Останнім часом у місті Лева все частіше нарікають на роботу місцевого громадського транспорту. Трамваї постійно ламаються, тролейбуси горять, у маршрутку не впхатись. Перевізники весь час говорять про нерентабельність їхнього бізнесу, містяни у свою чергу відмовляються платити більше за поганий сервіс. Доїхати від точки А до точки Б інколи коштує чималих нервів! Адже ніколи невідомо, скільки доведеться чекати на транспорт, та чи взагалі вдасться потрапити в салон. “Львівська Пошта” постійно тримає руку на пульсі, відстежуючи транспортну проблематику в місті, однак наразі практично всі обіцянки мерії вплинути на це питання залишаються на словах.
У грудні 2017-го директором ЛКП “Львівелектротранс” призначили Олега Березу, який до цього протягом шести років керував іншим комунальним підприємством – “Львівавтодором”.
“Львівська Пошта” дізналась у новопризначеного начальника про плани на поточний рік. “Цього року в рамках співпраці з міжнародними фінансовими організаціями плануємо закупити 10 трамваїв і 30 тролейбусів. Однак анонсовані терміни залежатимуть від того, коли нам погодять виділення коштів. Бо є доволі багато бюрократичних процедур. Тому цілком можливо, що закуповуватимемо рухомий склад вже і у 2019 році. А також у планах на 2018-ий маємо реконструкцію трамвайного і тролейбусного депо. Будемо також працювати над покращенням сервісу перевезення і над збільшенням штату працівників ЛКП “Львівелектротранс”. Базовим завданням є впровадження електронного квитка у Львові. Бо, нагадаю, що ЛКП “Львівелектротранс” буде першим підприємством по впровадженню безготівкового розрахунку проїзду”, – повідомив Олег Береза.
Втім, чи не єдиним способом підрахувати пасажиропотік на тому чи іншому маршруті є, знову ж таки, впровадження е-квитка.
“Е-квиток – це одна зі складових транспортної реформи, про яку вже тривалий час говорять у Львові. Основне завдання міста сьогодні створити комфортні умови як для пасажирів, так і для тих, хто обслуговує пасажирів, тобто водіїв. Бо сьогодні водії громадського транспорту виконують функцію і водія, і контролера, і касира, і диспетчера. Ми повинні нарешті прийти до того, щоб водії виконували тільки функції водіїв. Е-квиток має запрацювати вкінці 2018-го. Однак все залежить від багатьох чинників. Бо для міста сьогодні в пріоритеті оновити рухомий склад, щоб запроваджувати безготівкову систему оплати у транспорті вже у нових трамваях, тролейбусах та автобусах”, – повідомив Олег Береза.
Мета: оновити транспорт до 2020-го
Міський голова Львова Андрій Садовий під час свого підсумкового звіту перед громадськістю озвучив плани закупівлі нового громадського транспорту для нашого міста. Зокрема, запевнив, що у Львові закуплять нові трамваї аж у 2019 році. За його словами, вартість одного нового вагону, залежно від довжини, становить від 1 до 2 млн євро.
“На сьогодні маємо 75 трамваїв, 56 тролейбусів, 90 великих і 410 середніх автобусів. У 2018 році ми плануємо закупити 50 вживаних трамваїв, а нові будемо купувати вже у 2019 році. Крім того, плануємо закупити у 2018 році 40 нових тролейбусів та 100 великогабаритних автобусів”, – зазначив Андрій Садовий.

За планами мерії, у 2019 році для міста закуплять 170 одиниць нової техніки: 30 трамваїв, 40 тролейбусів та 100 автобусів.
“Таким чином, у 2020 році ми вже зможемо вийти на 120 трамваїв, 120 тролейбусів і 290 великих автобусів. Також будемо мати 120 середніх автобусів. Тому у нас буде достатня кількість транспорту, щоб перевозити львів’ян”, – пообіцяв Андрій Садовий.
“Вартість одного великого автобуса в середньому на 30% більша від малого автобуса, у той же час пасажиромісткість – більша на 50%. Окрім цього, великі автобуси мають низку якісних переваг, що стосуються комфорту пасажирів”, – розповіла Ірина Кулинич, начальник департаменту економічного розвитку міськради.
