Щодня більшість із нас після навчання чи роботи поспішає додому, де чекають рідні, смачна вечеря, гаряча ванна й улюблене ліжко. Це наш куточок, де ми можемо чалапати у тапках, підливати вазони, читати книжку чи просто довжелезними зимовими вечорами засиджуватись перед улюбленим серіалом. Вдома затишно, спокійно, а головне – безпечно. А тепер уявіть на хвилину, що всього цього у вас нема… Вам нема куди повертатись, поспішати, нема де залишити свої речі, або ж у вас просто давно нема речей. У вас нема дому… Страшно до мурашок – чи не так? А є ті, що так живуть! Щодня ми бачимо їх у місті, проходимо часто повз, і навіть не замислюємось, як важко жити таких людям – жити, чи радше виживати просто неба.
Хтозна, ким ця людина була у своєму минулому, повноцінному житті? Серед безхатьків зустрічаються і механіки, і слюсарі, і викладачі, і навіть оперні співаки.
Питання безпритульних постає всюди – навіть у найрозвиненіших країнах світу. В Україні влада далеко не завжди може розібратися з проблемами середнього класу, на сході взагалі триває війна, то й до проблем бездомних майже не доходять руки. Тож безпритульним частіше допомагають волонтери чи просто добрі львів’яни. Дуже важливо, кажуть небайдужі, допомогти тим, хто потребує цього, можливо, що і вам колись знадобиться підтримка.
2226 безпритульних у Львові
Однією із проблем у вирішенні питань безпритульних є те, що немає можливості порахувати їх точну кількість. Як повідомила “Пошті” Наталія Кузяк, заступник начальника управління соціального захисту Львівської міськради, у місті зареєстровано понад дві тисячі безпритульних.
“З 2006-го по перше півріччя 2016 року до Центру обліку та нічного перебування безпритульних осіб зареєстрували 2226 осіб без житла. За цей період у центрі видали 637 паспортів для безхатьків, які втратили свої документи”, – зазначила вона.
Також працівниця управління соціального захисту повідомила, що у Центрі обліку та нічного перебування безпритульних осіб люди можуть отримати соціальну та юридичну допомогу.
“Центр надає безкоштовні юридичні консультації, яких ми з 2006 року надали 5513. У самому відділенні обліку знаходиться ще Центр нічного перебування, куди безхатьки можуть прийти на нічліг. Там вони мають можливість прийняти душ, привести себе до ладу, поїсти, отримати чистий і цілий одяг”, – зазначила Наталія Кузяк. З її слів, щодня до центру приходять на ночівлю від 30 до 50 безхатьків.
Ще одне місце, де львівські безхатьки можуть прийняти душ, випити гарячого чаю і заночувати – Осередок підтримки безпритульних людей Спільноти взаємодопомоги “Оселя”.
“У нашому осередку допомоги людина може прийти, щоб підстригтися, прийняти душ, попрати свій одяг, отримати безкоштовно комплект теплого і чистого одягу. Також ми пропонуємо гарячий чай, каву, готуємо бутерброди. Щодня до нас приходять близько 60 людей”, – повідомила “Пошті” Ольга Біянська, соціальний працівник Cпільноти взаємодопомоги “Оселя”. – У цьому ж центрі до нас по допомогу можуть звернутися інші люди, які потребують соціальної допомоги – малозабезпечені, багатодітні сім’ї, внутрішньопереміщені особи, що також потребують підтримки”, – розповіла вона.
Допомогти безпритульним можна, звернувшись за адресами: вул. Кирилівська, 3-а, вул. Угорська, 2 та вул. І. Франка, 53 (м. Винники)
Окремо спільнота “Оселя” утримує соціальний гуртожиток, що по вул. Угорській, 2.
“У соціальному гуртожитку люди проживають на постійній основі. Перед цим вони повинні пройти випробувальний термін, після цього можуть у нас залишатися, скільки їм буде потрібно, – інформує “Пошту” Ольга Біянська. – Там вони сплять, харчуються, отримують соціальну і медичну допомогу. Обов’язковою вимогою є те, що ці люди працюють у нашій спільноті”.
Зі слів соцпрацівниці “Оселі”, проживати у гуртожитку одночасно може близько 25 людей.
