З історії львівських “рогатих”
А ви знали, що на цих вихідних минуло 64 роки, відколи вулицями Львова вперше проїхав тролейбус? “Пошта” розповідає про історію та сучасні проблеми цього громадського транспорту
фото: Олег Огородник
Якщо бути точнішим, то саме 27 листопада 1952 року львів’яни вперше їхали у тролейбусі. Тоді новий транспорт дуже сподобався містянам і вже в перший день тролейбусом скористались більше півсотні пасажирів. До речі, перший львівський тролейбусний маршрут проходив від залізничного вокзалу до пл. Міцкевича. Уже через два роки у Львові було чотири тролейбусних маршрути, до 1960 року – сім, до 90-их – їх було вже чотирнадцять, а зараз у місті Лева є десять тролейбусних ліній, які артеріями пролягають Львовом, дозволяючи доїхати містянам чи не в кожен куточок Львова.
Та для сучасних львів’ян “рогатий” транспорт не є чимось надзвичайним – щодня користуються ним і молодь, і старші. Багато хто віддає перевагу саме електротранспорту, зокрема і тролейбусам, бо це і дешевше, і не забруднює довкілля, хоча і їдуть вони, погодьтесь, повільніше, ніж автобуси.
Втім, навряд чи постійні пасажири “рогатих” задумуються, які тролейбуси свого часу їздили містом Лева та як прокладали їх маршрути – про це “Пошта” розповідає далі.
Як тролейбус довго до Львова “їхав”
“Цікаво, що у Львові перший тролейбус міг з’явитися іще 107 років тому, адже у березні 1909 року директор Львівського трамваю Йозеф Томицький подав на розгляд магістрату проект будівництва лінії “безрейкового електричного омнібусу” на Високий Замок. Окрім Високого Замку було запропоновано збудувати тролейбусну лінію від трамвайного депо на Вульці (перехрестя Сахарова та Вітовського) по вулицях Героїв Майдану та Стрийській до верхньої тераси Стрийського парку, а також вздовж вулиці Городоцької на Богданівку. У Австро-Угорщині, до складу якої тоді входив Львів, уже існували тролейбусні лінії у передмісті Відня, Гмюнді, Чеських Будейовіцах та Братиславі. Але електрична комісія львівського магістрату вирішила, що тролейбус іще занадто молодий вид транспорту і на Високий Замок краще побудувати трамвай”, – розповідає інженер ЛКП “Львівелектротранс” по впровадженню нової техніки та технології Дмитро Янківський.
Втім, з його слів, ініціатор тролейбуса у Львові Йозеф Томицький не здався, і на початку 1920-их знову нагадав про свою ідею.
“Але ідеї не вдалось втілитися у життя через смерть пана Йозефа. Тим часом, 20-ті роки минулого століття стали для тролейбуса роками інтенсивного розвитку. Згодом у 1930 р. перший тролейбус на території тодішньої Польщі поїхав у Познані, а на території сучасної України тролейбусний рух було вперше відкрито у Києві, у 1935 році. У Львові планували запустити тролейбус на початку 1940-их років, але цим планам перешкодила війна”, – акцентує співрозмовник.
Що цікаво, зі слів Дмитра Янківського, перший тролейбус на території Західної України поїхав не у Львові, а в Чернівцях. І сталося це у 1939 році. На лінії там курсували тролейбуси MAN німецького виробництва.
Остаточно питання будівництва тролейбуса у Львові було вирішено у 1947 році, коли було прийнято перший радянський Генеральний план розвитку Львова. Цим Генпланом було передбачено з’єднати тролейбусним сполученням центр міста із летовищем на Скнилові (із гілкою до вокзалу) та вулицею Стрийською, де якраз тривало будівництво автобусного заводу.
