“Окремий пост про таксі у Львові. Його насправді не існує. Їх нереально викликати. А ті машини, які інколи приїжджають – у них неприємно сідати, бо таке враження, що перед тим, везли мішок із картоплею чи, м’яко кажучи,  попередній пасажир був неохайним... У них нереально їхати, бо навіть якщо пощастить і приїде машина на українській реєстрації, розумію, що останній повноцінний технічний огляд ця машина проходила давненько. А ще із салону таксі не так просто і швидко вийти, бо чуємо: “Вибачте! Почекайте! Збігаю у кіоск розміняти гроші, бо немає решти”. Шкода лише туристів та львів’ян, які, певно, шоковані таким сервісом”, – пише на своїй Facebook-сторінці львів’янин  Орест.

Лише за минулий рік “Пошта” підготувала близько десяти матеріалів на цю тему. Кожного разу нам влада обіцяє щось покращити, але нічого не змінюється. Цього року ми запитали у самих таксистів чому так складно їх дочекатись? 

До слова, раніше у Львові відновили роботу робочої групи з врегулювання діяльності таксомоторних перевізників під керівництвом заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленка. Та досі у міськраді нема чітких напрацювань у вирішенні питань із львівськими таксистами.  

“Наприкінці минулого року у менших групах ми напрацювали декілька рішень по перевезеннях та їх ще не опубліковували. Думаю, можна було б з тими рішеннями активніше попрацювати через тиждень-два, коли дещо зменшиться активність туристів у Львові. Безперечно, важливо підвищувати якість сервісу таксі. Нам є над чим працювати, адже клієнт/споживач правий, якщо є скарги”, – зазначив “Пошті” Андрій Москаленко.

У розмові з “Поштою”, комерційний директор “Економ таксі” Юрій Вахняк не приховує, що справді у Львові є проблеми із викликами таксі. Та каже, що зазвичай лише у час-пік.  

“Буває, що доводиться відмовляти клієнтам у годину пік, коли є перевантаження викликів. Найчастіше – це зранку від 07.30 до 09.00 і ввечері із 17.00 до 18.30. Та потрібно розуміти, на вулиці негода, водій таксі на замовлення витрачає від 40 хв. до години часу. Тоді як за сприятливої погоди – лише 30 хв. А взагалі, водіїв, в принципі, нам вистачає. Проблемно, коли водії працюють на трьох-чотирьох фірмах одразу. Тоді таксист працює не на усі 100%, через що виникають проблеми”, –  пояснив Юрій Вахняк. 

На запитання “Пошти”, що ще може бути причиною, коли служба таксі чи водій відмовляють клієнту, співрозмовник наголошує – коли у службі немає вільних автівок, або ж, якщо пасажир знаходиться у “чорному списку”.

“А водій може відмовити, якщо пасажир перебуває у нетверезому стані або у брудному одязі, чи при його неадекватній поведінці”, – каже Юрій Вахняк.   

Сьогодні оплата за проїзд складається з посадки або “мінімалки” (25-40 грн), а також вартості кілометра помноженої на кількість кілометрів. В середньому вартість однієї поїздки обходиться львів’янину близько 60 грн, якщо це у межах міста і невеликий кілометраж. Самі ж таксисти не проти підняти ціну на таксі. Та пан Борис, який уже таксує більше, ніж 

15 років у розмові з “Поштою” каже, що і нові тарифи подекуди не допоможуть у вирішенні проблеми із таксоперевезеннями у місті. І перечислює свої версії, чому не завше готовий допомогти клієнту. 

