Львів’яни звикли називати своє місто відкритим і безпечним, однак останнім часом цей статус не завжди виправданий. Крадіжки, псевдозамінування, розкидані по вулицях шприци… У країні, де йде війна, підвищення рівня злочинності – звичне явище, в один голос зазначають експерти.
Тим часом, громадяни занепокоєні, більше часу і грошей витрачають на власну безпеку: купують кращі замки для будинків, встановлюють дорогі сигналізації для авто, купують найсучасніші защіпки-замки для велосипедів. Тим не менш, злочинці телефонують із незнайомого номера і кажуть, що повернуть вкрадену річ, але за однієї умови – лише спочатку поповніть мобільний чи банківський рахунок на вказану суму.
Довірливі люди слухняно відправляють останні гроші, аби лиш отримати назад свій телефон з усіма контактами або ж улюблений велосипед. Однак потім жертв шахраїв чекає лише тиша під час телефонних дзвінків і сумне усвідомлення, що їх обікрали двічі! Тим часом, його улюблений велосипед уже встигли продати в іншому місті...
За номерні знаки – від двох до чотирьох сотень
Щоразу більше водіїв у Львові зранку помічають відсутність номерних знаків на своїх автомобілях, натомість – знаходять записку із номером телефону і сумою, яку треба викласти з власної кишені за номерні знаки. Трапляються люди, які справді готові заплатити навіть чималу суму за свої автомобільні номери. Однак, як розповів “Пошті” Антон Пузиревський, начальник Патрульної поліції Львова, єдиний перший правильний крок для постраждалих – звернутися до поліції.
“При викраденні номерних знаків крадії, як правило, залишають прикріплені до автомобіля записки зі своїм номером телефону і зазвичай вимагають від двох до чотирьох сотень гривень. Цікавим є те, що крадії не приносять назад номерні знаки, адже бояться попастися “на гарячому”. Вони ховають їх недалеко від машини – у кущах, під’їздах, на підвіконниках, серед будівельних матеріалів. Патрульні досить часто, десь у 60% від усіх випадків знаходять номерні знаки поблизу місця вчинення злочину. Також траплялися і ситуації, коли номерні знаки знаходили діти, що гралися поряд”, – розповів Антон Пузиревський.
Також головний патрульний поліцейський Львова наголосив, що звернутися до поліції необхідно в будь-якому випадку.
“Люди зазвичай неохоче згоджуються на написання заяви і початок розслідування, адже вироблення номерних знаків може бути довготривалим процесом, вони покладаються натомість на шахраїв, відправляють їм гроші і, як наслідок, часто можуть залишитися ні з чим, потративши гроші і купу часу. Тому в будь-якому випадку потрібно звертатися в поліцію – якщо номерні знаки не знайшли, то без заяви, написаної у поліції, нові в майстернях не вироблятимуть”, – розповів Антон Пузиревський.
Він додав, що з приходом холодної пори такі крадіжки можуть почастішати – на вулицях буде менше людей, особливо в нічний час.
“Для уникнення таких ситуацій ми відправляємо патрулі насамперед у спальні райони міста, оглядаємо території поблизу скупчень машин”, – зазначив начальник патрульної поліції Львова.
Антон Пузиревський також порадив для цілісності свого автомобіля і наявності на ньому номерних знаків залишати автівки на стоянках, що охороняються.
“Плата за місце на стоянці зазвичай не є значною, вироблення нових номерних знаків коштуватиме більше і займе чимало часу”, – підсумував начальник патрульної поліції Львова.
“Алло, ми знайшли ваш телефон…”
Поряд із викраданням номерних знаків популярності у злодіїв набирає і ще один вид афери: злочинці викрадають мобільний телефон, виходять першими на зв’язок і люб’язно пропонують повернути “мобілку” – в обмін на декілька тисяч гривень, які власник телефону повинен відправити на вказаний номер.
“Свого часу мені не пощастило попасти на гачок до шахраїв, – розповідає львів’янка Марія. – У переповненій маршрутці у мене з сумки витягли телефон, досить дорогий. Разом із друзями ми неодноразово телефонували на мій номер, нам ніхто не відповідав, телефон просто вимкнули. Тоді ми написали оголошення про втрачений телефон у соцмережах. Лише через тиждень мені подзвонили і сказали, що телефон знайшли, однак повернуть за чотири тисячі гривень. Гроші я мала відправити на рахунок іншого мобільного номера. Довго вагаючись, я все-таки відмовилася від цієї “пропозиції” і звернулася в поліцію. Їм уже не вдалося знайти злочинця – номер не з’являвся у мережі та й звернулася я лише за два тижні після крадіжки”, – ділиться своїм досвідом дівчина.
Зі слів Андрія Іванюри, заступника начальника відділу управління кримінальної поліції ГУ Національної поліції у Львівській області, зазвичай аферисти, що телефонують постраждалим, знаходять їхні контактні дані через соцмережі та вкраденого телефону, паспорта чи інших речей вони, як правило, не мають.
“Поширеними є випадки, коли такі дзвінки до нас надходять із місць позбавлення волі. Шахраї телефонують і лише “витягують гроші” з людей, вони вкраденої речі ніколи не бачили, тому під час дзвінка описують, до прикладу, телефон за тією інформацією, яку власники виклали у соцмережах”, – розповів поліцейський.
Звісно, трапляються й випадки, коли постраждалі не розміщували оголошення або дзвінки надходять із номера телефону власника гаджета. Але навіть у такому випадку переказ коштів на вказаний рахунок не обіцяє вам повернення вашої речі.
“Нещодавно я забув телефон в одному з барів, і вже зранку наступного дня мені передзвонили з мого ж номера. Сказали, що повернуть телефон, якщо я відправлю певну суму на банківський рахунок, а телефон вони мені залишать у вказаному місці. Звісно, мене це насторожило, я почав просити передати телефон у руки, на що мені відповідали, що це неможливо. Зрештою, ніяких грошей я не пересилав і свій телефон не повернув”, – ділиться своєю історією студент Тарас.
Антон Пузиревський наголосив “Пошті”, що вступати у зв’язок, домовлятися зі злочинцями – справа, яка зазвичай не принесе жодного результату.
“Якщо злочинці вимагають викуп за вкрадені речі, просять переслати певну суму на рахунок, то швидше за все навіть після пересилання коштів свої речі ви не отримаєте. Траплялися випадки, коли поліцейські, намагаючись спіймати злодія, виходили з ним на зв’язок, домовлялися про зустріч. Однак, як правило, шахраї не приходили або відправляли замість себе інших людей. Вступати з ними у зв’язок самостійно – як правило, безрезультативно, а інколи й небезпечно”, – наголосив начальник патрульної поліції Львова.