Ілля Шевляк, директор  Координаційного бюро з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу, про візит Мішеля Платіні, проблеми у підготовці до чемпіонату та готовність Львова

Цього тижня Україну відвідає президент УЄФА Мішель Платіні. Це буде останній візит перед засіданням виконкому асоціації 12-13 травня цього року, де мають визначити остаточний перелік міст, які 2012 року прийматимуть матчі чемпіонату Європи з футболу. Список міст-щасливчиків залежатиме від звітів експертів та думки очільника УЄФА. Перед візитом Мішеля Платіні "Пошта" з'ясовувала готовність міст та шанси Львова стати одною з футбольних столиць 2012 року.

- Наприкінці минулого року ліквідували Національне бю­ро з підготовки до Євро-2012, яке очолював Євген Червоненко. Натомість створили Ко­­ординаційне бюро. Що на практиці змінилося?

- Рішення про ліквідацію Національного агентства і створення Координаційного бюро ухвалили в листопаді минулого року. Координаційне бюро забезпечує діяльність уряду у сфері підготовки до чемпіонату. Сьогодні дуже важливим є те, що в Україні запровадили інститут національних координаторів, якими є заступники міністрів профільних мініс­терств. Вони по суті відповідають за підготовку за кожним окремим напрямком. На рівні обласних держадміністрацій  та міських голів утворені відпо­відні департаменти або  управління. Тому сьогодні можна говорити про єдину вертикаль підготовки до Євро-2012.

- Працівники Нацагентства стверджували, що не мали реальних повноважень. Вам достатньо тих повноважень, які Ви маєте?

- Основне наше завдання - координація роботи всіх структур, які займаються під­готовкою до чемпіонату. Ми маємо повноваження, щоб ухвалювати стратегічні рішення, визначати основні ризики та шукати можливості їх уникнення. А те, що відповідальним за підготовку від уряду є особисто віце-прем'єр Іван Васюник, дозволяє багато питань вирішувати доволі оперативно та ефективно. На сьогодні  у  нас вистачає  повноважень, однак треба говорити не лише про достатність повноважень, а й про відповідальність. Якщо є відповідальний національний координатор, він виконає свою роботу швидко та якісно,  без будь-яких додаткових доручень чи повноважень. Кожен знає своє місце та свою роль.

- Рішення про ліквідацію агентства було більше політичним чи господарським?

- Я думаю, що воно було спрямоване на необхідність удосконалення системи управління і відповідало рекомендаціям, які висловлювало УЄФА.

- Кілька місяців в Україні активно працювали експерти УЄФА, оцінюючи готовність міст, які претендують приймати у себе чемпіонат 2012 року. Якими є їхні висновки?

- Я би не хотів забігати наперед, оскільки ще немає остаточно затверджених звітів, але,  сподіваюся, що у нас буде шанс говорити про певну позитивну динаміку. Насамперед   вже не постає  питання про перенесення чемпіонату з України в якусь іншу країну,  хоч влітку 2008 року така альтернатива була досить реальною. На останньому ж засіданні УЄФА чітко заявили, що чемпіонат відбудеться в Україні та Польщі.

- На вашу думку, скільки українських міст реально мають шанс приймати Євро-2012?

- Я не хотів би прогнозувати. Рішення щодо вибору міст ухвалює безпосередньо УЄФА. Я вважаю, що кожне місто має шанс і свої переваги: географічне розташування, готовність інфраструктури тощо. Остаточне рішення ухвалять у травні. Але у будь-якому випадку,  інфраструктура та потенціал міст, які сьогодні готуються до проведення чемпіонату, використовуватимуться максимально.

- Чи можливо, що УЄФА затвердить всі шість міст?

- Це було би цікаво для розвитку України.

- Але це малоймовірно?

- Думаю, що так. Повторюся, ми максимально використовуємо  потенціал кожного міс­та. Коли  якесь із міст не по­трапить до числа обраних УЕФА, то буде допомагати  міс­там-господарям у підготовці та проведенні чемпіонату. Сьогодні ті проекти, які вже розпочали, зокрема за державні кошти, не  зупинять, якщо стане відомо, що це місто не прийматиме матчів. Усі проекти  будуть доведені до логічного за­вершення.

- Чи можливо, що в Україні виберуть менше чотирьох міст?

