– На мою думку, у рішенні щодо дострокового відсторонення Парасковії Дворянин є дуже багато складових, кожна з яких по-своєму певною мірою вплинула на такий результат. Розпочнемо із загальної основи: процес децентралізації, який розпочався у 2014-ому і який ми критикуємо, мовляв, що він недостатньо швидкий. Але цей процес все одно триває. Одна з ознак децентралізації – це поступове формування регіонального політичного поля. Що це означає? Раніше в нас регіональна політика залежала значною мірою або майже повністю від позиції Києва. Після місцевих виборів у 2015-ому прослідковуємо вже досить таку суттєву відмінність у взаємовідносинах “акторів” на обласному рівні між собою по відношенню до характеру взаємовідносин, який існує в Києві. Тому, коли ми розглядаємо події, які відбулись 5 квітня у Львівській обласній раді та, які готувались вже тривалий період, – це є одна з ознак того, що “актори”, які стали політичними фракціями в обласній раді, поступово формують свою візію розвитку взаємовідносин між партійними об’єктами, а також напрямками своєї діяльності. От, наприклад, “Громадянська позиція” в особі лідера партії зустрічається з Андрієм Садовим, Саакашвілі та іншими людьми, декларуючи співпрацю. Тим часом, Громадянська позиція в обласній раді зайняла позицію, опозиційну по відношенню до “Самопомочі”. Другий момент – пов’язаний з тим, що “Самопоміч” дуже критично сприймається більшістю політичних гравців у Львівській області. Вони розглядають “Самопоміч” як таку, що зайняла дуже багато місця в представницьких органах, яка веде політику незручну для багатьох “акторів”, якщо згадаємо попередні звинувачення щодо участі “Самопомочі” у програмі мікропроектів. Ця фракція дуже активно використовує елементи пропаганди. Але всі партії використовують пропаганду там, де це можливо… Тобто працює чинник несприйняття “Самопомочі”, і трактування їх діяльності як таку політичну силу, яка протистоїть. Але це сприйняття виключно на регіональному рівні, і воно не завжди співпадає з тим, яке є на рівні в Києві. Третій момент – пов’язаний з тим, що всі політичні сили розглядають цю ситуацію як підготовку до можливих дострокових або наступних виборів. Кожного розглядають як конкурента. І певною мірою обмеживши доступ “Самопомочі” до керівної посади в обласній раді, думають, що можуть трохи зменшити її можливості, вплинути на результативність діяльності цієї політичної сили. Здебільшого така оцінка є хибною. І ще один момент, який тут присутній, полягає в тому, що є різне ставлення до самої Парасковії Дворянин. Тобто, комусь вона подобається, комусь – не дуже. Але думаю, що цей фактор є на якомусь останньому місці. А, крім того, на мою думку, тут є інтерес голови ради, який все-таки мав проблеми у взаємовідносинах із Парасковією Дворянин щодо прийняття тих чи інших рішень. У певних випадках вона вступала в опозицію по відношенню до нього. І усунення її з посади першого заступника – це не є рішення проти самої Парасковії Дворянин, а як форма посилення централізації і концентраціъ влади у руках голови ЛОР. Вона не була слухняною, а тому, мабуть, новий заступник буде працювати по-іншому. Те, що зараз влада сконцентрована у руках Ганущина і БПП водночас веде до того, що відповідальність більше лягає на самого голову. Якщо раніше ця відповідальність могла бути поділена між різними політичними силами, які представлені в керівництві обласної ради, то тепер з одного боку концентрація влади є лише у руках Олександра Ганущина, а з другого боку – і відповідальність за будь-які проблеми, що виникатимуть, буде адресована виключно голові.

– Усунення Парасковії Дворянин можна розглядати у двох вимірах. Перший – ми не можемо забувати про національний вимір політики, а на національному вимірі “Самопоміч” як політична сила становить опозицію до БПП. Бути в опозиції на національному рівні та співпрацювати на національному – означало б подвійність стандартів цих політичних партій. З огляду на це, “Самопоміч” та Парасковія Дворянин – досить легко прийняли цю відставку. Адже і раніше були голосування, яких вони уникали, щоб не розділяти політичну відповідальність. Другий – наш обласний вимір. У цьому контексті ми бачимо прагнення політичних сил у складі обласної ради до співпраці, яке чітко потребувало “своїх” і “чужих”. “Самопоміч” була чужою політичною силою. І фактично, 1-ий заступник голови ради виконував лише символічні функції. Однак, навіть ці символічні функції, присутність в публічному просторі були сприйняті як дивіденди на користь політичної сили, яка і так не голосує як вважає більшість. “Самопоміч” – не боролась за впливи в обласних радах, що свідчить про те, що ця партія вважає за доцільне перебувати в опозиції. Місцевий осередок БПП та керівництво ради скористалися такою позицією і посилили свої позиції в раді. Це розв’язує руки всім учасникам процесу – одні одних можуть тепер критикувати вільно, є кого звинуватити у не вирішенні складних питань (в тому числі сміття). Разом із тим, таке рішення провокує розколи у суспільстві, бо більшість населення у заданому політичному дискурсі мусить визначатися – “Самопоміч” чи БПП. І це вкотре піднімає питання ролі політичних партій у політичних процесах: просто інструменти в руках сильних чи все-таки представники виборів?

– У принципі, щоби дати однозначну оцінку ситуації 5 квітня у Львівській обласній раді, треба було б більш детально проаналізувати діяльність Парасковії Дворянин як першого заступника голови ради. Але, на перший погляд, це виглядає як крок проти політичної сили “Самопоміч”. Оскільки, зараз така кампанія простежується і на всеукраїнському рівні, і Львів також це зачіпає. Боротьба проти Андрія Садового – це боротьба проти лідера “Самопомочі”, проти самої партії. Зрештою, те, що навіть сміттєва проблема має політичну складову, мало в кого викликає сумнів. У тому ключі дуже гарно лягає пояснення щодо Парасковії Дворянин. Але це досить-таки грубий метод боротьби… Бо якщо основним ініціатором цього процесу є партія БПП, то вона таким чином робить собі ведмежу послугу, тому що сприйняття експертами і населенням в подальшому буде не на їх користь. Тому, не виключаю, що можуть бути ще інші причини, а не такі очевидно, про які ми зараз говоримо.