“Із сервісом таксі у нашому місті ми маємо комплексну проблему. По-перше, за несприятливих погодних умов на одне замовлення мені потрібно близько 40 хвилин, а ще корки, відсутність стоянок… Тобто ми фізично не встигаємо. По-друге, не офіційно, але Львів став майже мільйонником. Люди викликають таксі не лише у межах міста, а й далеко за містом. Якщо говорити про найближчі районі, що розташовані на периферії міста, то там теж є значні проблеми із громадським транспортом. І через війну багато хто переїхав жити до Львова, а вони теж користуються послугами таксі. Зауважу, що і усі студенти-іноземці користуються таксі, – пояснює пан Борис. – Щодо тарифу, то сьогодні маємо нерівноцінне співвідношення заробітку і видатку. Та тут важлива ще одна деталь – пасажири не спроможні платити більше. Хоча є ті, що завше користувались, і будуть користуватись послугами таксі. Інші викликають таксі лише за потребою”.

фото: Олег Огородник

Звичайно, можна звернутись і до так званих “бордюрників” – таксистів, які готові у будь-який момент вас “виручити”, та за значно більші кошти.   

“Зауважу, що і служб таксі у місті забагато, їх напевно близько 50. Та все-таки не вистачає водіїв з машинами, хотілось би кращого технічного стану наших автівок. Бо ж фірма, яка бере на роботу не відповідає за ніщо, лише платимо їй  певні відсотки”, – веде далі таксист пан Борис.

А ось пан Ігор, який таксує у Львові нещодавно, бо ж сам переселенець із Донецької області, каже, що сервіс таксі недосконалий і у інших областях, але у Львові – особливо. Чоловік у розмові з “Поштою” обурюється, чому певні точки у місті “забиті”, а в центрі годі знайти паркову, “бо ж знаки на кожному кроці”. 

“На львівському ринку таксисти працюють так: надходить замовлення, ми дивимось на маршрут, тоді оцінюємо – вигідно/не вигідно. Часто відмовляємося їхати. Звідси і усі проблеми. А ще тепер сніг на вулицях, затори, стояти немає де, з’їжджаю з маршруту, бо не вигідно їздити. Можливо, так роблять і інші водії”, – зазначає таксист. 

Зі слів співрозмовника, щоб внормувати ринок таксі у Львові потрібно ціну збільшити хоча б до 30%. І між службами координувати тарифи на послуги таксі, щоб не лякати клієнтів.  

Як писала “Пошта” по місті Лева таксує до п’яти тисяч водіїв – з них близько 95% працюють незареєстрованими, відповідно без ліцензії і без сплати податків (сплачують лише 10% компаніям, які дають замовлення). Таксист Ігор, каже, що дуже б хотів працювати офіційно на львівському ринку послуг таксі. Та не знає, як і за скільки можна отримати ліцензію. 

“Звичайно, мені б хотілось працювати чесно. Та не знаю як отримати ліцензію на свою машину. Боюсь, що можуть здерти гроші, після чого  доведеться чимало часу працювати просто так”, – зізнається таксист.  

Тоді як таксист Володимир, який лише нещодавно повернувся до таксування, бо ж “потрібні додаткові гроші”, зазначає “Пошті”, свого часу спробував оформити ліцензію на автівку, та невдало... 

“Два роки я чекав, поки отримаю свою ліцензію, так і не дочекався… Гроші і документи взяли, тоді ще мені 700 гривень пропало (на цей час це була доволі значна сума). В результаті продовжував працювати таксистом неофіційно”, – пояснює таксист Володимир.   

З його слів, для 80% таксистів, таксування – як друга, додаткова робота.   

“Для мене таксування теж як додаткова робота. Бо тут заробітки незначні. Щоб заробити 200 гривень, потрібно їзди 4-5 годин містом. Та потрібно визнати, що багато хто нарікає на послуги таксі. Особливо у годину пік, коли кількість замовлень збільшується, а таксистів не вистачає. І, звичайно, водій таксі швидше візьме замовлення на довшу відстань”, – резюмує співрозмовник.  

А як же діяти нам, львів’янам, звісно, вирішувати кожному. Можна зберігати номер перевіреного водія таксі чи фірми, які точно не підведуть. Або ж долучатись до перевірених флешмобів. Про один із таких “Пошта” нещодавно писала  – “Підвези ближнього” (деталі у матеріалі “Альтернатива забитим маршруткам”).