Петро Писарчук, народний депутат України, про відірваність львівської влади від інтересів жителів, Євро-2012 та майбутнє кандидування

Народний депутат України Петро Писарчук певен, що міська влада Львова мислить неглобально і нестратегічно, а працює хаотично та безсистемно. Свої слова парламентар мотивує насамперед тим, що досі не затверджено Генеральний план розвитку міста, а також немає стратегії розвитку Львова. Петро Писарчук критикує міську владу за те, що вона взялася будувати стадіон до Євро-2012 за бюджетні кошти, тоді як у Львові предостатньо нагальних господарських проблем у житлово-комунальній сфері.

Від стратегії до конкретних результатів

- Петре Івановичу, як гадаєте, чи розуміє міська влада проблеми городян, чи, навпаки, є відірваною від людей?

- Невдячна справа - кидати камінням у владу, бо сьогодні тяжка ноша у будь-якої влади. І було б добре, якби люди під­тримували її. Але це залежить не лише від людей, але й від самої влади. Стосовно ж влади Львова, то вона таки є ві­дірваною від городян і, на жаль, не чує їх. Вона працює хаотично і не системно. Досі не за­твер­джений Генплан розвитку Львова. Та й загалом немає плану дій. Нині львів'ян болить житлово-комунальна сфера, ремонт і розвиток доріг. Залатають якусь там вулицю і це одразу ж  показують по телебаченню, як велике досягнення влади.

Влада, яка би дбала про городян, не тримала б ці абсолютно мертві структури у вигляді районних адміністрацій чи якихось комунальних підпри­ємств, які працюють не на людей, а на самозбереження.

- Ви вважаєте, що штат роздутий?

- Абсолютно! Чи хтось аналізував, скільки у Львові збирають грошей за квартплату і скільки саме з цієї суми йде на заробітну плату працівників ЛКП, придбання форми для них тощо. На утримання безпосередньо житлового фонду залишаються копійки... Звісно, влада не зробить усіх щасливими та багатими, але вона має докласти максимум зусиль для наведення ладу, для того, щоб городяни у рідному місті комфортно жили.

- Завдяки чому Львів міг би розвиватися?

- За радянських часів це було місто інтелектуалів! Це 130 науково-дослідних інститутів, це знакові для економіки науково-виробничі об'­єднання. Львів - це академічне місто, місто науки. Чого лише вартують Національні університети ім. І. Франка та "Львівська політехніка"! Отож, Львів насамперед міг би розвиватися завдяки інноваційним технологіям. Звісно, не варто забувати і про туризм, зважаючи на унікальні перлини архітектури.

Врешті-решт - аби про їх нагальні проблеми почули! А також, щоб вони, сплачуючи за ті чи інші послуги, отримували їх вчасно, якісно та якомога дешевше. Нині ж є однобока відповідальність. Мешканець вчасно не сплатив за послугу - приїздить полтавський "Спрут" і відмикає воду та каналізацію. Люди відповідають, бо є борг. З іншого боку, вода тижнями може заливати цілі вулиці та підвали, і це великі гроші. А от за це відповідальності, на жаль, ніхто не несе! А мали би!

- Ви щойно говорили, що у міської влади немає плану дій. На Вашу думку, є стратегія розвитку Львова чи її не­має?

- Та немає жодної стратегії! Мери змінюються, у місті автомобілів стає все більше й більше, транспортних розв'язок не будують, тотальні корки на дорогах. Невдовзі вже пройти буде неможливо. Повторюся - Генплану розвитку міста немає. Якщо плануємо зберегти історичну частину міста, винести всі бізнес-структури з центру, зробити "серце" Львова дійсно пішохідною та відпочинковою зоною, то потрібно про це дбати вже. Визначити, де можна розширити межі обласного центру, де він буде розбудовуватися. Треба прогнозувати розвиток міста хоча б на 20 - 30 років наперед. А не, скажімо, так: прийшли, заплатили гроші й у парку звели будинок чи ресторан. Хаос повний!

Три найнагальніші проблеми

- Які б Ви виокремили найнагальніші сьогоднішні проблеми міста Лева?

- Найбільше Львів потерпає від транспорту. Центр просто таки закоркований маршрутними таксі та автомобілями. Якщо ніхто не думатиме, як цю проблеми розв'язати, то при­йдемо до повного колапсу! Кон­че потрібні нові транспортні розв'язки. Особливо болить львів'ян і стан житлово-комунальної сфери. Нагальною проб­лемою є також збереження історичних пам'яток архітектури. Адже кожна третя пам'ятка України знаходиться саме у Львові. Якщо втратимо ці унікальні споруди історичної спадщини й надалі робитимемо якісь косметичні ремонти, то майбутні покоління нам цього ніколи не пробачать.

Натомість сьогодні міська влада не бачить більшої проб­леми, як збудувати стадіон за бюджетні кошти для двох матчів Євро-2012 у Львові. Начебто у місті немає проблем із дитячими садками, медичними закладами, житлово-комунальним господарством, зокрема, дахами та ліфтами.

- Стосовно проблем ЖКГ. Побутує думка, що ситуацію можуть врятувати приватні ЖЕКи. А як вважаєте Ви?

- ЖЕКи або, як їх тепер називають, ЛКП, - це вже пережиток того, звідки ми при­йшли. Якщо йдемо до Європи, то у цій сфері потрібні серйозні зміни. Ну хоча б взяти до уваги об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Є поодинокі приклади, які свід­чать про хороший результат. Але вони мізерні...

