Міська рада вирішила рятувати українську книжку: правою рукою дає, лівою - забирає

Щоб підтримати книгарні, міська рада вирішила знизити їм орендну ставку. З іншого боку, чиновники поставили під загрозу фінансування "Форуму  видавців - дітям". Ще 2 квітня ГО "Форум видавців" передала до Львівської міської ради плановий кошторис заходу. Відповідь надійшла телефоном - коштів, передбачених у міському бюджеті на проведення заходу... нема. Міський голова Львова Андрій Садовий підтверджує важливість заходів для міста, але не впевнений (!), чи вдасться знайти потрібні кошти. Він пообіцяв дати відповідь у середу, 22 квітня, а поки що організатори просять грошової підтримки у громади, опублікувавши на своєму сайті звернення з проханням про фінансову підтримку...

Знизуючи плечима щодо проблем форуму, владоможці, водночас, демонструють свою благородність і спрощують систему оренди для книгарень.

Орендну ставку для книгарень незалежна експертна комісія востаннє визначала на початку 2007 року і становила вона щомісяця 1% від вартості орендованого майна. У підсумку власники книжкових магазинів сплачували від 200 до 500 гривень на місяць, та, через фінансові негаразди в країні попросили знизити й цю планку.

Зараз у місті близько 60 книгарень, з них комунальні приміщення орендують лише десять. Саме їх і мали б стосуватися пільги.

Василь Косів, заступник міського голови з гуманітарних питань, розповів "Пошті", що орендарі книгарень неодноразово зверталися до влади по допомогу:

- Власники книгарень пояснювали, що цей бізнес не прибутковий, тому просили знизити ставки. Тож міська рада прийняла відповідну ухвалу, яка стосується не лише книжкових магазинів, а й видавництв та торговельних об'єктів з продажу книг, газет і журналів. Уперше пільгова орендна плата стосуватиметься й букіністичних книгарень. Тепер орендна плата становитиме для них 1 грн на рік. Ми сподіваємося, що в такий спосіб стимулюватимемо підприємців до роботи в цій сфері.

Та нинішній дарунок влади, якщо розібратися, також доволі суперечливий. Свіжопідписана ухвала стосується лише тих книгарень, які містять у продажу лише українські книжки. У такий спосіб місцеві чиновники по-своєму протлумачили визначення українських книгарень і скоротили перелік пільговиків з десяти... до трьох. Адже на загальнодержавному рівні українською книгарню називають тоді, коли вона містить не менше як 50% вітчизняної продукції, львівські ж чиновники вимагають - 100%.

- Якщо переглянути список комунальних книгарень, то виявиться, що він міститиме тільки три об'єкти: НТШ, "Глобус" та "Українську книгарню". Українських видавництв набереться трохи більше, але це зовсім не допоможе у нинішній ситуації. А нині абсолютно зникають, наприклад, фахові книгарні, - розповів "Пошті" Михайло Ватуляк, голова ради Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини та власник книгарні у Львові.

Восени минулого року активісти зібрали фотографії книгарень, які закрили у Львові за часи незалежності України. За тими підсумками, місто встигло "вигнати" з комунальних приміщень 41 книгарню. Причому тенденція триває й надалі. Наприклад, у будинку, де колись мешкав поет Антонич, колись була книгарня. Спілка письменників України з нагоди ювілею з дня народження поета попросила в міськради надати їй в оренду це приміщення, та чиновники лише розвели руками - будівлю встигли віддати в інші руки.

Згідно зі світовими стандартами, таке місто, як Львів, має мати 500 книжкових магазинів. Та ми щораз то далі віддаляємося від цієї мети. Натомість влада помпезно розповідає про мізерні кроки допомоги українській книзі.