Конкуренція і ворожнеча в боротьбі за стипендію
За конспекти – гроші, а за п’ятірку горло перегризуть?! Чи прижилась рейтингова система нарахування стипендій та чому погіршились стосунки між студентами
Цього листопада уряд підвищив стипендії на 18%. Їх розмір сьогодні становить у середньому 1300 грн на місяць. Та чи варто тішитися студентам, що збільшили стипендію? Подейкують, це лише крок до того, аби скоротити відсоток тих, що можуть претендувати на стипендіальні кошти. До слова, торік закон про рейтинг серед студентів прийняли буквально за кілька тижнів до сесії. Тобто в студентів майже не залишилось часу щось змінити, краще вивчити предмет.
Сьогодні стипендія справді мізерна – заледве вистачає на товари першої необхідності: їжу, проїзд у транспорті, засоби особистої гігієни. Однак не лише наявністю грошей переймаються студенти – погіршилися стосунки між одногрупниками, зросла конкуренція та й про взаємодопомогу вони згадують все рідше.
Нездоровий клімат
Після запровадження рейтингової системи у деяких групах почала панувати конкуренція та ворожнеча в боротьбі за оцінки, каже Маркіян Шулим, один із членів стипендіальної комісії, голова профкому економічного факультету ЛНУ ім. І. Франка.
“Раніше від тебе залежало, чи матимеш ти стипендію, чи ні, а тепер і від успішності одногрупників. Тому про взаємодопомогу сьогодні студенти згадують щораз рідше. Загалом я противник того, що ввели ліміт на отримання стипендій. Бо є студенти із середнім балом чотири і вище, але стипендії не отримують. А є студенти із середнім балом менше чотирьох і одержують стипендію. Все залежить від кількості сильних та слабких студентів у групі, – наголошує він. – Зменшення кількості стипендіатів змушує багатьох студентів “забити” на навчання і стипендію та йти на роботу. А це в майбутньому призведе до втрати кваліфікованих кадрів!”
Студенти кажуть, що рейтингова система допомогла виявити не найкращі риси деяких одногрупників.
“Наша група і так не була надто дружною, а після запровадження рейтингу стало ще гірше. Був випадок, коли одногрупниця просила у викладача, щоб не доставляв іншій дівчині один бал до п’яти, бо вони конкурували в рейтингу. Загалом вважаю, що рейтингова система дієва, але не в Україні. Зважаючи на економічну ситуацію, сьогоднішні студенти швидше йдуть працювати, а не просиджують пари з думками, вдасться “витягнути” на стипендію чи ні. Тож думаю, що справедливо було б принаймні запровадити жорсткіші умови, але чіткі. Наприклад, на стипендії можуть претендувати студенти із середнім балом не меншим 4,5”, – розповідає студентка Інституту права та психології НУ “Львівська політехніка” Софія.
“Сфотографувати лекцію? 50 гривень!”
Іноді, аби отримати кращу оцінку, студенти готові навіть підставити своїх одногрупників, каже студентка Інституту економіки і менеджменту НУ “Львівська політехніка” Юлія.
“Після запровадження цього рейтингу в нашій групі дуже змінились стосунки. Щоб отримати кращу оцінку, одногрупники почали підставляти одні одних. Наприклад, на минулій сесії в нашої старости міг бути “автомат” із менеджменту, проте коли викладачка прийшла на екзамен і запитала, чи група не проти, то деякі дівчата наче показились – почали протестувати. Також був випадок, коли я просила в одногрупниці сфотографувати лекцію, яку пропустила через роботу. І вона сказала: “З тебе 50 гривень, бо в мене немає стипендії”. До слова, в мене середній бал – 4,2, але я не маю стипендії. Вважаю, що кожен студент, який має середній бал більше чотирьох і вчиться без трійок, має право отримувати стипендію. Виникає враження, що держава веде якусь нечесну гру проти студентів”, – каже дівчина.
“Після запровадження рейтингової системи багато моїх одногрупників пересварилися, перестали дружити. Наприклад, під час літньої сесії моїй одногрупниці не вистачало два бали до п’ятірки. І вона попросила викладача, щоб дозволив їй щось доздати, відповісти. Викладач погодився, однак ще одна одногрупниця, у якої були самі п’ятірки і яка в будь-якому випадку мала б одержувати стипендію, сказала, що вона проти. Мовляв, це несправедливо. Може, й так, однак вважаю, що це й не по-людськи. Рейтинг справді стимулює більше і краще вчитися, щоб отримувати додаткові кошти. Водночас ті студенти, які “злетіли” зі стипендії, пішли працювати і перестали вчитися взагалі”, – розповідає студентка географічного факультету Франкового вишу Ольга.
Нас “кинули”!
Зрозуміло, що дії уряду зі збільшенням розміру стипендій зумовлює зменшення відсотка тих, що можуть їх отримувати, адже додаткових надходжень у галузь освіти поки що не передбачено. Студенти це розуміють, проте переконані, що про такі кроки варто попереджати завчасно.
“Студентів, відверто кажучи, “кинули”! Звісно, я розумію, що економічна ситуація в країні зумовлює запровадження цього рейтингу. Однак минулого року нас попередили про ліміт стипендіатів… за два тижні до сесії. На минулій сесії викладач запитав мене: “Бачу, в тебе самі четвірки, та, мабуть, тепер тобі цього буде недостатньо, щоби претендувати на стипендію. Що робитимеш?”. Я відповіла: “Та що робитиму? Працювати піду!”. І вже рік працюю не за фахом. Звісно, тепер і вчуся набагато гірше”, – каже ще одна студентка географічного факультету Львівського нацуніверситету ім. І. Франка Вікторія.