“Влітку 1951 року на центральному проспекті Львова демонтували трамвайні колії, а навесні 1952 року розпочалося будівництво першої черги тролейбусної лінії від площі Міцкевича до Головного вокзалу із маневровою лінією до трамвайного депо №1, де будували профілакторій для обслуговування тролейбусів, – веде далі інженер ЛКП “Львівелектротранс”. – Будівництво лінії і профілакторію завершили в жовтні 1952 року. Запустити тролейбусний рух із пасажирами запланували приурочити до 35-річчя Жовтневої Революції. Але сталося дещо інакше – Завод ім. Урицького в Енгельсі затягнув із постачанням тролейбусів – перша машина надійшла до Львова лише 8 листопада і уже на наступний день вийшла обкатувати лінію. Загалом до Львова тоді приїхали п’ять тролейбусів моделі МТБ-82Д із Енгельса, а іще один тролейбус ЯТБ нашому місту передали із Харкова. Він використовувався тоді, до речі, як службовий”.
Перша поїздка, перші водії і пасажири
Як розповів “Пошті” Дмитро Янківський, перших водіїв тролейбуса набрали із водіїв трамвая і шоферів автобусів. Всі вони проходили навчання у Києві.
“Окрім водіїв у столиці готували також слюсарів та електриків, які мали ремонтувати “рогатих”. До речі, серед перших водіїв тролейбуса була й одна жінка – А.В. Дубенкова”, – розповів він.
27 листопада 1952 року рух із пасажирами за маршрутом №1 “пл. Міцкевича – Головний вокзал” відкрив тролейбус із бортовим №4, яким керував Іван Романович Троян – у минулому водій львівського трамвая.
“Весь свій маршрут тролейбуси долали за 20 хвилин. Новий вид транспорту дуже сподобався львів’янам – уже за перший тиждень роботи тролейбуси перевезли понад 60 тис. львів’ян”, – повідомив Дмитро Янківський.
Впродовж 1950-их років львівський тролейбус швидко розвивався: збільшували кількість машин, відкривалися нові маршрути.
“До 1960 року тролейбусне сполучення отримали Скнилів, Новий Львів, Львівський автобусний завод та Клепарів, кількість машин збільшилася із 6 до 60, тому постала проблема будівництва нового тролейбусного депо. Його вирішили будувати неподалік ЛАЗу, а вулицю на якій воно розташувалося так і назвали Тролейбусною. “Новосілля” тролейбуси святкували у 1964 році”, – каже співрозмовник.
Столичні та імпортні тролейбуси
Протягом 1960-их років будувалися нові тролейбусні лінії. У ті часи, між іншим, тролейбус вважали більш прогресивним видом транспорту, аніж трамвай.
“Деякі трамвайні лінії, наприклад на Зеленій і Городоцькій, замінили тролейбусними. До кінця 1960-их років тролейбусне сполучення отримали нові житлові масиви в південній частині Львова та новий аеропорт”, – зауважив Дмитро Янківський.
З його слів, завод імені Урицького на початку 1960-их років припинив випуск застарілих тролейбусів МТБ-82Д і освоїв нову модель ЗіУ-5.
“Та нова модель виявилася непридатною для експлуатації у Львові, тому в наше місто почали постачатися тролейбуси Київського заводу електротранспорту “Київ – 4”. Паралельно із цим випуск тролейбусів налагодив Львівський автобусний завод”, – каже він.
У кінці 1960-их років Київський завод електротранспорту припинив виробництво пасажирських тролейбусів.
“Тому навесні 1969 року із Чернівців до Львова прибув перший чеський тролейбус “Skoda 9Tr”, який отримав бортовий №186. Він показав дуже хороші результати – відтак, із 1970 р. до Львова надходили лише чеські тролейбуси. Чеські “дев’ятки” стали обличчям львівського тролейбуса майже на 30 наступних років. Останні такі машини можна було зустріти на маршрутах іще на початку 2000-их років: остання “дев’ятка” №423 працювала на маршруті № 13 до весни 2001 року, – каже Дмитро Янківський. – Тролейбуси “Skoda 9Tr” постачали до Львова різних модифікацій. Пофарбовані вони були у червоно-жовті кольори. Причому на машинах із парними номерами превалював жовтий, а із непарними – червоний”.
В 1984 році у Львові почалася експлуатація чеських тролейбусів “Skoda 14Tr” нового покоління. Цей тролейбус є дуже економічним.
“Хоча із моменту розробки “Skoda 14Tr” минуло більше 30-ти років, цей тролейбус і далі є еталоном надійності та економічності із однієї сторони, і простоти – з другої. Найцікавіше, що такі тролейбуси “бігають” навіть вулицями міст Сполучених Штатів Америки, а у Львові вони і досі складають основу тролейбусного парку”, – каже інженер ЛКП “Львівелектротранс”.
