Мамо, піду в ліцеїсти
У 2018-ому в Червонограді обіцяють відкрити другий на Львівщині військовий ліцей. “Львівська Пошта” дізнавалась, чи готові підлітки сьогодні обирати військову освіту
фото: ldubgd.edu.ua
Військовий вишкіл та дисципліна, “зірочки” на погонах та справжня дружба у всі часи неабияк захоплювали молодих хлопців. Комусь не терпиться якнайшвидше залишити шкільну парту, аби взяти в руки автомат. Декого змушують батьки, які мріють, щоб їх діти присвячували життя мужній справі. Тоді обирають військові ліцеї, де обіцяють справжню школу життя для витривалих. Що далі? Після трьох років навчання, у час війни, ліцеїсти готові обирати військовий фах?
В Україні є 14 військових ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою та ще два ліцеї із спрощеною назвою – військовий ліцей, інформує сайт Міністерства оборони України. На Львівщині невдовзі планують відкрити уже другий військовий ліцей. Цього тижня депутати Львівської обласної ради на сесії проголосували за розформування Червоноградської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів, а майно школи передали в державну власність на баланс Академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного.
Голова Львівської облради Олександр Ганущин цього тижня зауважив: є запевнення міністра оборони про виділення фінансування і на ремонти, і на утримання новоствореного ліцею. Відкрити навчальний заклад планують 1 вересня 2018-го.
“Ще не готовий говорити про суму на утримання ліцею чи щодо штатного розпису. У розмові зі Степаном Полтораком озвучили свої побажання: щоб в ліцеї провели капітальний ремонт, передбачили житло для офіцерів, які навчатимуть дітей, та облаштували сучасну спортивну інфраструктуру, у тому числі басейн. Потрібні кошти згодом підрахують. Думаю, йдеться про суми від 47 млн грн до 150 млн грн”, – зазначив Олександр Ганущин.
А от щодо суперечки навколо Академії сухопутних військ, він додав, що вона завершилася фактично нічиєю.
“Зі Львова нічого не забирають, а навпаки створять ліцей в Червонограді. Тільки час розсудить, чи це було правильне рішення. Але ми не є в торгах з Міністерством оборони, як це робить Львівська міська рада”, – резюмував голова Львівської обласної ради.
фото: loda.gov.ua
95% курсантів обирають військові заклади
Підтримує ідею із створенням нового ліцею на Львівщині й Олександр Поронюк, керівник Західного регіонального медіа-центру Міноборони України.
“Добре, що Міністерство оборони ініціювало створення нового військового ліцею на Львівщині. Знаю, що вже відбирають кадри на роботу у новий ліцей. Для хлопців, які захочуть стати офіцерами будь-якого виду Збройних сил чи іншої силової структури, навчання в цьому ліцеї буде добрим стартом у житті”, – зазначив Олександр Поронюк.
Ліцей ім. Івана Богуна, що у Києві, чи військово-морський ліцей в Одесі… В останні роки ці назви ми чули неодноразово. У Львові з 1992 року працює єдиний, до цього часу, на всю Львівщину військовий ліцей – Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут. Випускники цього закладу брали участь в АТО, а дехто з них, уже посмертно, Герої України.
Тут навчаються підлітки із 16 областей України. Цього року при поступленні на одне місце претендувало близько двох осіб, розповідає “Львівській Пошті” начальник Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут, полковник Збройних сил Роман Саляк. У вересні курсантами стали 205 юнаків.
“Після завершення нашого ліцею близько 95% випускників залишаються у силових структурах. При навчанні майже 10% курсантів відраховуємо через неуспішність чи порушення дисципліни, – каже Роман Саляк. – На конкурсній основі проводимо набір курсантів. Попередньо вони здають іспит, проходять співбесіду, медкомісію і психологічне обстеження. Навчання триває три роки. У ліцеї державна форма навчання, але стипендій не отримують”.
Хлопці, які мріють поповнити лави Збройних сил України та інших силових структур вже після 8-9 класів можуть, власне, поступати у військові ліцеї. Відправляють туди навчатися підлітків, а також діток із неповних чи неблагополучних сімей.
“Різні діти потрапляють у військові ліцеї. Приходять діти-сироти чи з неповних сімей. І часто єдиним порятунок для них є ліцеї”, – каже Олександр Поронюк.
Хочу бути “айтішником”, а не військовим
За словами психолога Наталії Маркевич, юнаки віком 13-15 років уже самодостатні і можуть робити вибір. Вона каже, що підлітки, які мріють про військову освіту – це найчастіше ті, в родині яких є військові.
