Лісова мафія на Львівщині: то є чи нема?..

фото: karpaty.com.ua

Лісовози із колодами один за одним, часто по ночах, “аби зайві очі не бачили”, потроху вивозять деревину. Колись дрімучі та густі ліси тепер перетворюються на страшні лисі місцини. Кубометри лісу масово вирубують, натомість не засаджують нічого.

Питання: невже керманичі лісогосподарських підприємств не знають, хто масово вночі чи навіть посеред білого дня вантажить на лісовози кругляки ?! Адже це все просто під їх носом! Відтак лісова мафія тільки глибше пускає коріння, поки чиновники та політики розкидаються популістськими планами – на кшталт “раз і назавжди вирішити цю проблему масової вирубки лісових масивів на Львівщині” і не роблять нічого.

До слова, загальна площа лісів нашого краю – 692 тис. га, Держлісагентству і обласному управлінню лісового та мисливського господарства підпорядковані 62% лісів, 22% належать Галсільлісу, 10 % – військовим, а ті решта 6% – місцевим радам, Службі автомобільних доріг, Лісотехнічному університету, залізниці тощо.

Активісти вимагали запровадження механізму громадських слухань стосовно вирубки, повної заборони суцільних рубок, продовження мораторію на експорт деревини, звільнення керівників “Галсільлісу” і Держлісгоспу

В інтерв’ю “Пошті” ще у вересні Анатолій Дейнека, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, депутат Львівської облради, зазначав, що найбільше “славляться” незаконними вирубками лісів Старосамбірський, Буський та Яворівський райони.

Фахівці кажуть, що загалом на Львівщині вже критична ситуація і якщо зараз її не вирішити, то ліси – стануть історією для наступного покоління.

Якщо припинити вирубування лісу, то багато підприємств закриються, не виготовлятимуть меблі, не говорячи вже про те, скільки людей втратять роботу

А от голова Львівської облради Олександр Ганущин в інтерв’ю “Пошті” наприкінці жовтня зазначив: “Ліс повинен бути висаджений, проріджений, підживлений. Ліс має вирости. Дерева саджу регулярно. Саджу ліс я і мої діти. Прискіпливо ставлюся до тих, що рубають ліс незаконно, але є й законні рубки, які також мусять бути. Ліс мусять рубати! Є проблема всихання лісу, зокрема смерекового”.

На запитання “Пошти” “Є на Львівщині лісова мафія чи ні?”, очільник облради відповів: “В області є окремі індивіди, які користають з того, що живуть поруч лісових масивів. Вони наймають людей, мають свою пилораму, щось показують офіційно… Це вже проблема правоохоронних органів. Втім не соромлюся говорити, що там “присутні” правоохоронці…”.

Здається, після цього питань вже не повинно бути, як і тих, хто дивується, “куди зникає ліс”.

фото: censor.net.ua

Похорон лісу…

У вівторок, 22 листопада, у Львові відбулися одразу дві акції щодо вирубки лісів у області – одна на підтримку, друга проти вирубування лісів у нашій області. Прихильники акції “Стоп лісоцид” зібрались біля пам’ятника Франкові. Активісти одягнули маски керівників лісових господарств та начальника управління лісового господарства області, зробили символічну труну із висохлим деревом і принесли її до облради, де якраз відбувалося засідання сесії. На противагу цим активістам зібралися представники лісових господарств, які звинувачували активістів “Стоп лісоцид” у проплаченому мітингу.

Під час того, як активісти “Стоп лісоцид” виголошували промови, їхні опоненти почали перекрикувати їх у гучномовець, що спричинило невелику сутичку. Біля стін облради активісти демонстративно спалили портрети очільників “Галсільлісу” Петра Пешка і начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолія Дейнеки.

Відкрито 57 кримінальних впроваджень проти незаконної вирубки лісу, але жодне не доведено до суду

Активісти зазначили, що звертались до поліції, СБУ, прокуратури та до інших інстанцій, але безрезультатно. На сесії активісти заявили, що занепокоєні станом лісів та незаконними вирубками, а також висунули ряд вимог до керівництва Львівщини та органів державної влади. Зокрема, запровадження механізму громадських слухань стосовно вирубки, оскільки лісгоспи повідомляють місцевих мешканців листами, тоді коли прийнято рішення про вирубку.

Друга їх вимога – повна заборона суцільних рубок, продовження мораторію на вивіз деревини з України, внесення чітких змін у законодавство за несанкціоновані вирубки лісів. Також активісти вимагають звільнити керівників комунального підприємства “Галсільлісу” і Держлісгоспу та проведення чесних конкурсних виборів на ці посади.

Якщо ці домовленості надалі будуть ігноруватися, активісти пригрозили “діяти як під час Революції Гідності” – блокувати вирубку лісу на рівні лісгоспів. Як зазначив голова комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської облради Андрій Білоус, депутати вже домовились про зустріч із активістами і готові детально обговорити всі їхні вимоги.