З його слів, останньою тролейбусною лінією, яка була відкрита у Львові в радянський період стала лінія на Левандівку, рух на якій було відкрито в 1989 році. Цією лінією спочатку курсували тролейбуси маршруту №6, а потім – №12.
Made in Lviv
Хоча до Львова постачалися чеські тролейбуси, львівські інженери і далі працювали над розробкою “рогатих”.
“У середині 1980-их років НДІ “Укравтобуспром” побудувало два дослідних тролейбуси на базі кузовів автобусів ЛіАЗ-5256, випробовування цих тролейбусів проходили зокрема і у Львові. Але через недосконалість системи керування югославського виробництва, вони так і не були в 1980-их запущені в серію, – розповів “Пошті” Дмитро Янківський. – Більш вдалою стала спроба побудувати тролейбус на базі кузова автобуса ЛАЗ-52521. Перший тролейбус ЛАЗ-52522 побудували у 1993 році, а із 1994 року розпочалося серійне виробництво цих тролейбусів. Відтак, наше місто отримало 48 таких машин впродовж 1994 – 2006 року, та, на жаль, сьогодні “в строю” залишилося лише 6. Інші або уже списані, або чекають на ремонт чи списання. “Ахілесовою п’ятою” цих тролейбусів виявилася неякісна сталь, із якої виготовляли раму кузова”.
З його слів, впродовж першого десятиліття Незалежності у Львові було збудовано лише одну коротку тролейбусну лінію – вулицею Сихівською від вулиці Зеленої до кінотеатру ім. Довженка. “Тролейбусний рух тут було відкрито 24 серпня 1997 р., саме тому і тролейбусний маршрут отримав №24. Рух на цьому маршруті відкривали нові тролейбуси ЛАЗ-52522”, – зауважує співрозмовник.
А от перший низькопідлоговий тролейбус виїхав на вулиці Львова у 2006 році.
“Він був виготовлений на Львівському автобусному заводі. На жаль, ЛАЗ робив тільки кузов тролейбуса – більшість інших компонентів постачалися із-за кордону. У 2008-ому Львів придбав на Луцькому автоскладальному заводі два тролейбуси “Богдан Т601”, які, до речі, є теж розробкою львівських автобусобудівників”, – повідомляє Дмитро Янківський.
З його розповідей, на початку 2010-их років трасу тролейбусного маршруту №2 було продовжено по вулиці Науковій, а маршруту №24 – по проспекту Червоної Калини. Влітку 2015-го тролейбус повернувся в центральну частину міста – тролейбуси №13 рушили до пам’ятника Шевченку. “У 2014 році “естафету” тролейбусобудування у Львові перехопив від ЛАЗу “Концерн “Електрон”. Перший “телевізійний” тролейбус почав працювати на лінії у жовтні 2014-го. Зараз вулицями Львова курсує уже п’ять таких тролейбусів, а іще п’ять виготовляють на заводі у Рясному”, – розповідає Дмитро Янківський.
Курйози львівських тролейбусів
Львів’яни пам’ятають, як взимку 1997 року у львівського тролейбуса відмовили гальма і він врізався в будинок по вул. Словацького.
А от 1 липня на вулиці Кульпарківській спалахнув “рогатий”, який курсував за маршрутом №2. Це була година-пік – пасажирів немало, багато пенсіонерів та інвалідів, яким за лічені секунди вибратись із палаючого транспорту не так і легко. Слава Богу, обійшлося без жертв! Як повідомили “Пошту” у тролейбусному депо Львова, транспорт загорівся “через замикання контактної групи”. Добре, що водій вчасно зреагував і допоміг пасажирам вибратись із салону машини. До слова, цього року водія згаданого тролейбуса – Степана Качмара визнали найкращим водієм львівського тролейбуса.
Сучасні “рогаті” - сучасні проблеми
На думку інженера ЛКП “Львівелектротранс” зараз львівський тролейбус переживає далеко не найкращі часи.
