Водограєм біля львівської Опери зацікавилась СБУ
Новий фонтан, майже місяць тому урочисто відкритий перед львівською Оперою, досі не здали в експлуатацію... Ба більше, попри те, що загальна вартість сягнула 1 мільйона 290 тисяч гривень, фахівці стверджують, що вже невдовзі фонтан доведеться переробляти. Після святкових фанфар всі замислились, що ж робити з водограєм і куди ж, зрештою, пішли спонсорські кошти.
Наразі на побудову фонтана біля оперного театру львівські спонсори вже надали 900 тисяч гривень. Решту суми, за словами Олександра Криськіва, генерального директора ТзОВ "Ренесанс", яке виконувало роботи, фірма взяла в кредит, однак коли і з яких джерел місто має намір відшкодувати цей борг, підприємству наразі не відомо. Спонсорські кошти вичерпались. З бюджету ж міська влада обіцяла не брати ані копійки... Та допоки підрядник бідкається щодо нестачі грошей, новий львівський фонтан, з'ясувалося, приховує й чимало інших таємниць.
Перша з них - водне диво досі поза законом. За словами Семена Цимбалюка, директора ЛКП "Архітектурно-археологічна служба", яке є замовником, об'єкт досі не здано в експлуатацію.
- Практика, коли спершу відкривають об'єкти, а потім здають їх в експлуатацію, є досить поширеною, хоча насправді так не можна. Але фонтан терміново доробляли до Дня міста. Документи ж для здачі фонтана в експлуатацію готують щойно зараз, - розповів "Пошті" Семен Цимбалюк.
Другий "сюрприз" криється в термінах. Офіційне відкриття фонтана відбулось під час святкування Дня Львова - 4 травня. Та, згідно з договором, закінчити роботи мали майже на півроку раніше - у жовтні 2007 року! Представники "Ренесансу" виправдовуються, мовляв, головною причиною несвоєчасної здачі об'єкта став брак грошей. Попри це, за таке запізнення фірма-виконавець мала б сплатити понад 200 тисяч гривень штрафу (!) - фактично половину тієї суми, яку їй заборгувало місто. Та в Ратуші, схоже, таких штрафних "копійок" просто не рахують. Як не зважають і на інші суми: адже експертизу загального кошторису водограю замовник - ЛКП "Архітектурно-археологічна служба" - надумав робити щойно тепер. До того ж в ЛКП досі не отримали всіх креслень об'єкта!
- Йдеться про дуже велику суму, і тут маю сумніви, - розповів пан Цимбалюк. - Тому я віддав кошторис на розгляд фахівців в "Укрінвестекспертизу". Ми проплатили роботи на суму 832 тис. грн, на які я мав акти виконаних робіт, перевірені представником управління капітального будівництва, решту ж грошей виплатимо тільки тоді, як матимемо експертизу загального кошторису і отримаємо підтвердження, що він виправданий.
Тим часом проектно-кошторисною документацією зацікавились й представники Служби безпеки України.
- Працівники СБУ перевіряли використання спонсорських коштів, які скеровувалися на будівництво фонтана. Результати перевірки надіслали в обласну прокуратуру, - розповів "Пошті" Володимир Кривошея, керівник прес-служби управління СБУ у Львівській області.
Та, видається, чиновники готові заплющити очі на будь-що - головне, що водограй таки доробили. Адже загороджена парканом клумба перед оперним театром вже встигла стати притчею во язицех. І не важливо, що замість водного дива, яке, за обіцянкою міського голови Андрія Садового, мали робити найкращі фахівці Європи, місто отримало технічно недолугу споруду з побитими гранітними плитами. Фахівці-архітектори запевняють, що вже невдовзі фонтан потрібно буде суттєво доопрацьовувати.
- Фонтан далекий від довершеності. Передусім його потрібно доопрацьовувати в плані архітектурно-художнього вирішення. Адже він має виглядати довершено, навіть коли там немає води. Варто ще попрацювати над пропорційністю фонтана. Йдеться про східці й рисунок струменів. Сьогодні струмені фонтана є надто високими та невідрегульованими - звідти й постійні калюжі довкола. Щоб виправити це, потрібно лише попрацювати з насадками. А от зі співвідношенням східців складніше, - розповів "Пошті" Михайло Федик, головний архітектор ТзОВ "Укрконсалтинггруп", співавтор ідеї фонтана перед львівською Оперою.
Далеке від ідеалу й технічне виконання фонтана. Тріщини й щілини на гранітних чашах фонтана видно навіть неозброєним оком. За словами експертів "Пошти", це свідчить про неякісну роботу або ж поганий матеріал. Схожа ситуація і з трубками. Оскільки з незрозумілих причин їх не захистили спеціальними насадками, вони часто ламаються або ж гнуться, через що доводиться міняти форсунки, а це зовсім не дешево. До речі, за саме обслуговування фонтана з бюджету Галицької районної адміністрації, на баланс якої передадуть об'єкт, щомісяця виділятимуть близько десяти тисяч гривень.
За задумом чиновників, гроші, які львів'яни та гості міста кидатимуть у чашу водограю, мають віддавати на відновлення інших фонтанів. Щоправда, за такого фінансування львівським фонтанам ще довго доведеться бідувати. Окрім працівників ЛКП, щоденно монети виймають десятки хлопчаків і навіть дорослих. Через "копійчану" активність львів'ян за перший місяць роботи фонтан двічі довелося вимикати для ремонту: зокрема, два дні тому шукачі монет пошкодили дев'ять ламп і 16 форсунок. Утім, незрозумілою залишається непередбачливість фахівців фірми-будівельника на такі випадки. Що це - непрофесіоналізм чи звичайне недбальство? Найімовірніше, що копійки, зібрані з водограю, доведеться віддавати на його ж ремонт.
