– Ми третій рік поспіль рухаємося згідно затвердженого плану. І першими у списку ремонтів були радіальні дороги від Львова до інших областей. Тому ми зробили дорогу на Тернопіль, на Радехів, яка веде до Луцька, а також дорогу Рогатин – Івано-Франківськ. Вже у 2017 році ми почали робити радіальні дороги малого і великого кільця навколо Львова. Сюди входить дорога Червоноград – Радехів – Броди, яку вже відремонтували. У цю дорогу входить дорога Дрогобич – Комарно і до Миколаєва, яку почали робити. Також у цю концепцію входить дорога від Рава-Руської – Великих Мостів до Кам’янки-Бузької, яку ми вже почали цього року ремонтувати. Це буде основний напрямок робіт, який завершуватимемо у 2018-ому. Окрім цього, візьмемося за найгірші сільські дороги. Щодо розподілу коштів зазначу, що в останні роки нам ніхто не може закинути того, що ми вибираємо чи то перелік, чи то компанії якось “підкилимно”. Ми зацікавлені в тому, аби якнайбільше людей взяли участь в обговоренні проекту. Також стараємося, щоб якнайбільше і українських, і іноземних компаній були залучені до ведення підрядних робіт. Тому торік на Львівщині почала працювати додатково азербайджанська компанія, а також спільне українсько-польське підприємство. Тож маємо найбільшу кількість асфальтних заводів і найкраще підготовлену інфраструктуру. Загалом на Львівщині є ще чимало невідремонтованих шляхів. Але у 2016-ому вже маємо 500 км зроблених автошляхів. Цей, 2017 рік, закінчуємо із новими дорогами протяжністю 600 км. Загальна мережа доріг в області складає 8,5 тис. км. І звичайно, що багато з них не в найкращому стані.

– У Стратегії розвитку гірських територій є перелік конкретних об’єктів, які потрібно було б профінансувати у найближчі кілька років, щоби вивести гірські території на кращий рівень життя. Список чималий. Серед них і добудова шкіл, дороги, які необхідно найближчим часом ремонтувати. Наприклад, є дорога з Борині на перехід “Боберка – Смольник”. Турківський район немає жодного митного переходу. Ця дорога дозволить і цьому району, і Сколівському отримати дуже короткий шлях сполучення з ЄС. В результаті чого отримали б економічний ефект. Також в списку Стратегії питання екології, транспортної інфраструктури, закладів освіти та охорони здоров’я. Все розписано по роках, що саме і коли будемо реалізовувати. Зрозуміло, це план максимум. Але наразі це наш орієнтир. Бо при будь-яких програмах, які існують на Львівщині, ми взяли на себе зобов’язання, що певний відсоток закладатимемо на розвиток саме гірських територій. Щодо фінансування Стратегії зазначу, що спочатку ця Стратегія теж мала називатися програмою розвитку гірських територій. Пізніше зрозуміли, що не зможемо в одній програмі забезпечити достатнього фінансового ресурсу, аби підійти системно до проблем в цьому регіоні. А Стратегія вказує принципи, за якими передбачатимуть кошти в інших програмах. Наприклад, затверджуватимемо перелік природоохоронних заходів на наступний рік. Плануємо інвестувати на екологію близько 100 млн грн. Певна частина цих коштів піде на об’єкти, які вже є перераховані у цій Стратегії. Це об’єкти, які прораховували відповідні спеціалісти і які є критично важливими для розвитку гірських територій. Наголошу, що ми вважаємо, що наша Стратегія є одним з етапів до реалізації великого проекту, який називається Макрорегіональна Стратегія ЄС. Що це таке? В ЄС є практика, коли там затверджують макрорегіональні стратегії. Наприклад, є стратегія розвитку Альп чи Балтійського моря. Зараз за ініціативи кількох країн – України, Румунії, Польщі, Угорщини – це ті країни, які об’єднують Карпати, хочуть, аби на рівні ЄС була затверджена така макрорегіональна стратегія Карпатського регіону. Прийнявши регіональну Стратегію, робимо суттєвий крок, щоб в перспективі вийти на прийняття такої великої стратегії. Якщо її затвердять на рівні ЄС, то це відкриє нам можливість залучати досить значні кошти на покращення життя в наших Карпатах.

– Обласна програма підтримки учасників АТО та їхніх сімей – це комплексна програма. Фактично вона діє з 2015 року. Цього року в програму внесли зміни. Зокрема, у категорію підтримки, окрім учасників АТО, додали ще й добровольців. Тобто ті пільги, які раніше отримували лише учасники АТО, також отримуватимуть і добровольці, які були визнані в 2016-ому. Передбачено, що військові матимуть право на сімейний відпочинок. Всі ці хлопці числяться в департаменті соціального захисту населення Львівської ОДА. Коли хтось не скористався можливістю відпочити, працівники соцзахисту їм дзвонять і пропонують таку можливість. Якщо ж військовий самостійно виявив таке бажання, то він може звернутися за деталями в управління соціального захисту за місцем реєстрації. Аби оформити цей сімейний відпочинок, має бути підписана трьохстороння угода: між управлінням соцзахисту, обраним комплексом відпочинку та самими учасниками АТО. Хлопці самі обирають місце відпочинку на Львівщині, але в межах тої суми, яку їм пропонуватимуть. Щодо місць відпочинку, то маємо в області уже відомий реабілітаційний центр “Модричі”, який був пілотним стартапом. Попередньо буде ще проговорено нові можливі місця відпочинку. Також серед нових напрацювань у цій програмі є пункт придбання квартир для учасників АТО на умовах співфінансування. Раніше купівля квартир була передбачена лише для сімей загиблих учасників АТО, які потребували покращення житлових умов і для інвалідів війни. Кошти раніше виділяли тільки з державного бюджету. У 2018-ому будуть виділятись гроші також і з міських та районних бюджетів.