“Через військові дії на Донбасі у Центрі почали також практикувати нові методи лікування опорно-рухової системи. Оптимальний термін оздоровлення – 21 день. Найменший термін – два тижні, – каже Роман Перченко. – Левова частка бійців поступають до нас із неврастенією – це стан пов’язаний із перенесеним стресом після пережитого на війні”.

Світлана Ющенко, психолог, волонтер, директор центру реабілітації “Ресурс”, що у Чернігові, розповіла “Львівській Пошті” про новинку, яка нещодавно запрацювала у Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування “Трускавецький” – про флоат-кімнату, яка допомагає у процесі психологічної реабілітації учасників бойових дій.

“Схожа капсула працює на базі нашого центру у Чернігові. У Європі така практика використовується давно. Але коштує оригінальний апарат близько 22 тис. доларів. Саме тому ми створили аналог для українських реалій, адже зараз гостро постало питання реабілітації атовців. Багато хлопців, які пройшли війну, часто відмовляються від санаторного лікування, і тим паче від психологічної допомоги. Водночас багато учасників бойових дій нарікають на порушення сну, роздратованість, незадоволеність життям, сімейні конфлікти. І коли психолог починає працювати із цією людиною, то фахівцеві треба пройти доволі довгий шлях, щоб достукатись до пацієнта. Тим паче, що в Україні ще несформована культура звернення до психолога. А флоат-кімната  дає змогу налаштувати військового на контакт”, – розповідає Світлана Ющенко.

Вона наголошує, що флоатинг дає людині змогу розслабитись, зняти стрес та втому.

Вона також наголошує: що не потрібно ігнорувати тривожні симптоми у бійця, і все-таки звертатись по допомогу до психологів.

“Завдання психолога дати у цьому випадку правильне розуміння ситуації, бо посттравматичний стресовий синдром, яким усіх лякають, насправді страшний не тоді, коли йде війна, а може “вистрелювати” через п’ять-сім років після війни. Психолог допомагає знайти підтримку, ресурс у рідних і близьких. Бо часто учасники АТО приходять до психолога на розмову ображеними на цілий світ, мовляв, тут хтось гуляє і п’є, а “ми там воюємо”, – каже Світлана Ющенко.

Учасник бойових дій Вік­тор, який зараз проходить реабілітацію у санаторії “Трускавецький”, вже двічі пройшов сеанс флоатингу. Каже, що ефект “не передати словами”.

“Відчуваю себе наче в невагомості. Лежу на воді, але не тону. Думки десь далеко. Відчуття просто космос. Одразу на спину стало легше, відчувається легкість та розслабленість. Усім раджу пройти цей сеанс. Повірте, результати – не змусять себе чекати”, – з усмішкою говорить учасник бойових дій Віктор.

“Флоат-кімната не має аналогів у закладах Міністерства оборони немає”, – каже Роман Перченко.

Начальника відділення медичної реабілітації Центру медичної реабілітації та санаторного лікування “Трускавецький” (військовий санаторій) Євген Кіт повідомив: “Ми намагаємося приділяти максимум увагу учасникам бойових дій, які проходять у нас оздоровлення. Весь медичний персонал розуміє, що пережили ці хлопці”.

Психолог Світлана Ющенко впевнена, проблема війни – це не лише проблема учасника бойових дій, а й членів його сім’ї. Дитина не спить, коли батько вночі кричить, дружина не може знайти підхід до чоловіка, який, на її погляд, повернуся з війни іншою людиною. Тому приїжджати на реабілітацію у санаторій психологи радять цілими сім’ями. І не зволікати, бо чим швидше почати адаптацію, тим більше шансів отримати позитивний результат.

“Непорозуміння у родинах бійців виникають через те, що сім’я і сам учасник бойових дій опиняються в різних реальностях. Коли чоловік повертається додому, він змінюється, йому здається, що його вдома не розуміють. Що робити у таких випадках? Психолог в цей час націлює подружжя на контакт. Дуже важливо пояснити бійцю, що поки він був на війні, то на передовій були і його мама, дружина, дитина, бо кожного дня вони також переживали стрес, постійно думаючи живий їх батько, чоловік, син, чи ні, вийде він на зв’язок чи ні. Дуже часто учасники АТО цього не розуміють, і повертаючись додому, одразу пред’являють своїм близьким претензії”, – каже Світлана Ющенко.

Задля того, аби зберегти сім’ю, психолог рекомендує дружинам учасників АТО не підвищувати голос на чоловіків, тому що будь-який крик може спровокувати їх до агресії, вони можуть навіть вдарити, і відбудеться це найімовірніше несвідомо.

“Бо переживши всі реалії війни, психіка наша спрацьовує за принципом бий, біжи, замри. Якщо чоловік чує, що на нього кричать, то він думає, що на нього нападають і сприймає тоді дружину як ворога. Водночас дитині дуже важливо пояснити, що батько змінився: “Наприклад, перш півроку бажано при татові не робити різких рухів, не кидатись на шию, підходити до нього лише спереду”, – наголошує Світлана Ющенко.

Олександр Поронюк, керівник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України розповів “Львівській Пошті”, як може учасник бойових дій отримати путівку у Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування “Трускавецький”.

“Якщо військовослужбовець служив у Збройних силах України, отримав поранення, то він може звернутись безпосередньо у свою військову частину або військовий комісаріат, пише заяву, що хоче отримати путівку у період “від і до”. І й тоді намагаються його заяву задовольнити. Якщо він представник інших силових структур, то в них також є свої відомчі військові санаторії. Однак, була сумна практика на Львівщині, що окремі санаторії вигравали тендер на оздоровлення військовослужбовців, і учасникам АТО там не забезпечували відповідних умов, які вони потребували, а усе, що обіцялось, не відповідало дійсності. Переконаний, що найкращий варіант оздоровлення для учасника бойових дій у “Трускавецькому”, – резюмує Олександр Поронюк.