І будинки прибрані, і їх мешканці не мають жодних проб­лем ані з опаленням, ані з водою. Стосовно приватних ЖЕКів, то цю ідею насамперед мають підтримувати люди. Приватна структура тоді матиме право на життя, коли вона надаватиме послуги і їй за це платитимуть. Якщо жителі відмовляться від цих послуг, то й не буде приватних ЖЕКів.

Стадіон
будь-якою ціною?

- А як Ви власне оцінюєте стан підготовки Львова до Євро-2012?

- Дай Боже, щоб я помилився, і дуже хочу помилитися, але абсолютно впевнений, що Євро-2012 у Львові не буде...

- Не буде? А чому Ви так вважаєте? Аргументуйте, будь ласка, свої слова.

- Часу залишилося обмаль! Також досі не вирішено питання фінансування будівництва стадіону. В умовах економічної кризи його вирішити буде все важче й важче... Трагедії великої не станеться. Який сенс та задум був у проведенні Євро-2012? Якби у місто надійшли інвестиції, а вони б уже мали бути тут, і будували готелі, дороги, реконструювали аеропорт, і всі це робили б не за державні гроші, а за кошти інвесторів, то можна було б заплатити якусь певну суму за зведення футбольної арени. Крім того, сьогодні не вирішено питання доріг та інфраструктури, будь-якою ціною будують стадіон. Маємо безвідповідальний популізм міської влади.

- Сказавши, що Євро у Льво­ві не буде, не припускаєте, що міська влада може звинуватити Вас у, можливо, відстоюванні Харкова чи Одеси?

- Як львів'янину, мені буде прикро, якщо ми вкотре сядемо в калюжу. Мені вже прик­ро... У Харкові не стояло питання стадіону. Там футбольну арену будувала не Харківська міська влада, а бізнесмен Ярославський. Аналогічно, як і у Дніпропетровську, де стадіон звели за кошти бізнесмена Коломойського. У Донецьку його збудував Ринат Ахметов. Мені дуже прикро, що Галичина не має таких людей... Хоча відомо, що Петро Димінський хотів за певних умов реконструювати стадіон "Україна". Напевне, це було б значно дешевше, вигідніше і краще. Відтак питання, бути чи не бути Євро-2012 у Львові, не стояло б.

- До речі, а Вас просили допомогти у фінансуванні будівництва стадіону?

- Губернатор Львівщини Микола Кміть. Він дуже переймається й хоче, щоб єврочемпі­онат таки відбувся у Львові. У трьох перерахованих мною містах спортивну арену зводив власник, і міська влада до цього питання, окрім виділення земельної ділянки та низки документів, не була причетна. Стадіон у Дніпропетровську коштував 60 млн євро. У Ні­меччині (стадіон аналогічний до львівського проекту) обі­йшовся у 40 млн євро. У нас за старими цінами заклали 100 млн євро. Думайте далі - для чого? Чому в місті виникла проблема з футбольною ареною? Думали не про стадіон, а про відкати, які отримають під час його будівництва.

Футбол у світі - це бізнес, і це не справа міської влади. Не влада, а футбольні клуби займаються будівництвом та експлуатацією стадіонів. При чому тут влада?!

- Петре Івановичу, можливо, все ж таки буде оптиміс­тичний варіант і Євро відбудеться?

- Я залишуся песимістом.

Відповідальність
перед людьми

- Вся Україна від правоохоронних органів дізналася про львівську аферу з трамваями. Зокрема, йдеться про розкрадання 2 млн бюджетних коштів (і це тоді, коли на "Львівелектротрансі" через економію коштів скоротили всіх кондукторів із тролейбусів та трамваїв, що завдало незручностей пасажирам). Чи має за це від­повідати міська влада, зокрема, мер чи його заступники?

- Є відповідні правоохоронні органи, які мають розслі­дувати й давати оцінку усім цим речам. До мене звертаються люди, які розповідають, як нахабно та цинічно розтринькують бюджетні кошти. Ба більше, у бізнесменів, які ви­грають тендери, вже вимагають відкати на рівні 30-35%. А комунальне майно як роздерибанюється! Таке враження, що люди живуть останній день і вже втратили совість... Загалом Львів міг би вигдядати по-іншому, якби було почуття міри, совісті та відповідальності перед людьми.

Кандидат на мера

- Петре Івановичу, Ви вже вирішили, чи будете кандидувати на посаду міського голови Львова?

- Якщо Бог дасть здоров'я, то ще цього разу спробую. Знаю, що у Львові мудрі люди, і я до них піду з правдою.

- Як думаєте, якою сьогодні є підтримка Вас серед городян?

- Наразі цього знати не мо­жу. Мені кажуть, що поки я в Партії регіонів, це знижує мої шанси стати мером. Але, по-перше, міський голова - це не політична фігура, а насамперед ефективний управлінець та господарник, який вирішує проблеми людей та об'єднує всі політичні сили в місті. По-друге, навіть перебуваючи у Партії регіонів, я зробив біль­ше для підтримки українства, ніж наші патріоти, що ходять у вишиванках і горлопанять на всі боки про свою любов до України.

А ще хочу сказати, що не потрібно демонізувати схід, бо там живуть такі ж українці, як і ми. Стосовно ж інвестицій, то нині у США проблеми, Європа також не дуже хоче давати гроші через кризу. Мусимо спиратися на власні сили. Де є гроші та капітал? На Сході України. Тому за вмілої співпраці залучені зі сходу кошти можуть стати дуже цінними інвестиціями.