Zero Waste: Львів без сміття
Місто Лева долучається до світової ініціативи “Нуль відходів” і розпочинає роботу над стратегією поводження з твердими побутовими відходами
Питання сміття для Львова вже не перший місяць залишається актуальним і… проблемним. Після пожежі та зсуву на Грибовицькому сміттєзвалищі і трагічної загибелі чотирьох людей у травні 2016-го, його, на жаль, досі не вирішили. Так, упродовж різдвяних свят побутові відходи не вивозили із декількох районів міста, а нової ділянки для полігону не знайшли й досі.
Окрім цього, не менш важливо є й мінімізувати всі відходи, які щодня продукують львів’яни. За даними Львівської міськради, місто щодня продукує орієнтовно 240 тис. тонн сміття, тобто в середньому на кожного мешканця припадає 280 кг ТПВ (твердих побутових відходів – “Пошта”) на рік.
“Мабуть, всі ми зранку любимо випити смачної ароматної кави. А чи знали ви, що одна невелика кав’ярня у центрі Львова продукує в день понад 500 паперових горняток? Кожне із них може бути просто закопане на полігоні, або ж стати… новою можливістю, новим викликом для міста”, – розповів Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.
Аби зменшити кількість відходів, Львів долучається до європейських міст, які приєдналися до світової ініціативи Zero Waste, що у перекладі означає “нуль відходів”. Йдеться про те, що чимала частина з усіх ТПВ, які продукує місто, можуть стати ресурсами, що сприятимуть економічному та соціальному розвитку. Для цього пріоритет надають заходам запобігання утворення відходів, роздільному збору сміття та повторному використанню товарів.
У 2022-ому 30% відходів – на переробку
У міськраді передбачають, що план дій, згідно зі стратегією, охоплюватиме всі напрямки роботи зі сміттям: попередження, сортування, перевикористання, перетворення в енергію та захоронення тих ТПВ, які не вдасться переробити. Основну увагу при цьому зосереджуватимуть на промоції зменшення кількості відходів, їх сортування та переробці, створенні умов для ефективного сортування сміття, освіті для різних груп населення про необхідність сортування і зменшення об’ємів ТПВ та роботі з бізнесом й економічних стимулах для підприємців.
В середньому на кожного мешканця припадає 280 кг відходів на рік
“Для Львова у цій стратегії пріоритетною буде її партисипативність, тобто відкритість до співпраці з громадою. Окрім цього, ми звернулись до наших міст-партнерів у Польщі, до “зеленої столиці” Любляни, до одного з найбільш зелених міст Європи – Фрайбурга, які допомагатимуть нам у роботі над нашою візією. Також ми звернулися до німецьких колег, які працюють над національною стратегією поводження з ТПВ” – зазначив Андрій Москаленко.
Запуск ініціативи Zero Waste розрахований на п’ять років, її метою є до 2022 року переробляти близько 30 відсотків ТПВ, додав заступник міського голови Львова. Відтак, місто Лева має стати першим в Україні, яке приєднається до спільноти прогресивних і “зелених” міст світу.
Також у розробці власної стратегії потрібно максимально використовувати закордонний досвід, вважає керівник міського управління інвестицій та проектів Ольга Сивак.
“У нас є досвід співпраці з європейськими містами. Зокрема, нещодавно ми були в Кракові, де вже розробили глибоку стратегію поводження з ТПВ, тож ми можемо максимально використати польський досвід у Львові. Також у розробці стратегії допоможуть німецькі міста-партнери”, – додала вона.
фото: Олег Огородник
Сміття як ресурс
Ірина Миронова, консультант із питань сталого розвитку Львівської міськради, зазначила, що стратегія Zero Waste – це насамперед стратегія переосмислення нашого ставлення до ресурсів у місті.
“Власне, буде закладено нове бачення того, що ми викидаємо: що можна замінити, зремонтувати, переналаштувати в місті, щоби сміття не було. Адже сміття – це не лише щось непотрібне, яке займає величезні площі в Україні, а ресурс, який, фактично, занедбується. І, налагодивши систему попередження утворення відходів, їх перевикористання, ремонту і переробки, ми зможемо економити ресурси. Зокрема, виробляти електроенергію від їх спалення”, – розповіла вона.
Перевикористання сміття у місті – наразі один із пріоритетних напрямків у міськраді. Зараз, зі слів консультанта з питань сталого розвитку ЛМР, можна створити чимало ініціатив для переробки відходів.
“До прикладу, спільнота взаємодопомоги “Оселя”, що збирає речі, непотрібні містянам, ремонтує їх і продає, а прибуток передає людям, які цього потребують. Також приблизно 26% усіх відходів у Львові – органічні, фактично це рештки їжі. Частина з них – неспожиті продукти, які викидають із ресторанів, супермаркетів та навіть із дому. Відповідно, це все можна передати потребуючим, скоротивши разом і кількість відходів”, – додала вона.
