Напередодні екскурсійного сезону Львів визнано культурною столицею України. Чи побільшає гостей у місті?

Статус культурної столиці присвоїли Львову Державна служба туризму і курортів та Рада з питань туризму і курортів. Причина такої відзнаки - велика кількість у місті фестивалів, музеїв та храмів. Відзнака, безумовно, приємна. Адже, за підрахунками міської ради, за останні два роки кількість охочих відвідати Львів збільшилася на 40%, щорічно вуличками Львова блукає понад  мільйон туристів. Та австрійські експерти, які нещодавно відвідали наше місто, стверджують: туристична галузь Львова розвинута лише на "трійку", хоча й відзначають поступ і підбадьорюють. Мовляв, доклавши достатньо сил та фінансів, уже небавом можемо отримати тверду "четвірку".

Туристичний сезон-2009 уже на носі, а віз із гамузом проблем у цій галузі загальмував на місці. Шквал компліментів та критики мав би спровокувати перегляд туристичної стратегії міста, позаяк для тамування потреб такої щораз більшої кількості туристів потрібно багато зусиль.

У львівській Ратуші туристичний рівень підготовки міста вважали цілком допустимим. Ілюзії розвіяли іноземні колеги. За їхніми оцінками, львів'яни відстали від світового рівня на кілька десятиріч.

- Львову потрібен швидкий, помітний поступ у туристичному сервісі у найближчі 2-3 роки, - зазначила Брегета Вайс, керівник відділу туризму міської адміністрації Відня та гід у світі з  тридцятирічним стажем. -  Наприклад, Відень уже давно має спеціальну картку для туристів, яка суттєво спрощує їхнє перебування в місті. Картка діє обмежену кількість днів (залежно від того, яку ви собі оберете) і містить пільги на транспорт, екскурсії, вхід до музеїв, магазини та ресторани. Міська рада Відня таким чином співпрацює з двома сотнями партнерів і має велику чергу тих, то хоче долучитися. Це зручно і для місцевих під­приємців, а головне - полегшує подорож гостям міста. У вас незабаром буде Євро-2012, тому реформи потрібні у найкоротший термін...

Одна з першочергових проблем туристичного Львова - відсутність належного маркування вулиць кількома мовами та встановлення стендів із схематичними картами історичної частини міста, за допомогою яких туристи могли б зорієнтуватися. Ще два роки тому Львів отримав грант Європейського Союзу на проект "Створення туристично-інформаційної інфраструктури у Львові". 90% - 683 тис. євро проекту фінансує ЄС, а 10% мала б виділити міська рада. Усього - майже 759 тис. євро. Проект "ознакування" Львова передбачає створення електронних довідників у центрі міста, портів інформаційного забезпечення на основних напрямках туристичних коридорів при в'їзді в місто для туристів з різними формами пересування, карти, схеми, стенди чотирма мовами (українською, англійською, польською, російською). Та проводити "ознакування" почнуть лише у 2010 році.

- Зробити це дуже швидко ми не можемо, це вимагає солідної суми, і витратити її, не врахувавши всіх моментів, буде помилкою. Зараз у місті працює спеціальна експертна ко­місія, яка визначатиме, де встановлення карти необхідне, а де ні, - розповіла "Пошті" Оксана Миськович, начальник відділу туризму ЛМР.

На важливості "ознакування" наголошує й Петро Радковець, відомий львовознавець та гід міста, адже відсутність належного інформування спричиняє розпач іноземних туристів, які змушені чіплятися до перехожих, аби знайти дорогу. Крім того, він пропонує запровадити й безплатний час для відвідин музею. Як приклад наводить Берлін, де щочетверга з 18.00 до 22.00 вхід у всі музеї безкоштовний, відтак усі, хто не має змоги заплатити, відвідують такі заклади. А одним із найбільш неприємних для туристів моментів у Львові гід вважає автомобілі у центральній частині міста.

- Я спеціально запитував у міськраді, скільки дозволів на проїзд у центральній частині було видано за останні три роки. Як виявилося - жодного! Знахабнілі водії наїжджають на туристичні групи, а останні постійно запитують, чому, попри знаки про заборону пересування машин, площею їздять автівки, - обурюється пан Радковець.

Натомість львовознавець тішиться, що нарешті влада таки розв'язала проблему із нелегальними екскурсоводами. Адже раніше, прислухавшись до оповідей псевдоекскурсоводів, можна було почути чимало нісенітниць з історії міста. Торік міська рада ухвалила "Положення про порядок проведення екскурсійної діяльності у Львові", і нині, за словами пана Радковця, цей механізм таки діє. Він каже, що від середини квітня Муніципальна дружина, замість карати псевдогідів  виховними розмовами, відбирає у них посвідчення. Тож тепер простір екскурсоводів очистився від аматорів та нелегалів, а справжні гіди узаконили свою діяльність.

Австрійські фахівці зауважують, що проблема непрофесійних гідів була й у Відні. Проте, за правилами Європейського Союзу, вони не мають права забороняти гідам з інших країн ЄС проводити екскурсії в Австрії. Та вихід із ситуації знайшли: щоб проводити екскурсії, слід отримати посвідку ще й на місцевому рівні. За браком часу закордонні гіди цього не роблять і наймають місцевих.

Зауважили австрійці й відсутність діалогу в усіх сферах діяльності міста задля єдиної мети - угодити клієнту. Серед складових успіху експерти називають створення культурної карти (місця пов'язані з історичним подіями, садиби, пам'ятники, музеї), промоція на іноземних телеканалах, інтернет-каталог найбільш відвідуваних місць та подій, висвітлення мотивацій приїзду людини саме до Львова і реклама в місцевих ЗМІ. Загалом, за словами пана Вольганга Крауса, президента Віденського туристичного офісу, важливо усвідомити, що туризм є важливим джерелом прибутку, але без приманювання туристи не їдуть до міста. Тому головний недолік роботи - це замалі внески у розвиток міста, як фінансові, так і ідейні.

- Львів належно не розкриває свого потенціалу, - підсумовує пан Краус.

Та у міській раді впевнені, що незабаром недоліки можна буде допрацювати. Як перший крок демонструють першу спільну зустріч "Львівський банк знань: туристичний продукт Львова", організовану відділом туризму Львівської міської ради, у якій взяли участь 50 місцевих фахівців з різних галузей для визначення пріоритетів роботи на майбутнє. Саме він може стати джерелом ідей та дій, які сприятимуть розвиткові міста. Це була перша зустріч у низці запланованих. Наступну слід чекати в червні, але вже нині пані Миськович наголошує, що таке спілкування дозволить розширити рамки бачення туризму і спроектувати вихід із обмеженості міста приймати гостей, головне, аби ці голоси не замовкали.