- В угоді між УЄФА та  асоціаціями чіт­ко не прописано, які саме міста прийматимуть чемпіонат. Це рішення базуватиметься на об'­єктивній оцінці готовності інфраструктури міст. Я вірю, що воно буде паритетне і відображатиме подальшу перспективу розвитку України загалом і окремих міст.

- Сьогодні до України приїжджає президент УЄФА Мі­шель Платіні. Це більше формальний візит чи від нього реально щось залежатиме?

- Під час цього візиту президент УЄФА оцінюватиме  готовність інфраструктури всіх шести міст, щоб  зрозуміти ни­нішній  стан справ. Основний акцент - на готель­ній та транспортній інфраструктурі, аеропортах, безпеці та готовності стадіонів.

- Чи суттєво у підготовці нас випереджають польські міста?

- Я думаю, в основному ми рухаємося паралельно. Можливо, Польща в певних питаннях  нас  випереджає - за рахунок того, що є  членом  Євро­пей­сь­кого Союзу, а отже, має відповідне фінансування від ЄС. Насамперед це стосується транспортної інфраструктури. Але Польща поступається нам в готовності стадіонів, адже цього року у нас вже буде введено в експлуатацію три з шести арен. Водночас поляки теж  активно будують свої стадіони і вкладаються у визначені графіки. Ми - партнери у цих питаннях.

- Як Ви поясните те, що в польській пресі активно ширилися чутки про те, що Євро-2012 можуть провести у Поль­щі та Німеччині?

- Право кожного робити свої висновки та по-своєму їх  трактувати. Сьогодні це питання не стоїть на порядку денному, про що свідчать і останні заяви очільників УЄФА. Водночас, я ніколи не чув заяв про доцільність перенесення турніру з України від наших поль­ських колег. Навпаки, вони не припускали іншого варіанта, аніж проведення Євро-2012 в Україні та Польщі.

- Мішель Платіні неодноразово заявляв, що доля Євро-2012 в основному залежатиме від готовності арен в Києві та Варшаві? Яка сьогодні ситуація з їх будівництвом?

- Були певні питання, пов'язані з будівництвом НСК "Олім­пійський", але сьогодні критичних проблем немає. Будівництво відбувається відповідно до графіків, які погодили в УЄФА. Немає проблем і з фі­нансуванням:  минулого мі­сяця було скеровано  необхідну суму із стабілізаційного фонду держ­бюджету. Сьогодні підготовка до Євро є одним із пріоритетів країни і видатки на неї  забезпечені  відповідно до Закону "Про держбюджет"  на 2009 рік. Певні питання ще залишаються, зокрема  пов'язані з прилеглою територією, де має бути забезпечено  площу  для структур  УЄФА, але вони прак­тично вирішені. Якщо є бажання вирішити проблему, це завжди можна зробити.  Щодо Варшави, я був там місяць то­му. Будівництво стадіону рухається оперативно. Визначений генеральний під­рядник і є розуміння, як має від­буватися будівництво.

- Оцініть готовність Львова. Які є сильні та слабкі сторони міста?

- Львів - це західні ворота Ук­раїни. Якщо чемпіонат від­бувається у Польщі та Україні,  було б логічно, щоб матчі провели і у Львові. Краса міста, його привабливість для туристів - це основні переваги міста. Чемпіонат - це передусім свято для вболівальни­ків футболу, і я переконаний, що Львів таке свято може створити. Слабкі сторони - це передусім стадіон. Будівництво триває і відповідає графікам, які були погоджені з УЄФА, відтак  є переконання, що стадіон  буде побудований вчасно. Але не можна не згадати і про те, що у процесі були затримки. 

- Чи може Львів реально розраховувати на державні кошти на підготовку міста вже цього року?

- Це передбачено Державною цільовою програмою, яка є базовим документом підготовки до Євро-2012. Минулого року  місту виділено понад 250 млн грн, а цього року передбачено виділення більше мільярда гривень на аеропорт, комунальні дороги, загальнодержавні дороги, об'єкти водопостачання тощо. Зокрема, на комунальні дороги цього року передбачено 345 млн грн з державного бюджету. Але це передбачає і таку ж суму фінансування з місцевих бюджетів, тобто  загальна сума на комунальні дороги цього року становитиме 690 млн грн Вже у квітні заплановано перші надходження грошей з державного бюджету. Але після остаточного вибору міст, я переконаний, що ці суми переглянуть у бік збільшення.

