіві СБУ, розробка остаточної концепції та конкурс на архітектурний проект її реалізації. Паралельно можна працювати над створенням юридичної особи, штатного розпису і, врешті, визначитися із особою директора. Але зараз це точно не на часі, - підсумував  Володимир В'ятрович.

Своєю чергою, Ярина Ясиневич, керівник програм ГО "Центр досліджень визвольного руху", взагалі вважає, що  призначати директора  музею - це практично остання справа. На її думку, спочатку слід створити наглядову раду, до якої б увійшли представники всіх зацікавлених сторін, а вже вона визначатиме, як розвиватись музеєві і хто ним керуватиме.

- Але однозначно це має бути людина з історичною освітою, а також науковець. Врешті потрібно укласти чотиристоронню угоду між СБУ, міською та обласною радою, а також Центром досліджень визвольного руху, де б було чітко прописано зобов'язання кожної зі сторін, -  резюмувала Ярина Ясиневич.

За словами керівника програм, наразі міська рада лише подала на обговорення робочої групи статут майбутньої установи, але до нього було багато зауважень, тож документ надіслано на доопрацювання. Пані Ясиневич також додала, що  дії посадовців можуть поставити під загрозу підписання угоди про надання приміщення під музей.

Ірина Калинець, політв'язень комуністичних таборів, дисидентка, письменниця, також уважає, що на посаду директора є чимало гідних кандидатур, окрім "студента четвертого курсу журналістики".

- Призначати на цю посаду людину, яка не має зеленого поняття про наукову діяльність, - це, м'яко кажучи, хамство! Ми ж маємо багато знаних істориків: Юрій Зайцев, який працював у Центрі дослідження визвольних рухів, Володимир В'ятрович, Руслан Забілий... Чому не запропонувати таку посаду комусь з них? - обурюється пані Ірина.

Новоспечений директор музею, своєю чергою, налаштований на роботу і вже навіть має перелік кандидатур на посади в штатному розписі. 

- Очолити музей мені запропонував міський голова Андрій Садовий. Я знаю, що моя кандидатура викличе багато невдоволення, але вважаю, що на цій посаді зможу зробити багато. Я вже мав зустріч із Валентином Наливайченком, головою СБУ, і передав йому проект угоди про надання музею приміщення у безоплатне довготермінове користування. Гадаю, до кінця тижня її підпишуть. Окрім цього, я вже маю певні задуми із молодими істориками, які працюють  над цією темою. Для початку, звичайно, вони працюватимуть на волонтерських умовах, а на посади в музеї ми відберемо найкращих. Планую вже в кінці червня  відкрити музей для екскурсій, щоправда, поки що за записом, -  поділився планами Тарас Чолій.

На його думку, створення дирекції є першочерговим для вдалої реалізації проекту, оскільки  цього року  міська рада передбачила суттєве  фінансування - 400 тис. грн у загальному фонді бюджету і 800 тис. грн у бюджеті розвитку. Тож  потрібно контролювати, на що конкретно витрачатимуть кошти. Вже зараз тривають перемовини про археологічні дослідження і сканування подвір'я.

Щодо зауважень робочої групи  до статуту, то пан Чолій переконує "Пошту": всі взяли до уваги, крім пункту про наглядову раду. В редакції ратушанців цей орган мала б формувати громадськість, а затвердити її склад - у компетенції міського голови. Окрім цього, діяльність наглядової ради визначатиметься  окремим положенням. Права призначати директора музею наглядовій раді не надали. 

Тож наразі робоча група має єдиний шанс повернути собі  вплив на організацію музею -  призупинити підписання угоди про передачу приміщення СБУ в безоплатне користування Львівської міської ради.