“Рухомого складу бракує, тролейбуси у своїй більшості уже дуже зношені. Але “списувати” тролейбус “на пенсію” іще не пора. Цього року в “Львівелектротрансі” розпочали програму капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів “Skoda”. Первістком став тролейбус із бортовим №512, який довгий час “підпирав паркан”. Його вважали безнадійним і хотіли списати, але новий начальник тролейбусного депо Василь Шевчук вирішив повернути старенького “рогатого” до активного життя. У липні 2016 року оновлений тролейбус повернувся на маршрути Львова де, надіюся, пропрацює іще близько десять років”, – наголосив Дмитро Янківський.
До кінця листопада завершиться капітально-відновлювальний ремонт іще однієї “Шкоди” із бортовим №541… “Як тільки відреставрований тролейбус покине ремонтний цех, туди відправиться ще один львівських тролейбус. Така програма капітально відновлюваних ремонтів добре себе зарекомендувала у Вінниці, де всі старі тролейбуси відновили і служать вони тепер не гірше, ніж нові. Тому Львів і взяв приклад. До речі, після реставрації ці тролейбуси зможуть прослужити ще вісім-десять років”, – каже “Пошті” речник ЛКП “Львівелектротранс” Антон Лягушкін.
З його слів, до кінця року тролейбусний парк поповниться ще п’ятьма новими низькопідлоговими тролейбусами “Електрон”. Вони, зі слів Лягушкіна, мають польську систему керування електроприладом, більш ощадні. “Щодня вулицями міста їздить 55 одиниць електротехніки. Це дуже мало. Всі решта відстоюються в парку – чекають на реставрацію. Загалом, у місті є десять тролейбусних маршрутів – 7-ий через ремонт моста на Городоцькій не працює. Всі решта їздять у штатному режимі, – повідомляє Антон Лягушкін. – Кожного дня тролейбуси проходять техогляд – його проводять вночі. І є ще щотижневий огляд – в денний час перевіряють систему тролейбуса, і несправності, якщо такі є, то їх усувають – лише тоді тролейбуси виїжджають на лінію”.
Тролейбус одноліток трамвая?
У світі “рогатий” з’явився практично одночасно із трамваєм. Якщо батьком трамвая є українець Федір Піроцький, який на початку 1880-их років у Санкт-Петербурзі побудував перший трамвайний вагон із електроприводом, то батьком тролейбуса є німець Вернер фон Сімменс, якого, до речі, вважають іще й батьком трамвая (певно по сумісництву). У 1881 році у передмісті Берліна Сімменс збудував експериментальну тролейбусну лінію довжиною близько кілометра. Вздовж лінії із двох контактних дротів, до яких підводився постійний струм рухався екіпаж з електроприводом, який винахідник назвав “Електромотом”. Для струмознімання використовувалася спеціальна роликова каретка, яка котилася по двох контактних дротах.
Якщо трамвай одразу після народження почав бурхливо розвиватися, то від винаходу тролейбуса до будівництва лінії для перевезення пасажирів минуло майже 20 років. Перш за все це пояснюється недосконалістю струмознімання прототипу тролейбуса. Лише після того, як американець Спрейг наприкінці ХІХ століття винайшов струмознімну штангу та роликовий струмознімач, на початку 1900-их років у швейцарському місті Вільньов було збудовано першу пасажирську тролейбусну лінію.
Юрій Кужелюк, депутат Львівської міськради, член комісії фінансів та планування бюджету:
– Віддавна я є прихильником розвитку тролейбусних маршрутів у нашому місті. Насамперед тому, що це екологічний вид транспорту. Та й загалом, дуже добре, що тролейбуси ще їздять вулицями Львова, бо в багатьох інших містах, в тому числі і європейських, їх ліквідували, і перейшли тільки на трамваї.
Хоч розвиток трамвайних ліній – це позитивно, і цей вид транспорту, можливо, трохи і комфортніший, ніж тролейбуси, але будування трамвайних ліній дуже дороговартісне. Відтак, вважаю, ми повинні розвивати тролейбусні маршрути.
