– Що стосується робіт, які здійснюватимемо наступного року, та їхньої вартості, наразі нічого не можу сказати остаточно. Не тільки цей, всі наші проекти у Львові, в Україні та й загалом у світі фінансують за спеціальною програмою міністра культури і національної спадщини Польщі. Тож про конкретні цифри та обсяг робіт щодо цього проекту зможемо розповісти тільки після того, як матимемо кошторис фінансування всієї програми. Але вже зараз маємо спільне бажання до продовження роботи і польських реставраторів, і їхніх українських колег, і отця-настоятеля Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла Степана Суса, і власне готовність від Міністерства культури і національної спадщини Польщі, аби це робити. Учора ми підсумували й презентували результати трирічної роботи з консервації поліхромії пресбітерію. Попереду робота над фресками всієї нави. Тобто наразі нам вдалося зробити третину, але залишаються ще дві третини, які затягнуться на ще кілька років. Будемо намагатися виконати їх, щоправда, повторюсь, про конкретику зараз не можу говорити. Наша співпраця з Україною в проектах охорони спільної історичної спадщини у Львові триває вже два десятиліття. За цей час ми провели низку робіт у Латинській катедрі, Вірменській церкві, костелі святого Антонія, на Личаківському цвинтарі. Цього року також вдалося законсервувати пам’ятну епітафійну таблицю на цвинтарі святого Лазаря. До роботи над цими всіма проектами були залучені польські та українські фахівці. Фінансувало їх переважно Міністерство культури і національної спадщини Польщі, та були й інші кошти. У багатьох із них маємо досконалих операторів – Асоціацію з охорони культурної спадщини Kon-Federacja, яка також реалізує проект з консервації фресок Франциска-Григорія Екштайна в гарнізонному храмі – колишньому костелі єзуїтів, і Фундацію культурної спадщини, яка працює з Личаківським цвинтарем.

– Завершення першого етапу реставрації фресок – це справді історична подія для нас. Починали ми його з певним страхом, бо це справді непростий проект. Але якщо починати все з Божою поміччю, то з нею все можна й закінчити! Дуже радий, що нам вдалося здійснити цей проект, що ці фрески таки зберегли той дух давнини. Над реставрацією впродовж трьох років працювала спільна польсько-українська група фахівців, переважно студенти, професура та науковці Краківської та Львівської академій мистецтв. На проведення цих робіт знадобилося близько 6 мільйонів гривень. Сподіваюся, нам вдасться знайти достатньо коштів для того, щоб ми змогли закінчити бодай реставрацію стелі нашого храму. Плануємо зробити це в 2022 році.

– Наголошуючи на великій та важливій ролі міста Львова і львів’ян, наш міський голова каже про те, що Київ є серцем України, а Львів – її душею. Великою мірою ця душа розкривається через сакральність міста та велику віру його жителів. Великим скарбом Львова є храм святих апостолів Петра і Павла. Тут ми зустрічаємося при сумних подіях, адже в нашій державі триває війна і багато наших воїнів в останню дорогу йдуть через цей храм. Та зустрічаємося і при радісних подіях, коли тут одружуються львів’яни, відбуваються цікаві культурні перфоманси. Адже цей храм дуже гарно і якісно комунікує події, активно залучаючи до них містян. Сьогодні мені удвічі приємніше, адже ми зустрілися тут при гарній події. Від імені громади Львова висловлюю вдячність нашим колегам, які впродовж тривалого часу працювали над реставрацією фресок цього храму і таким чином допомагають відновити та зберегти сакральні пам’ятки нашого міста. Також маю почесну місію від міського голови Львова – вручити монету короля Данила Галицького керівникові групи з реставрації фресок, доктору Краківської академії мистецтв Павлові Бєлінському та представникові департаменту культурної спадщини Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща Міхалу Міхальському.