Як писала “Львівська Пошта”, в листопаді 2016 року Кабінет Міністрів України підписав угоду з ЄІБ, яку 12 квітня 2017 року ратифікувала Верховна Рада. Угода передбачає залучення 200 млн євро кредитних коштів для реалізації підпроектів у рамках проекту “Міський громадський транспорт України”. 40 млн євро в кредит на 22 роки під 1,5-2% з пільговим періодом 5 років планує отримати Львів. Міністерство інфраструктури України спільно з консультантами ЄІБ напрацювало процедури реалізації підпроектів з оновленого рухомого складу. Згідно з ними, закупівлю нового транспорту можна здійснити вже до кінця 2018 року. Щодо інфраструктурних проектів, робота консультантів над зразками передпроектних пропозицій триватиме у першій половині 2018 року.

Нагадаємо, що ще на початку листопада Андрій Садовий у розмові з “Львівською Поштою” зазначив, що сьогодні роботу транспорту в місті можна оцінити по п’ятибальній системі на три з мінусом. Раніше у місті розповідали, що є стратегія “Львів-2020”, за якою передбачено оновити весь громадський транспорт Львова на 70% низькопідлоговим та комфортним транспортом.
Окрім оновлення рухомого складу, є ціль збільшити частину ринку перевезень саме комунальним транспортом. Мовляв, це дасть змогу контролювати роботу громадського транспорту у Львові загалом.
“На сьогодні головне питання, яке турбує львів’ян – це транспорт. Ми ухвалили низку рішень, які допоможуть зменшити напругу. По-перше, місто закупить додатково 100 великогабаритних автобусів на комунальні маршрути. Прийняли принципове рішення в усіх подальших закупівлях надавати перевагу власне великогабаритному громадському транспорту. Поступова заміна малих маршруток на великий комфортний транспорт дозволить не лише збільшити загальну пасажиромісткість, але й зменшити кількість транспортних одиниць на маршрутах та розвантажити вулиці”, – розповів у відеозверненні міський голова Львова Андрій Садовий.
Перевізників штрафуватимуть
Сергій Бабак, заступник міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства, зазначив: “Ситуація із громадським транспортом у Львові є не кращою і не гіршою, ніж в інших містах України, в тому числі й у Львівській області, де на свята вийшли на рейс тільки 50% рухомого складу. Зараз комунальний транспорт на ринку перевезень у Львові становить 35%. Відповідно решта 65% – за приватними перевізниками. Для того, щоб було все стабільно, потрібно збільшити частку комунального транспорту в місті Лева. Тому що комунальний транспорт – це міська власність, і відповідно місто може самостійно впливати на ринок перевезень у Львові. Бо на приватних перевізників сьогодні вплинути не так й вже просто”.
Як писала “Львівська Пошта”, майже рік було заблоковано проведення конкурсу на перевезення.

“Наслідки від цього ми вже зараз відчуваємо: ми не можемо будь-яким чином впливати на приватних перевізників, і вони собі дозволяють робити, що завгодно, нехтуючи умовами договорів. Але, на щастя, минулого тижня міська рада скасувала заборону на проведення конкурсу. Тепер за новою процедурою будемо проводити конкурс на перевезення. Принциповим моментом буде те, що умовами нових договорів з перевізниками будуть передбачені штрафні санкції за порушення домовленостей. Також міський голова оголосив про наміри у найближчий рік-півтора придбати десять нових або вживаних трамваїв, 40 тролейбусів і 100 великогабаритних автобусів. Але для того, щоб оголосити конкурс, вибрати переможця і розпочати процес придбання транспорту. Тільки збільшення кількості комунального транспорту на ринку Львова дасть змогу суттєво покращити умови перевезення пасажирів”, – зазначає Сергій Бабак.