За роки незалежності у Львові була прокладена тільки одна тролейбусна лінія – від вул. Зеленої до Сихова – це було ще у далеких 1996-1997рр. Ну і ще декілька років тому продовжили тролейбусну лінію від Кінопалацу ім. Довженка до Санта-Барбари – щоправда, її нещодавно зняли, але будуть відновлювати знову. І ще місто продовжило тролейбусну лінію від вул. Симоненка до початку вул. Наукової.
Загалом міська влада має в планах розвиток тролейбусного руху. Зараз ремонтники роблять заїзд до нового терміналу львівського аеропорту. І ще в планах продовжити тролейбусну лінію через Наукову, по Хуторівці, мимо Шувару.
Ну і також було б добре продовжити тролейбусний маршрут за мостом на вул. Зеленій – по Зеленій, наліво по Пасічній і далі на вибір: або впустити тролейбус на вул. Медової Печери, або ж до Холму Слави. До речі, колись давно, коли тільки будували Пасічну, та площадка біля Холму Слави, планувалась власне як майбутня кінцева тролейбусу.
Якщо вдасться реалізувати ці плани, тоді нарешті знімемо питання добирання до всіх куточків Сихова і до Пасічної. Як на мене, то було б також позитивно, “підтягнути” 13-ий тролейбус до Голосківського кладовища. Але для початку там треба дорогу зробити. Але поки одні намагаються поліпшити цей вид транспорту у Львові, інші, мушу зазначити, регулярно крадуть тролейбусні дроти – і роблять це зовсім не сепаратисти, а тутешні. Ось такі реалії – аж соромно!
Для того, аби поліпшити рухомий склад львівських тролейбусів, є два напрямки – закупівля нових або ж реставрація старих. Закупівля для міста – це дорого, по-перше, а, по-друге, завод і не зробить таку велику кількість транспорту, який потрібен Львові в ідеалі. Тому, зараз у місті реставрують старі тролейбуси. Один відреставрований вже їздить.
Треба розуміти, що за кошти, які потрібні на купівлю одного нового тролейбусу можна відреставрувати декілька старих. Гостро стоїть питання також модернізації тролейбусного депо, до якого ніхто не брався вже багато років – умови праці там, м’яко кажучи, далекі від ідеальних.
Святослав Товстига, голова ГО “За якісний транспорт”:
– Львовом їздить 55 тролейбусів при потребі 90, а може і 100 одиниць. Ситуація із трамваями ще досить нормальна, а от з тролейбусами – дуже погана. З часом, здається, тролейбус перетвориться вид транспорту, що зникає. Бо ж насправді, коли на маршруті один-два ну максимум три тролейбусних вагони, наприклад, як на 12-ому маршруті, то це дуже плачевно.
Вважаємо, що вже на наступний рік треба закупити як мінімум два десятки одиниць транспорту для Львова. Буде це вживаний транспорт, чи новий, того чи іншого виробника – не так важливо. Головне, щоб з тих двадцяти було десять так званих гармошок – бо вони місткіші. Бо в час пік, особливо ввечері, люди не можуть залізти у тролейбус, і це при інтервалі 5 хв.
Є велика перспектива розвитку тролейбусної мережі, але, на жаль, місто не поставило на цьому акцент. На мою думку, саме закупівля не автобусів у Львові має бути пріоритетом, а розвиток електротранспорту – він більш екологічний і дешевший.
І що важливо, перш, ніж запускати нові маршрути, треба наздогнати потрібну кількість рухомого складу на кожній із вже діючих тролейбусних ліній. Бо, зрозумійте, якщо відкривають нову лінію, то тролейбуси для неї знімають з іншого маршруту. Тоді проблему не вирішують, а навпаки поглиблюють. Якщо ми збільшуємо тролейбусну мережу, не збільшуючи якісну кількість транспорту, то потерпають пасажири. Треба брати приклад із Тернополя, де спочатку закупили потрібну кількість вживаних тролейбусів, а вже цього року почали будувати нові лінії і продовжили для них закуповувати нові вагони – це правильний шлях.
Є ще одна проблема. Я живу в районі Топольної і часто бачу, що стара “Шкода” повзе як черепаха, а Електрон її ззаду наганяє. Якщо ми купуємо транспорт, то на якусь одну лінію ставимо новий транспорт і відповідно в нього середня швидкість однакова, а не робимо таку комедію.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