З її слів, говорити про те, що стосунки між студентами зіпсувалися через рейтингову систему, не можна. Це лише показало справжнє обличчя деяких одногрупників.
“Скажу відверто: ті одногрупники, які допомагали раніше, допомагають і зараз. Оскільки я працюю, то “закриваю” все трійками, не претендую на стипендію і не складаю конкуренції своїм одногрупникам. Однак є серед них такі, що відмовляються пояснити щось, допомогти. Все від людини залежить. Держава ніби ставить студентам умову – або добре вчитися і сподіватись, що одержуватимеш ті мізерні півтори тисячі на місяць, або “закривати” сесію трійками і працювати за зарплатню в три-чотири рази більшу. Оскільки в наших вишах є таке поняття, як корупція, “совковий” підхід до викладання тощо, то, як на мене, вибір тут очевидний”, – запевняє дівчина.
Стипендії за кордоном
* В Америці та Великобританії безкоштовної вищої освіти не існує. Але студенти мають можливість отримати грант, який покриває частину витрат на навчання, інформує ogo.ua. До слова, взяти там кредит, щоб оплатити навчання, є нормою.
* Інша ситуація у Франції та Німеччині, де вища освіта безкоштовна. Стипендію в цих країнах отримують виключно за високу успішність і становить вона 800 євро на місяць.
* У сусідній Польщі освіта і платна, і безкоштовна. Цікаво, що стипендію має право отримати кандидат незалежно від того, чи є він громадянином країни, чи іноземцем. У Польщі, як і в Україні, існують академічні стипендії та соціальні. Академічні виплачують на підставі успішності, а соціальні – у випадку складного фінансового становища студента незалежно від успішності. Також соціальні стипендії призначають у тому випадку, коли доходи сім’ї студента становлять менше 800 злотих (5200 грн) на людину щомісяця.
Світлана Незабитовська, психолог психологічної служби ЛНУ ім. І. Франка, керівник Центру розвитку особистості “Унікум”:
– Cтуденти, які не одержують стипендії і вміють планувати свій час, працюють переважно під час семестру. А більш потенційними є студенти, які добре вчаться, вдало складають іспити і одержують стипендію. Тобто вони націлені на отримання хорошої оцінки або ж мотивовані тим, що від батьків у них грошей не буде, тому стараються “витягнути” на стипендію.
Як на мене, у цій рейтинговій системі є позитивний бік – студенти думатимуть про те, як бути конкурентоспроможними. І це їм дуже допоможе при працевлаштуванні на роботу. Адже коли людина хоче отримати хорошу роботу, вона бореться за це місце.
На щастя, молодь XXI століття не робить трагедії з того, що в неї немає стипендії. Скоріше іде працювати і з переліку університетських предметів вчить те, що їй справді знадобиться в майбутньому. Сьогоднішні студенти, на відміну від попереднього покоління, мають фінансову обізнаність – вміють рахувати. Тобто студенти стараються “витягнути” на стипендію. І якщо їм це не вдається, то більшість із них буквально з другого-третього курсів працюють. Наприклад, нещодавно студентка третього курсу розповідала мені про свій досвід роботи, кажучи, що готова залишитись без стипендії, бо робота офіціанта приносить їй у вісім разів більше прибутку, аніж стипендія.
Олександр Николяк, студентський мер Львова:
– Нещодавно підвищили стипендії на 18% – на приблизно 200 гривень. Однак це не означає, що з часом відсоток тих, що зможуть їх отримувати, не скоротять. Поки що прогнозують, що право на отримання стипендії надаватимуть лише 35-40% студентів бюджетної форми навчання. Якщо рахувати у абсолютних величинах, то при збільшенні розміру стипендії без додаткового фінансування освітньої галузі зменшують відсоток тих, що можуть її отримувати. Тож є підозра, що відсоток стипендіатів справді можуть скоротити. Тільки невідомо, коли це станеться.
До того ж торік прийняли закон про те, що стипендію отримуватимуть лише 45% студентів бюджетної форми навчання. Ці правила запровадили за декілька тижнів до навчальної сесії. Тож не варто виключати того, що й цього року можуть зробити так само. Хоча сумніваюсь, що держава знову вестиме цю “гру” зі стипендіями. Після численних студентських мітингів та заяв уряд все-таки зрозумів, що потрібно бодай попереджати студентів завчасу і залучати їх до обговорень. Оскільки, ухвалюючи ті чи ті рішення про зміни у стипендіальних нарахуваннях, думки студентів навіть не питають. Студенти, присутні на таких законодавчих ініціативах, зазвичай представляють інтереси не тих соціальних категорій, котрі справді потребують цих коштів, а інтереси тих людей, які зацікавлені в тому, щоб виділяти менше коштів на освітню галузь.
Як на мене, колись була затишніша атмосфера у студентських групах. Всі студенти, які вчилися на четвірки або ще краще, отримували стипендії, тож намагалися допомагати одні одним. Сьогодні такої атмосфери не може бути в принципі. Часто студенти йдуть на різні, подекуди нечесні кроки в боротьбі за кращу оцінку. Тобто студент, який справді вчиться і закриває предмети своїми знаннями, не може бути нарівні зі студентом, схильним до корупції. Відтак зароджується якась нездорова конкуренція. Вважаю, що студентів просто кинули напризволяще, половину позбавили стипендій і змусили боротись за ту тисячу з гаком гривень. Студенти, які справді стараються, вчаться, витрачають свої зусилля, не зажди можуть бути впевнені у тому, що отримають ці гроші.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