- Наскільки реально сьогодні розраховувати на приватні інвестиції? У які сфери?

- Приблизно 70% коштів, передбачених для підготовки Євро-2012 - це інвестиційні кошти. Сьогодні ситуація є дещо складною. Основні об'­єкти, які мають готуватися за інвестиційні гроші, - це готелі. Певні проблеми є в кожному місті, зокрема з тим, що сьогодні немає доступу до кредитних грошей. Але ми сподіваємося, що залучення інвестицій відбуватиметься. Головне питання - забезпечення сприятливих умов для залучення  ін­вестицій. Сьогодні вже розглядали можливість часткової компенсації кредитної ставки на будівництво готелів. Ми працюємо над цим. З великих інвестиційних об'єктів, які плануємо, - будівництво за­ліз­­ничного сполучення між Києвом та аеропортом "Борис­піль", що є  дуже важливим для Києва. Решта в основному готельні проекти.

- Ви згадали, що бізнесу треба створити умови. Але Вер­ховна Рада  протягом тривалого часу не може ухвалити низку законів, які так необ­хідні для підготовки чемпіонату. Зокрема, закон про державно-приватне партнерство. У чому затримка?

- Це справді дуже важливий закон, який створить можливість співпраці держави та приватного сектору. До речі, саме за схемою державно-приватного партнерства ми розглядали будівництво нового терміналу аеропорту "Львів". Спо­­діваюся, він буде прийнятий найближчим часом. Сьогодні також на часі внесення змін до нашого базового закону з підготовки до Євро-2012.  Ці поправки  важливі, оскільки передбачають отримання необхідних дозволів для будівництва у доволі короткий  термін. Важливим є також законопроект, який вже пройшов перше читання і передбачає можливість викупу земельних ділянок для суспільних потреб. Загалом є шість-сім найважливіших законопроектів, які потребують якнайшвидшого ухвалення. Деякі вже включені у порядок денний сесії.

- Скільки Україна зможе заробити на проведенні Євро-2012 і скільки доведеться витратити з бюджетів різних рів­нів?

- На мою думку, його складно вимірювати в конкретних цифрах. Найбільший прибуток - це розвиток України. Євро-2012 - це саме той масштабний проект, що дозволить відкрити Україну для туристів, зробити її привабливою для інвестицій. Це питання не лише 2012 року, а й подальшого розвитку країни. Після 2012 року Україна матиме відповідну інфраструктуру для проведення інших подій світового масштабу, наприклад, чемпіонату світу з футболу, Ліги чемпіонів тощо. Це перспектива України і проект, який може змінити нашу країну.

Наскільки мені відомо, прибутки від проведення чемпіонату 2008 року становили близько двох мільярдів євро. Які підрахунки сьогодні в УЄФА щодо Євро-2012, мені складно сказати, бо це комерційні обрахунки асоціації. Ми не можемо підрахувати, яку суму принесе місяць проведення чемпіонату, оскільки прибутки можна рахувати вже фактично з цього року, коли частково буде готова інфраструктура. Одним з прибутків також є додаткові робочі місця, які будуть створені завдяки будівництву нових об'єктів, розвитку туристичної галузі, сфери послуг тощо. Це особливо актуально в часи кризи.

- Чи знайдуть наші стадіони своє застосування після Євро-2012 і чи мають вони вже конкретні бізнес-плани?

- Це - завдання проектної команди, що  повинна думати,   як керувати стадіоном, і під час будівництва чи реконструкції враховувати можливості подальшого застосування арени. УЄФА особливо звертає увагу на це питання, допомагаючи проектним командам думати про перспективу  "після 2012 року" . Сьогодні міста думають,   як діятиме стадіон і як забезпечити його утримання. Біль­шість міст має сьогодні бізнес-плани, які, звісно,   потребують певного вдосконалення, але важливо вже те, що такі плани  є. Кожен стадіон має свою комерційну складову. Це, скажімо, ресторани і скайбокси (для vip-глядачів), які дозволять, при правильному керуванні стадіоном,  зробити його прибутковим.