Інвесторам пропонують добудовувати львівські чотириповерхівки середини минулого сторіччя

Львівська міська рада надумала надбудувати "хрущовки", щоб збільшити житловий фонд міста. Раніше чиновники вже пропонували мешканцям верхніх поверхів розширювати свої квартири, будувати мансардні поверхи та ремонтувати дах за власні кошти. Та цього разу міськвиконком вирішив оголосити конкурс на будівництво дворівневих мансардних поверхів за рахунок інвестора у 16-ти житлових чотириповерхових будинках Львова, збудованих у 1950 - 1960-х рр.

Умови прості: інвестор будує мансардний поверх, який пізніше зможе продати, а натомість робить капітальний ремонт будівлі і даху.

Аргументи міськради за­лізні. За словами Наталії Герус,  в.о. начальника управління житлового господарства та інфраструктури ЛМР, житловий фонд Львова у жахливому стані і потребує негайного капремонту, та цьогоріч на ремонт інженерних мереж не виділено ні копійки. Тож у мешканців є три виходи із ситуації: створювати об'єднання співвласників багатоквартирних будинків,  погодитись на ремонт та добудову інвесторами або ж чекати на ремонт від ЛКП.

- У нас заплановано 6 млн грн на ліквідацію підвальних котелень, 5 млн грн - на ремонт ліфтів і лише 2 млн 177 тис. грн  на ремонт дахів, враховуючи значну кредиторську заборгованість перед підрядниками за минулий рік. Тому нині намагаємося залучити інвесторів, які відремонтують дахи, надбудувавши мансардний дворівневий поверх, - зазначила п. Герус.

Водночас вже зараз така схема викликає більше запитань, ніж дає відповідей.  Найперше: чи витримають півстолітні споруди доби розвинутого со­ціалізму таку надбудову? Фахівці переконані - "хрущовки" надбудову витримають, а от вистояти без капремонту не зможуть.

- Протягом 5-6 років після того, як будинок збудовано, ґрунт під ним ущільнюється, і його несуча здатність збіль­шується на 25-30%. Тобто будинок легко може витримати бу­дівництво ще одного поверху. Тож поява мансард ніяк не вплине на його структуру і не зруйнує. Натомість відсутність капітального ремонту вже багато років і справді може його зруйнувати. Прорив труби і підмивання фундаменту водою - ось що може спричинити руйнування і тріщини, - стверджує Ігор Гнесь, декан інституту архітектури,  завідувач кафедри архітектурного проектування НУ "Львівська політехніка".

Іншим питанням є привабливість такого проекту для інвесторів. За півтора року чинності рішення міськвиконкому "Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду", яким дозволено надбудовувати мансардні поверхи з влаштуванням шатрового даху замість плоского, до міськради було дуже мало звернень як з боку мешканців верхніх поверхів, так і інвесторів, які б хотіли пізніше продати новозбудовані квартири.

За словами І. Лозинського, голови Сихівської райадміністрації,  протягом цього часу реалізовано лише один такий проект у районі: "До нас разів зо п'ять зверталися мешканці, але після того, як ми пояснили, які потрібно пройти процедури, вдруге вони не приходили", - сказав пан Лозинський "Пошті". Тож виглядає, що справа є не настільки вигідною, як це декларує міськрада.  Та Д. Шмигаль, генеральний директор ТзОВ "Росан інвест", вважає: в умовах кризи це може бути навіть вигідно, але все залежатиме від того, як спрацює міськрада.

- Для невеликих будівельних фірм це може стати рятівною соломинкою в умовах кризи. А якщо поєднати цей проект з державними програмами соціального житла, то ми вбиваємо одразу трьох зайців: люди отримують доступні квартири, міськрада - капремонт, а будівельні фірми роботу, -  зазначив Денис Шмигаль. Однак  додав, що тут важливо, щоб умови були взаємовигідними. За умовами ж Ратуші, інвестор має ліквідувати збитки, завдані мешканцям при виконанні робіт і закласти 5% від суми робіт на рахунки міськради у випадку, якщо не завершить роботи. Крім того, місто хоче залишити за собою одну новозбудовану квартиру і вимагає утеплення стін будинків, ремонт та заміну інженерних мереж, заміну вікон на енергоощадні, ремонт сходових кліток, облаштування автостоянок та зовнішніх панорамних ліфтів, благоустрій довкола будинків, встановлення приладів обліку. То чи вартуватиме шкірка вичинки?