“Коли з’явилась нова поліція на вулицях міста, серед підлітків була певна хвиля піднесення. Але це не пов’язано із внутрішнім наповненням, а швидше із зовнішнім – гарна картинка для них. У спілкуванні з дітьми зауважувала, що більшість бачать себе в ІТ-сфері, де грошовий еквівалент їх мотивує. Якщо б більше говорили про військову службу і її матеріальну сторону, напевно, було би більше охочих присвятити життя саме цій справі. Новина, яскравість і популярність – це найбільший стимул для підлітка”, – розповідає Наталія Маркевич.
“Перед таким рішенням обов’язково дитині потрібна фахова діагностика. Чи схильна дитина до військової дисципліни тощо. Адже, якщо заставити змінити профорієнтування дитини, наприклад, із гуманітарія вивчити на військового, то за 20-25 років вона все одно змінить професію”, – запевняє психолог.
Бути військовим – популярно?
“На ринку праці служба у Збройних силах та інших військових формуваннях стає дедалі популярнішою, як це є в інших країнах світу. Державі потрібні фахові військові! Власне, для початку можна обирати військові ліцеї, де є чимало переваг для підлітків. До речі, пригадую, як і мій син навчався у ліцеї ім. Героїв Крут і мав стимул вчитися, аби на вихідні відпускали додому. Те, що навчання в таких закладах залишає відбиток на все подальше життя, то це точно”, – стверджує Олександр Поронюк.
Тож неабияк важливо для чоловіка сьогодні мати військову освіту наголошує й Роман Саляк. “Я й сам закінчував військове училище. Скажу, що це були кращі роки мого життя. Чи обере підліток сьогодні військовий ліцей для подальшого навчання – це залежить від середовища, в якому росте дитина. Та насправді я б усіх хлопців-підлітків, перед початком дорослого життя, направляв у військові ліцеї. Вік 14-15 років – непростий. Вони максималісти, відчувають вседозволеність. А в ліцеях діти змінюються”, – резюмує Роман Саляк.
Оксана Клим, журналіст, волонтер:
– Для мене, як для людини із активною позицією, дуже важливо, що відбувається з моєю країною. Це, напевно, в генах закладено. Хоча ніколи у роді не було військових, втім, змалку мала величезну повагу до людей, які присягнули захищати Батьківщину та її народ. Навіть в ті часи, коли із званням військового не рахувалися, признаюсь, серце щеміло. Старший син Марко поступив у військовий ліцей ім. Героїв Крут, коли почався Майдан. Тоді йому було лише 14 років, але це був його вибір і я його підтримала. Хоча близькі і знайомі дуже дивувались такому рішенню. Та він пластун, і добре знав, чого хотів. Пригадую, вже на випускному вечорі зрозуміла, через що син пройшов та що отримали в результаті ці діти... Вони стали самостійними. Вони не егоїсти. Вони живуть чимось. У час глобалізації це нібито протиставлення себе світу.
Після закінчення ліцею, Марко сказав: “Якщо війна триватиме, то я однозначно буду військовим!”. Зараз він курсант Академії сухопутних військ
ім. П. Сагайдачного. Повинна сказати, що сьогодні військова освіта у нас на високому рівні. В академії близько 90% викладацького складу – учасники війни. Це люди, які не з книжок, а вже з власного досвіду можуть чогось таки навчити цих молодих хлопців. Вони мають авторитет серед курсантів. Хоча не трактую поняття “військовий” як професію, а швидше, як посвяту себе, думаю, це найпрестижніше звання. Бути військовим означає відставити свої потреби на задній план і насамперед виконувати обов’язок перед державою. До речі, молодший син (другокласник) так захоплений старшим братом, що годі передати. Пишається ним і каже, що хоче бути військовим лікарем.
У Львівському ліцеї ім. Героїв Крут навчаються діти з усіх областей України. Коли син поступав, конкурс був близько десятка осіб на одне місце – чимало, скажу. На умови в навчальному закладі Марко не скаржився. Та цей ліцей – комунальний, на балансі обласної ради і не на все коштів вистачає. Доводилося долучатися до деяких робіт, аби навести порядок. Уже обіцяний військовий ліцей в Червонограді належатиме Міністерству оборони України. Вірю, що там буде все на найвищому рівні. Однозначно, потреба в такому закладі є. Адже військові ліцеї – це можливість для юнаків віком 14-15 років випробувати себе. Думаю, у цих роках вони вже самодостатні особистості, які готові робити дорослий вибір.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
