– Музей архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, як і місто, є живим організмом, який потребує щоденних нових ресурсів. Там є над чим працювати та що покращувати. Та для нас є важливим саме комплексний розвиток Шевченківського гаю, а не підміна одних понять іншими. На попередній сесії міськради виділили додаткові кошти на збереження тих пам’яток, що розташовуються на території музею. Сама ж концепція візит-центру передбачає покращення інфраструктури, де мають бути туалети, заклади харчування, загалом якісна вхідна зона. Тобто будівництво такого візит-центу вирішить ключові базові питання. Якщо зараз, на початковому етапі, є конкретні зауваження з різних сторін, то їх потрібно врахувати та прийняти колегіальне рішення. Одне із рішень, яке приймав міськвиконкомом, передбачало розробити стратегію розвитку музею максимально відкритою. Відбувались в різних форматах обговорення. Попереду буде ще декілька зібрань. У кінцевому результаті – до 15 травня – ми представимо свою напрацьовану пропозицію, міськвиконком її заслухає… І тут важлива партисипація (тобто співучасть) в цій стратегії. Я був на кількох попередніх зустрічах і маємо уже декілька конкретних пропозицій щодо збереження пам’яток, щодо збільшення інформації про скансен, яку потрібно зробити більш інтерактивною через сучасні технології. Це і буде в основі розвитку музею.

– Коли призначали теперішнього директора музею Шевченківський гай, він презентував попередньо концепцію його розвитку, в якій, до речі, брав участь і о. Юстин Бойко. Ще тоді йшла мова, що музей виглядає непривабливо і з точки зору проведення наукових конференцій, і з того, в яких умовах працюють науковці, реставратори. Тоді думали, як же залучити більшу кількість туристів і зробити цей об’єкт більш презентабельним і цікавішим для зовнішнього туриста. Бо направду, мало хто знає з туристів про нього. В основному туди навідуються львів’яни саме у вихідні та, особливо, у час Різдва чи Великодня. Не розумію, для чого ставити будівництво візит-центру у Шевченківському гаю на противагу реставрації пам’яток архітектури? Не хочу, щоб це створювало штучні важелі, які треба класти на одні шайки терезів. Якщо дотримуватися такої доктрини, то в принципі будівництво у Львові потрібно припинити. Мені не подобаються ці звинувачення, мовляв, це нібито буде ресторан чи офіс. Зараз це питання знову активно обговорюється і подається так, що свідомо гроші на пам’ятки не витрачаються, а лише хочуть реалізувати нове будівництво. Це неправда, тому мене обурюють такі розмови. Та й я б не сказав, що усі пам’ятки архітектури у цьому музеї в плачевному стані. Там є постійно діючі майстерні, що фінансуються з міського бюджету, а працівники ЛКП постійно виготовляють матеріали та підтримують ці об’єкти. Зрештою не думаю, що для міськради є проблемою знайти і виділити ще більше коштів на реставрацію. На Заході, у всіх музеях такого рангу, в яких я бував – бачив при вході феноменальні комплекси у кілька поверхів із експозиціями, з конференц-залами, кабінетами для роботи працівників музею. Більше того, у скансені в Голландії бачив, що всередині у кожному млині чи хаті організовують бізнес: варять шоколад або просто торгують сувенірами. Таким чином музеї заробляють самі на себе. У нас бізнес туди не пускаємо, але необхідно його розвивати та осучаснювати. Якщо мене запитати чи загалом потрібен візит-центр нам, то запевню, що в перспективі, у будь-якому випадку – потрібен! За тими проектами, які я бачив, буде скляний павільйон, який має хол і великий зал. Там не передбачено жодних кухонь, підвалів, не буде під’їзду до господарських приміщень. Для чого ці всі провокації - не розумію. А гарантіями виконання того є, як мінімум те, що це міське ЛКП контрольоване міським головою Львова та депутатами міськради. Більше гарантій ніхто не дасть. Всі, хто за це відповідають, прекрасно розуміють, якщо буде збудовано не той візит-центр, як передбачалось, а, наприклад, дев’ятиповерхівка, то це буде остання каденція міського голови. Адже є такі речі як репутація, зрештою і слово, яке потрібно дотримуватися.