– У центральній частині міста у нас уже чимало об’єктів підсвіченi. Думаю, це правильно. Та потрібно обережно, із певним розуміння підходити до цієї справи, бо те світло, що личить Оперному театру, – не личить іншим будівлям. У питанні підсвітки будівель насамперед важлива експортність, бо, якщо це пам’ятка архітектури, то вона має “жити” і вдень, і вночі. Якщо будівля не підсвічується, то вночі вона виконує свою функцію неповноцінно. Важливо, щоби при виборі об’єкта, який планують підсвітити, залучали до обговорення і враховували думку людей, які живуть, працюють у цій чи інші установі. Та, думаю, можна освітлювати не лише центр міста, а й, наприклад, окремі об’єкти, що на Підзамче. Знаю, що уже обговорюють варіант підсвітки палацу ім. Гната Хоткевича, який буде одним із ключових елементів у цій місцевості. Сьогодні є дуже багато варіантів підсвічування певних об’єктів. Та впевнений, що світло не має закривати саму будівлю. Потрібно розуміти, що є у пріоритеті. “Інтелігентна” підсвітка завжди буде виступати доповненням пам’ятки архітектури. У Відні, Будапешті є чудові приклади підсвітлення об’єктів. Та тут я б орієнтувався саме на Відень, як приклад для Львова.

– Щороку у Франкфурті-на-Майні проводиться світова виставка архітектури і освітлення. Відповідно є ціла окрема галузь архітектурних послуг, яка включає і підсвітку архітектури. Вона стосується не лише інтер’єрів, а й екстер’єрів. Насправді це дуже дорога послуга. Вуличні світильники і їх спектр є дуже великим – сучасні веб-технології із вмонтованими лінзами дають широкі можливості для підсвітки. Я за підсвітку у нашому місті пам’яток архітектури і не лише! Та найбільшим пріоритетом у цьому плані мають виступати саме сакральні споруди і адміністративні. На жаль, у Львові підсвітка є дуже різна за класом. Є бездарна підсвітка, коли підсилюють будинок діодними смужками, що мають неоднорідну структуру. Як приклад, офісний центр на вулиці Науковій, де зовні підсвітка виглядає жалюгідно. А ось такі об’єкти, як pатуша, Бернардинський монастир, Домініканський собор – їх підсвітка лише збагачує місто. Цікаво підсвічувати парки, крони дерев. Ландшафтні дизайнери користуються цими прийомами, коли різними відтінками – жовтого, зеленого або навіть синього – відтіняють нічний парк. У нас наразі у парках нічого не підсвічують, але насправді це вартує робити. Загалом можна підсвітити усі цікаві будинки у місті. Та до кожного потрібен окремий, професійний і дорогий підхід. Якщо це споруда банку, варто освітити вхід чи вітрину, а верх – не чіпати. А коли будинок має складний силуетний дах, як ось приміщення Головного управління національної поліції у Львівській області, що на площі Генерала Григоренка, чи будинки романтичного характеру, то тут буде доречно використати прийом підсвітки нижнього поверху і власне самої форми даху. Коли є скульптурні групи на фасаді – скульптура “Ощадність”, то можна дати акцент саме на скульптури, а не на весь будинок. Часто некваліфіковані архітектори помиляються, коли наставляють поміж вікнами чимало світильників, які світять зверху вниз і створюють неприродну тінь на фасаді, яка руйнує сприйняття будинку. Невдалу підсвітку облаштували у центрі Львова на будівлі “Укрексімбанку”, де на балконі встановили світильники, які викидали тінь від кованої огорожі балкону на фасад. Воно виглядало як крила Бетмена. Здається, уже забрали його. Підсвітка – це гіпердорога річ. Один світильник може коштувати від 300 до 700 євро, а то й 2 тис. євро. Коштів у міському бюджеті на це не передбачено, а українське казначейство такої суми грошей “не пропустить” – це буде виглядати надто дорого. Тому у таких випадках більше сподіваємося на спонсорські кошти. До слова, кожна європейська країна має своїх світлодизайнерів. Ми запрошували до нас спеціаліста з Вроцлава, який займався підсвіткою усієї центральної частини Кракова, зокрема, Вавеля. Він консультував нас щодо підсвітки ратуші. Не виключено, коли буде завершено реставрацію ратуші, ми скористаємося його послугами.