фото: Юрій Федчак

“Питання несанкціонованих рубок сьогодні стоїть дуже гостро. І ми, безперечно, готові далі йти на діалог із активістами. Але в цьому питанні головне – не емоції, а конструктивний діалог, – розповів Андрій Білоус. – Я розумію активну позицію мешканців Львівщини. Але у вересні облрада прийняла велике рішення щодо врегулювання лісокористування. Вимоги активістів у багатьох пунктах збігаються і тим, що прописано у прийнятому нами рішенні. Ми синхронно рухаємось із громадськістю. Втім, нема межі досконалості й будемо продовжувати активну політику в цій галузі. У робочому порядку зустрінемось за круглим столом і обговоримо всі пропозиції. Якщо загалом, то, думаю, у справі збереження лісу нема противників – всі зацікавлені в тому, щоб був порядок у цій галузі”.

“Умовний похорон лісу відбувся. Для того, щоби українці насправді не хоронили те, що належить їм за конституційним правом – природне багатство ліс. Без жодних політичних агітацій і піару об’єдналися активісти з усіх районів Львівщини. Ми пройшли центром Львова – щоби люди приєднувалися і не мовчали. Ми спалили лісовоз – щоб варвари з сокирами не вдиралися в наші ліси і не вивозили кругляк за кордон. Ми передали наші вимоги обласним депутатам, президенту, прем’єру, Верховній Раді, генпрокурору – щоб не бути голослівними, а вирішувати проблему практично”, – зазначив активіст ГО “Стоп лісоцид” Василь Курій.

Лісове питання під контролем облради

Нарешті цього року і в депутатського корпусу облради таки дійшли руки і до питань лісництва. Як писала “Пошта”, ще у серпні поточного року за рішенням голови Львівської облради Олександра Ганущина створили робочу групу з депутатів, представників ЛОДА й лісових господарств області на чолі із заступником облради Володимиром Гірняком. Пізніше, 27 вересня, депутати Львівської облради на сесії доповнили систему механізмів щодо громадського контролю за лісами Львівщини і проголосували за рішення “Про запровадження механізмів громадського контролю за використанням та відтворенням лісових ресурсів області” – це якраз те рішення, про яке згадував Андрій Білоус.

Ліс на 70% наповнює бюджети деяких районів Львівщини

Серед головних пунктів прийнятого рішення: провести моніторинг діючих пилорам, в тому числі нелегальних, перейти від загальних рубок до вибірково-поступових, запровадити електронний облік деревини. Водночас депутати ініціювали зміну самого підходу до вирубування лісів – від суцільного до природного.

“У своїй роботі ми перш за все керувалися бажанням максимально зберегти ліси Львівщини та примножити їхні багатства. Наш регіон має колосальний ресурс. Однак користуватися ним треба грамотно. Наразі ж бачимо хворі ліси, масове всихання смерек та сосен, але разом із тим маємо справу з незаконними вирубками, нелегальними пилорамами”, – наголосив раніше Володимир Гірняк. Зі слів чиновників, ця програма має бути розроблена для всіх лісокористувачів – і державних, і комунальних, і військових. Це така собі стратегія розвитку на найближчі роки лісового господарства, що дасть можливість забезпечити “принцип постійності лісу”.

фото: grinchenko-inform.kubg.edu.ua

“Працювати “на біло” набагато приємніше”

Для того, аби нарешті вирішити проблему, на думку, Василя Курія потрібна насамперед воля людей.

“Бо власне від волі людей залежить дуже багато. Практично весь лісовий бізнес зараз працює в тіні. Коли я починав свій бізнес – це було в часи Майдану – мені пропонували працювати в тіні. Але я почав працювати законно і з власного досвіду скажу, що це набагато приємніше і навіть дешевше, якщо когось цікавить, – зауважив “Пошті” Василь Курій. – Відкрито 57 кримінальних впроваджень проти незаконної вирубки лісу, але жодне не доведено до суду! Як так? Більше того, як тільки ти починаєш працювати законно, то проти тебе виходить вся та мафія, яка споконвіку працює в тіні – там все так прикормлено. Але треба боротися за те, щоби працювати законно”.

Як зазначив Андрій Білоус, “накладати мораторій на вирубку деревини на Львівщині – нерозумно”.

“Чому? Бо для багатьох районів області лісове господарство поповнює майже на 70% місцеві бюджети. Зрештою, якщо припинити вирубування лісу, то багато підприємств закриються, не виготовлятимуть меблі, не говорячи вже про те, скільки людей втратять роботу. Повний мораторій – мав би величезні соціально економічні наслідки. Тому Львівська облрада не підтримала такого кроку, натомість ми свої зусилля спрямували на впорядкування цієї галузі – щоб вона стала більш прозора”, – наголосив Андрій Білоус.

Крах незаконного обігу деревини?!

У середині листопада 2016-го т.в.о. голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич та начальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець підписали Протокол про інформаційне співробітництво. Що це означає? Держлісагентство з метою створення системи взаємодії з правоохоронними органами надає доступ до Системи електронного обліку деревини (ЕОД) працівникам Департаменту захисту економіки Нацполіції.