Львів’ян вчитимуть поводитися зі сміттям
Ірина Миронова переконана, що стратегія працюватиме ефективно лише у випадку, якщо її підтримуватимуть містяни.
“Для того, щоб такі речі працювали, потрібне насамперед розуміння необхідності таких ініціатив, а також активне залучення самих мешканців до процесу. Приємно, що у місті вже є чимало прикладів ініціатив, які можна розвивати і поширювати”, – зазначила вона.
Олег Котис, координатор соціальної ініціативи “Хтось не зробить” розповів “Пошті”, що у місті, зокрема минулого року, проводили дуже багато екологічних заходів. Серед них – різноманітні навчання, табори, майстер-класи та дискусійні зустрічі.
“Зараз основним нашим завданням є спільне залучення максимальної кількості людей із різних середовищ до формування програми на найближчі роки. Важливо не лише організовувати події, а й формувати стратегії чистого міста і мінімізації відходів на наступні роки”, – зазначив він.
Стратегія Zero Waste – це насамперед стратегія переосмислення нашого ставлення до ресурсів у місті
Андрій Москаленко ж наголосив, що не менш важливими є регулятивні функції цієї стратегії.
“У Львові, в центральній частині міста, проводиться чимало фестивалів. Ми можемо в договорах з організаторами прописувати умови роботи з побутовими відходами. Мова йде зокрема про використання тих самих паперових стаканчиків, багаторазового посуду. Це ми можемо почати робити вже сьогодні, обов’язково пояснюючи, що це дає місту”, – наголосив заступник міського голови Львова з питань розвитку.
Також, зі слів Ірини Миронової, важливим є навчання та інформування містян за допомогою реклами, ЗМІ та різних кампаній у місті.
“Одні з перших промоційних кампаній, які ми плануємо втілити – “Візьми свою торбинку!”, “Візьми своє горнятко!” тощо. Якщо, до прикладу, кожна людина використовуватиме на щоденній основі свою торбинку, свої термоси чи горнятка на каву, то це вже суттєво зменшить кількість відходів у місті. Окрім цього, важливо, щоб у школах були встановлені спеціальні розподіляючі контейнери на сміття і діти могли навчаючись практикувати збереження нашого міста чистим і “зеленим””, – підсумувала вона.
Сергій Бабак, директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради:
– Дуже радий, що до обговорення питання поводження з ТПВ долучаються громадські організації, бо є питання поточної діяльності, а є питання стратегії. Є розуміння того, що це наша спільна проблема і ми маємо разом шукати шляхи вирішення.
Хочу вибачитись перед львів’янами за деякі затримки щодо вивезення сміття на час свят, були проблеми через заметені дороги, деякі полігони, куди вивозилось сміття, через свята не працювали. Також продовжується блокування машин, про що повідомляють перевізники. Найближчими днями ми цю проблему владнаємо.
Важливим є питання полігону. На протиаварійні роботи і його рекультивацію в бюджеті міста на цей рік передбачено загально 80 млн грн: 30 млн грн на придбання земельної ділянки, 5 млн грн – на виготовлення проекту і 10 млн грн – на початок робіт із будівництва нового полігону. Загалом – 125 млн грн.
Питання протиаварійних робіт і початку рекультивації затримується, бо нам, відповідно до проекту, потрібно 3,5 га додаткової земельної ділянки, щоб почати роботи. Зараз це залежить від Малехівської сільської ради. Ми з проектним інститутом працюємо, щоб запропонувати можливі варіанти для початку протиаварійних робіт. Вважаю, що треба шукати розуміння з мешканцями Малехова – і невідкладно.
Щодо нового полігону, то тут є обмеження по земельних ділянках. Пропозиції є, ми їх розглядаємо, але стандарти вимагають – нам потрібна ділянка, яка може бути використана під полігон. Визначено, які земельні ділянки мають бути – це землі промисловості. Пропозиції, які є, це землі сільськогосподарського призначення. У законі є обмеження на використання таких земель під такі види діяльності, а процедура переведення їх із земель сільськогосподарського призначення у землі промисловості практично неможлива. Потрібна земельна ділянка, яка буде підпадати під стандарти полігону.
Ми опрацьовуємо питання, наскільки потім є перспектива їх перевести у землі, які можуть бути використані під полігон. Наразі маємо п’ять пропозицій і також продовжили збір ідей до лютого. Також пресування сміття – одна зі складових стратегії. Якщо у когось є застереження, що на вул. Шевченка, 327г може бути сміттєзвалище, то воно там технічно бути не може. Це лише лінія, яка стискає папір, пластик, сміття.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