“Ми майже повністю заробляємо на своє утримання. Наприклад, маємо меблеву майстерню, де працівники нашої спільноти виготовляють товар на продаж. Також важливою для нас є підтримка міжнародної організації “Емаус” і міськради, які допомагають нам із додатковими проектами”, – розповіла соцпрацівниця “Оселі”.
“На 2016 рік із міського бюджету було виділено 2 мільйони 464 тисячі гривень на діяльність Центру обліку та нічного перебування безпритульних осіб. Значна частина з цих коштів іде на зарплату працівникам, утримання приміщення. Також центр додатково фінансується різними організаціями і небайдужими містянами”, – повідомила Наталія Кузяк.
Біля церков – контейнери для одягу
Кожен небайдужий львів’янин може допомогти безпритульному: надати фінансову підтримку центрам, принести продукти харчування, одяг, книжки. Зробити це можна у Центрі обліку та нічного перебування безпритульних осіб на вул. Кирилівській, 3-а, а також підійти в центр спільноти “Оселя”, який знаходиться на вул. І. Франка, 53 (м. Винники) або у соціальному гуртожитку на вул. Угорській, 2.
Починаючи з 2013 року для містян стало ще простіше і зручніше підтримати безхатьків за допомогою контейнерів для одягу, взуття і книжок, які знаходяться у різних частинах міста (їх адреси можна дізнатися на сайті emaus-oselya.org/ua/).
“У місті є близько 20 контейнерів (біля церков або автозаправок) для збору одягу, взуття, книг. Також львів’яни приносять речі у наші центри, сконтактовуються з нами, а ми приїжджаємо до них і забираємо допомогу”, – розповіла Ольга Біянська.
Соцпрацівниця також додала, що деякі контейнери їм довелося забрати, адже люди, на жаль, їх трощать або крадуть одяг.
“До прикладу, поблизу церкви Ольги і Єлизавети ми були вимушені забрати контейнер, тому що його постійно трощили і грабували хулігани і кочові роми. Така ж доля спіткала і контейнери на вул. Широкій і на вул. Валовій. Плануємо натомість декілька поставити поряд із автозаправними станціями. Вартість одного контейнера є високою, тому закупляти їх часто ми не маємо змоги”, – зазначила вона.
Безпритульні також мають можливість перекусити у центрах допомоги. Працівники годують їх бутербродами, консервами, тією їжею, яку їм приносять небайдужі львів’яни. На Різдво і Великдень спільноти вже не перший рік готують святкові обіди для безпритульних, щоб ті мали можливість нехай на лише на свята, але відчути смак домашнього затишку.
“Також щочетверга о 14.00 ми роздаємо безпритульним гарячі обіди – зазвичай, домашні супи, перші страви – біля Порохової вежі у центрі міста. Зазвичай приходять 100-150 людей”, – додала Ольга Біянська.
Мистецтво не бути байдужими
Допомога для безхатьків – не лише спільноти допомоги й одяг, який львів’яни залишають у контейнерах. Чимало людей можуть потребувати підтримки і моральної, натомість містяни не скупляться лише на лайку… Також трапляються випадки, коли безпритульні можуть валятися на вулицях, а до них із допомогою навіть ніхто не звернеться – мовляв, ті, хто варті допомоги, не можуть бути бездомними. Однак таке мислення не є правильним – воно властиве лише обмеженим і жорстоким людям.
“Всі ми дуже часто бачимо, як хтось лежить на тротуарах, у парках, під’їздах, і в таких випадках сказати “Та він просто п’яний!” найпростіше. Але це не завжди так, – наголошує Ольга Біянська. – Людина, яка потрапила на вулицю, опинилась тут не з власної волі. Також безхатьки, попри помилкове мислення містян, зазвичай не можуть знайти роботу: людина без постійного місця проживання не має можливості завжди виглядати презентабельно, доглянуто”.
Соцпрацівниця додала, що проблема алкоголізму все ж є поширеною серед безхатьків, але не варто постійно їх у цьому звинувачувати. Таким людям потрібна перш за все підтримка.
“Спробуйте уявити, наскільки важко таким людям було втратити все й опинитися на вулиці. Багато для кого це стало занадто складним випробуванням, тому вони й звернулися “до пляшки”. Нашою ж місією є зрозуміти і підтримати тих, хто цього потребує”, – підсумувала вона.