Підписання протоколу забезпечить посилення контролю за охороною, захистом та використанням лісів України, запобігання незаконним рубкам, своєчасне притягнення до відповідальності за порушення лісового законодавства України. “Держлісагентство активізує боротьбу з корупцією та незаконним обігом деревини. Відтепер ми більш тісно співпрацюватимемо з правоохоронцями. Працівники Нацполіції зможуть бачити не лише загальну інформацію під час перевірки деревини, а й повні дані про лісопродукцію від моменту заготівлі до відвантаження кінцевим споживачам. Це забезпечить оперативність виявлення правопорушників”, – повідомила Христина Юшкевич, інформує сайт Державного агентства лісових ресурсів України.

Держлісагентству підпорядковано 73% лісів, а 27% – іншим постійним лісокористувачам – Мінприроди, Міноборони, обласним радам та іншим. Завдяки запровадженню системи електронного обліку деревини держава має можливість багатоступеневого контролю. Майже на 100% підприємств Держлісагентства введений електронний облік деревини.

Також Держлісагентству на законодавчому рівні пропонуємо закріпити ведення Державної системи єдиного електронного обліку деревини для всіх постійних лісокористувачів.

Доступ до інформації із Системи ЕОД, яка підтверджує законність заготівлі лісоматеріалів, має кожен бажаючий. Реалізовано це через сайт ДП “ЛІАЦ” http://www.ukrforest.com. Для перевірки походження деревини достатньо ввести лише номер бирки і в режимі он-лайн надається інформація із Системи ЕОД.

Анатолій Дейнека, , начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, депутат Львівської облради:

– Частина того, що запропонували активісти, вже давно реалізовано Львівською облрадою – і щодо механізмів громадського контролю, і щодо публічності лісових господарств, і щодо обговорень з місцевими громадами планів робіт. Львівське управління – перше в Україні, яке ще торік впровадило механізми громадського контролю – ми відкриті для громадськості і по планах робіт, і по можливості брати участь в огляді деревостанів, які планують вирубувати тощо. Нові санітарні правила, які 11 листопада вступили в дію рішенням Кабміну, взяли також як приклад із наших механізмів громадського контролю. Як на мене, то ми найбільш відкрите лісове господарство в Україні, тому з нас і беруть приклад. Ба більше – за результатами моніторингу обласних сайтів управлінь неурядовими організаціями наше управління визначено №1 як таке, що найбільш відкрите для громадськості. Але, якщо хтось нам може щось порекомендувати, що ще можна зробити, то ми будемо тільки вдячні за пропозиції. Активісти вимагають повну заборону суцільних рубок. Ну це вже пом’якшення, скажемо так, вимог, бо раніше стояло питання повної заборони рубок – накласти мораторій на n-років. Що ж стосується заборони суцільних рубок, то знову ж таки в рішенні облради від 27 вересня зазначено, щоб максимально відмовитись від суцільних рубок. Бо повністю їх заборонити неможливо. Чому? Наприклад, пройшов вітровал і повалило один гектар. Що тоді робити? Яким чином зрубати цей деревостан? Зрубати через одне дерево чи як? Тому, постановка самого питання – нефахова. Ми запропонували перехід на засади наближеного до природи лісівництва. Тобто, максимальна відмова від суцільних рубань, і перехід на поступові і вибіркові зрубки. Ба більше – ще у 2005-ому, я, як тодішній начальник управління видав наказ про перехід на вибірковий спосіб. Сьогодні ми вже 44% від загального обсягу рубок проводимо власне таким от способом. Але також потрібна ще зміна нормативної бази, тобто зміна правил рубань, які встановлюють Кабміном. Спільно з науковцями напрацюємо зміни до цих правил рубань – над цим вже працюємо. Коли матимемо вже якісь пропозиції, то надішлемо їх у столичні лісові відомства для розгляду. Щодо вимоги продовжити мораторій на вивіз деревини з України. Сьогодні мораторій діє і він має діяти ще 10 років – знову ж таки питання поставлене нефахово. Мова йде про недопущення відміни закону про мораторій. На мою думку, прийняття цього закону про мораторій було заходом популістичним, але вже як є – прийняли, то будемо дотримуватись. Зрештою, вже рік працюємо у такому режимі. Попри те, що ми втратили цього року 50 млн гривень на різниці цін, власне, через дію цього закону, але ми адаптувались. Загалом, вважаю, що в демократичному суспільстві такі акції мають бути. Єдине, що не треба спекулювати, бо якщо люди хочуть щось змінити, то ми відкриті – приходьте, і за круглим столом все обговоримо… Щодо тих кадрових чисток, які пропонують активісти, то скажу наступне: якщо є якісь конкретні зауваження, то з ними треба йти до правоохоронних органів, які порушать справу, перевірять винна людина чи ні. Тоді людину притягнуть до відповідальності і звичайно вона піде з роботи. А якщо підходити до цього на рівні “хтось мені не подобається”, зокрема, я персонально, то я свідомий цього, бо багатьом лісокрадам перейшов дорогу.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти