Представництво Держкомпідприємництва у Львівській області переконане, що прийняття міськрадою чергового регуляторного акта спричинить судову тяганину між мерією та суб'єктами грального бізнесу

Львівська міська рада і мер прагнуть за будь-яку ціну виконати гучні обіцянки, дані виборцям під час передвиборної кампанії. Зокрема, в частині "боротьби" із гральним бізнесом. Щоправда, при цьому чомусь забувають про своє ж таки передвиборне гасло: "Закон понад усе". Мова про те, що львівські посадовці, незважаючи, зокрема, на гостру та справедливу критику з боку представництва Держкомпідприємництва у Львівській області, й надалі намагаються ухвалювати регуляторні акти, які порушують чинне українське законодавство. Сьогодні до порядку денного пленарного засідання сесії Львівської міськради 20-м пунктом внесено питання "Про затвердження Положення про вимоги щодо розміщення та утримання гральних закладів на території м. Львова".

Експерти називають цей документ не інакше, як популістським. Та й громадські слухання його проекту, які відбулися наприкінці лютого 2009-го, були нічим іншим, як банальною "галочкою", адже під час їх проведення міські чиновники не зволили дослухатися до зауважень представників грального бізнесу. Та й фактично провели цей захід про людське око.

- Наша позиція й надалі незмінна, адже, прийнявши згадану ухвалу, Львівська міська рада перевищить повноваження й порушить чинне законодавство,  - зазначила "Пошті" голова представництва Держкомпідприємництва у Львів­ській області Ольга Яйко. - Діяльність із проведення азартних ігор та утримання гральних закладів - це діяльність, яка підлягає ліцензуванню, відповідно, "ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню". Зокрема, чиновники з Ратуші тричі порушують чинне законодавство, бо винесений сьогодні на сесію регуляторний акт суперечить трьом законам: "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

О. Яйко акцентує, що запропонований ЛМР порядок фактично дублює ліцензійні умови, затверджені головою Львівської облдержадміністрації та головою представництва Держкомпідприємництва у Львівській області.

- Окрім того, хочу нагадати, що Верховна Рада України у першому читанні ухвалила проект закону №3535 "Про державне регулювання діяльності у сфері грального бізнесу", що встановлює ще жорсткіші вимоги до суб'єктів господарювання, які працюють у гральному бізнесі: це і вимоги до залів, які повинні мати не менше ніж 250 квадратних метрів, і до кількості гральних автоматів - не менше як 40, і до розміщення самих гральних закладів.

Зважаючи на це, у регіональному представництві Держкомпідприємництва вважають, що прийняття ухвали спровокує масові перевірки суб'єктів господарювання, які будуть незаконними, посилить тиск з боку органів контролю, а також спричинить нові конфлікти серед бізнес-середовища. Міські чиновники "забувають", що у нелегкий час саме розвиток підприємництва дозволить мінімізувати наслідки кризи, створити додаткові робочі місця, наповнити державний та місцевий бюджети.

- Ми зверталися до органів прокуратури стосовно недопустимості прийняття рішень органами місцевого самоврядування, які порушують чинне законодавство. На жаль, від­повіді так і не отримали, як і не було відповіді від міської ради - розробників згаданого регуляторного акта щодо поданих нами пропозицій, - зазначає
О. Яйко.

Принагідно варто зазначити, що, крім міського голови Львова, ще одним "борцем" із гральним бізнесом є й мер Києва Черновецький. Цікаво, що у столиці його "боротьба" закінчилася тим, що там гральні автомати у підземних переходах почали встановлювати... наближені до нього структури. Постає цілком логічне запитання: чи, бува, не спіткає й Львів схожа ситуація?

Зазначимо й те, що у даному випадку йдеться про бізнес, який сплачує суттєві суми податків до бюджету. Зокрема, торік юридичні особи сплатили майже 17,3 млн грн (мова йде про оплату за придбання патенту), фізичні - 2,2 млн грн. Як повідомили "Пошті" у відділі торгівлі управління економіки Львівської міськради, за перший квартал 2009-го юридичні особи вже сплатили до бюджету 4,5 млн грн, а фізичні - понад 618 тис.