Е-квиток проблеми не вирішить
Сергій Бабак каже, що електронний квиток не є панацеєю: “На мою думку, не можна вважати, що завтра ми матимемо електронний квиток і все в нас буде добре – ні. Чому? Є ціла низка проблем, які потрібно вирішувати. В першу чергу, тарифи на перевезення повинні бути економічно обґрунтовані. Бо сьогоднішні 5 грн не є економічно обґрунтованим тарифом. По-друге, треба щось вирішувати із пільговиками. Адже це така проблема, яку держава нахабно скинула на плечі місцевих бюджетів, не думаючи, звідки на місцях братимуть кошти. Вкотре скажу, що навіть за радянської влади не було безоплатного проїзду. І сьогодні ніде в світі безкоштовного перевезення немає. Тому що тут працює економіка”.
Він каже, що потрібно якнайшвидше впроваджувати монетизацію пільг і адресно виділяти гроші кожному пільговику.
“Якщо в людини є заслуга перед державою, то тій людині треба дати гроші на руки, і нехай вона вже сама вирішує, на які цілі їх використати. Тобто мова про монетизацію пільг. Тим паче, що є чимало пільговиків, які в силу тих чи інших обставин взагалі не користуються громадським транспортом, а отже, не отримують свою пільгу. А мають бути всі в рівних умовах. Пенсіонер все життя платить внески в пенсійний фонд. І так само йому мають розрахувати і виплачувати регулярно певну суму на проїзд у транспорті. І якщо не вирішити ці проблеми, то впровадження е-квитка нам не допоможе”, – запевняє Сергій Бабак.
Ціна європейського комфорту
“Автобус в нас коштує як в Європі, паливо теж, на запчастини та паливно-мастильні матеріли в Україні теж європейські ціни. У нас зарплата лише менша... Але у Європі вартість проїзду становить два євро, що в середньому дорівнює 60 гривень. Не можна платити замість два євро 5 гривень і вимагати такий сервіс, як в Європі. Чуда не буває. Додам, що при таких тарифах в Європі місцеві бюджети або держава ще додатково дотує комунальний транспорт для того, щоб він нормально функціонував. В нас же всі хочуть нічого не платити, і при цьому їздити, як в європейських країнах”, – каже Сергій Бабак.

Вже багато років і перевізники, і самі пасажири мають свої причини сваритися між собою. Перевізники постійно говорять, що їхній бізнес нерентабельний. Містяни водночас не хочуть платити більше за поганий сервіс. То що ж потрібно зробити, щоб примирити сторони?
“Держава має бути регулятором у цьому питанні. Не потрібно чекати, поки хтось піде комусь на поступки. Хто піде один одному на поступки в питанні пільг, якщо держава самоусунулась?! Перевізники, закуповуючи техніку, хочуть бути впевненими, що виїжджаючи на рейс, встановлені тарифи будуть повертати їм ці інвестиції. А як перевізник має нову техніку придбати, якщо тарифи економічно необгрутновані і кожного другого треба везти безкоштовно, – зазначає Сергій Бабак. – Це державна проблема. Органи місцевого самоврядування керуються у своїй роботі загальнодержавним законодавством. І ми не можемо ухвалою міськради щось суттєво змінювати. Водночас закони не відповідають реаліям сучасного дня. Багато перевізників сьогодні роблять спроби піднімати це питання на сесіях Верховної Ради. Але всі роблять вигляд, що цього не помічають. Мовляв, ви там собі на місцях якось давайте раду. У Сумах, в Одесі, у Львові сьогодні однакова проблема”.
На завершення співрозмовник пропонує свій варіант, який, з його слів, зможе бодай частково покращити ситуацію.
“Одним із варіантів виходу із ситуації було обмеження часу дії пільгового проїзду. Тобто в години пік пенсіонерам обмежували право безкоштовного проїзду. Якщо в нас у Львові 110 тис. пенсіонерів, і з них якась частина не їхала в цей час пік, то навіть таким способом можна було б покращити якість перевезення для інших пасажирів, які їдуть на роботу чи навчання. Але популістські громадські організації скасували це рішення. Хоча в кожному другому місті Україні діють такі правила”, – резюмує Сергій Бабак.