– У місті понад 5 тис. бійців, а тому місто має знайти 250 га землі для них. Зрозуміло, що всім важко буде у межах Львова виділити землю чи дати квартиру. Цей процес може затягнутись на роки… Навіть, якби якась земля знайшлась у Львові, то, очевидно, що її не вистачить на всіх. Тому їм запропонували альтернативні два варіанти: перший – землю на Білогорщі з цільовим призначенням під дачне будівництво, другий – одноразова матеріальна допомога, так звана компенсація. Мене тішить, що процес виплат вже триває, що вже є ті, хто отримали гроші ще у грудні. Але, зауважу, до мене на початку місяця звернулись 60 ветеранів війни – обурювались, що Центр АТО неякісно виконує свою роботу і не подавав листи в ГУ Держгеокадастру у Львівській області з проханням надати тим чи іншим бійцям довідку про відсутність земельної ділянки. Опісля розмовляв із керівництвом, працівниками Центру, мав робочі наради із представниками громадських організацій, дотичних до проблем АТО. Ситуацію виправили і ті, хто скаржились, вже отримали довідки. Це важливо – бо ж ця довідка необхідна для того, щоб податись на виплату 100 тис. грн, про які мова. Ветерани ж обурювались, що якби вони мали ту довідку, то мали б можливість отримати 100 тис. грн ще раніше, бо подавались на виплату ще у листопаді. Та це все нюанси, які намагаємось виправляти вже в процесі.

– 100 тис. грн – це альтернатива, яку пропонує місто учасникам бойових дій. Вони можуть податись на матеріальну допомогу, якщо не oтримали землю для індивідуального житлового будівництва. Тобто розуміємо, що в межах Львова нема достатньо земельного ресурсу і ми не можемо виконати обіцянки, які були дані на державному рівні, щоб забезпечити кожного воякa землею в межах міста. Тому не кажемо, що це така собі компенсація взамін, а лише матеріальна допомога. І що важливо, вона не позбавляє учасника бойових дій конституційного права на отримання земельної ділянки. Тобто учасник АТО зможе отримати земельну ділянку в межах області без будь-яких проблем. Наголошу, отримання 100 тис. грн – це не є використання первинного права, яке надається кожній людині на безоплатну приватизацію земельної ділянки. Станом на сьогодні є вже тисяча заяв від хлопців на отримання матеріальної допомоги. Першій сотні, що подали документи в листопаді (прийом документів триває з 15 листопада), кошти виплатили ще торік, у грудні. У бюджеті на це було виділено 10 млн грн. На 2017 рік у міській казні передбачено вже 100 млн грн – думаю, це дуже потужна цифра, достатній відсоток від бюджету Львова. Наступна сотня бійців отримає виплати вже у лютому. Ставимо собі за мету, щоби щомісяця впродовж 2017-го ці гроші виплачувались. В ухвалі прописано, що спочатку отримуватимуть кошти ті, хто отримав інвалідність, або мали поранення, контузії. До пільговиків також належить батько, який має на вихованні три або більше дитини, якщо батько виховує дитину-інваліда, або якщо батько-одинак. Це ті пільгові категорії, які першочергово – незалежно від дати заїзду в АТО – потрапляють у список претендентів. Опісля 100 тис. грн отримуватимуть учасники АТО почергово, в залежності від того, коли вони вперше поїхали на схід. Тобто ті, що були у гарячих точках у 2014-ому, отримають виплату раніше, ніж ті, що у 2015-ому, а потім уже отримають хлопці, які воювали торік, у 2016-ому. Бо зрозуміло, що мобілізовані у 2014 році довше чекали від держави тих обіцянок, які були задекларовані. Тому, коли депутати голосували за цю ухвалу і передбачали такий пункт, то власне керувались такою моделлю справедливості – хто раніше поїхав, той і раніше повинен отримати 100 тис. грн. Як відбувається процедура затвердження списків. При Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій створена громадська комісія щодо розгляду питань бійців. Туди входять шість працівників центру і сім громадських активістів – це так само наша позиція, щоби максимально прозоро виділялись гроші. І щоб саме громадські активісти мали можливість не лише контролювати, а й безпосередньо впливати на процес і нести відповідальність за ухвалену черговість списків. Із тих семи громадських активістів, що входять у комісію, двоє – представники добровольчих батальйонів. Бо також дбаємо, щоби добровольці тут, на місцевому рівні, були захищені і отримали ті преференції, які, на жаль, не можуть отримати на державному. Ще п’ять громадських активістів – це голови найбільших спілок учасників АТО, які зареєстровані у Львові. Комісія засідає декілька разів на місяць і власне формує ці списки. На скільки цей процес прозорий та на скільки відповідає черговості. Достатньо сказати, що цей процес контролюють безпосередньо громадські активісти і працівники Центру. Така їхня спільна робота забезпечує співпрацю і контроль один одного. Наразі якихось скарг, обурень не було. А ті скептики, які не вірили, що так оперативно ще у грудні хтось отримає ці кошти, – переконались, що все можливо. Багато хлопців дзвонили в Центр, в нашу міжфракційну депутатську групу, аби подякувати за таку ініціативу. Також нашу практику вже мають на меті перейняти і в інших областях України.