Майбутнє за природними ресурсами

Останнім часом платежі за електроенергію, газ, воду відверто лякають населення. Люди з острахом чекають y кінці місяця квитанцій і часто не знають, а скільки ж прийдеться платити? Зараз мешканці бідкаються, як пережити зиму і не замерзнути. Бо ж тарифи за комунальні послуги зростають і зростають. А ось фахівці кажуть, що вихід за природними ресурсами, якими Україна обдарована – це сонце, вітер, вода. Та головне – вміти ними скористатись! Суспільство шукає варіантів, як використати те, що під руками, тобто отримувати електроенергію з альтернативних джерел енергії. А це знову-таки побудова гідроелектростанцій, вітрових та сонячних електростанцій.

Минулого тижня у Старому Самборі, що на Львівщині, відкрили другу чергу найпотужнішої в Українських Карпатах вітроелектростанції “Старий Самбір-1”. Завдяки реалізації цього проекту Львівщина має можливість налагодити виробництво екологічно чистого виду енергії, який сприятиме створенню альтернативи російським джерелам енергії, зазначив голова Львівської ОДА Олег Синютка.

“Відкриття другої черги вітроелектростанції – це суттєвий крок на шляху до енергетичної незалежності нашої держави. Важливим фактором є те, що завдяки таким проектам, із реалізацією яких допомагає ЄС, можемо покращити добробут мешканців регіону, зокрема збільшити кількість робочих місць. Важливо, що саме на Львівщині ми перші у післявоєнній Україні будемо мати екологічно чисту енергетику. Тим самим внесемо свою частинку в енергетичну незалежність України”, – зауважив Олег Синютка.

З його слів, співпраця з інвесторами дає змогу кожного тижня відкривати нове виробництво. Зокрема, мова про будівництво нового тепличного комплексу з вирощування салатів у Буську, який будують за кошти інвесторів із Нідерландів, запуск нової лінії фруктосховища у Бродівському районі та відкриття молокозаводу у Турківському районі.

Сонце, вітер, вода – альтернативні джерела енергії

Ще у лютому 2015-го відкрили першу чергу вітроелектростанції “Старий Самбір-1” (дві вітроустановки). У складі другої черги змонтували ще дві вітротурбіни. Висота однієї вітроустановки – 119 м, довжина – 56 м. Гарантійний термін роботи – 20 років. Загальна вартість проекту – 20,5 млн євро. Про те, чому важливі такі відкриття для України і зокрема, Львівщини, каже “Пошті” Тарас Федак, президент інституту транскордонної співпраці та євроінтеграції.

“Такі станції, як у Старому Самборі, в перспективі мають замінити ті потужності виробництва електроенергії, які сьогодні отримуємо від атомних, теплових станцій. Бо ж ті станції уже пройшли певний термін експлуатації, їх потрібно оновлювати, а найкраще будувати станції по новітніх технологіях – це станції, які працюють на вітрі, вони не створюють екологічних проблем, тому це сьогодення і перспектива завтрашнього дня. Науковці прораховують, що майбутнє енергетики в світі пов’язане саме із сонцем та вітром”, – каже Тарас Федак.

Вітряки також планують відкривати і у Сколе, Сокалі, в Новому Роздолі

З його слів, суспільство ще не зможе повністю відмовитись від атомних станцій, але “ми йдемо до того, щоб перейти на відновлювальні джерела енергії. Сонячні і вітрові станції будуть визначальні у питанні забезпечення енергії”. На запитання “Пошти”, чому ж так помалу в області відкривають альтернативні джерела енергії, каже, що цьому є кілька причин.

“По-перше, тут важлива інвестиційна складова. Зараз ми перебуваємо у стані війни, і тому інвестор ще не надто поспішає в Україну. Та прийде час, коли інвестори стоятимуть у черзі, щоб будувати сонячні станції чи вітрові. По-друге, є консервативні погляди у суспільстві до нових джерел електроенергії. Всі нові проекти проходять досить непростий шлях. У Європі ще з десяток років тому серйозно задумались над питанням енергетичної незалежності, коли у них була велика залежність від газу. З часом і у нас буде ще більший попит на природні ресурси”, – зазначає Тарас Федак.

Алгоритм роботи

Щоб розуміти, що Старосамбірський район споживає орієнтовно 9 мВт електроенергії в годину, а відкрита вітроелектростанція має продуктивну потужність 13,2 мВт, тобто гірський вітер в стані забезпечити електрикою весь Старосамбірський район і навіть позичити екоенергії Самбірському району. Річне виробництво електричної енергії близько 36 млн кВт годин. “Технологія роботи вітряків доволі складна, – каже “Пошті” Ярослав Шпак, головний інженер приватного підприємства. – Вітряки починають працювати від сили вітру – це три метри за секунду. Під дією вітру крутиться ротор, вал, всередині вітряка є редуктор і крутять електричний генератор, який виробляє електроенергію. Пізніше ця електроенергія проходить через так званий перетворювач і через трансформатор, тоді ж електрика йде через кабелі і поступає у підстанції. Такі підстанції є при в’їзді у Старий Самбір і при залізниці. Після чого електроенергію розподіляють по інших лініях. Напряму до населення електроенергія не потрапляє, бо спочатку йде до загальної мережі”.

З його слів, у перспективі Львівщина має можливість забезпечити себе екоенергією. “Є реальні факти, коли, наприклад, Данія виробляє електроенергії на вітростанціях 40% від того, що споживає. У нас ця цифра менше 1%. Сьогодні вітроенергетика є лідером відновлювальної енергетики – 400 тис. мВт у світі вже побудовано вітростанцій, це більше ніж атомних станцій”, – зазначає Ярослав Шпак.

фото: прес-служба ЛОДА

Цього року – ще шість вітряків

Максим Козицький, директор ТОВ “Вітроелектростанція “Старий Самбір-1”, каже, що такого масштабу вітроелектростанція у західному регіоні справді чи не єдина.

“Станція такої потужності перша. До цього маленькі вітряки ще років 15 тому у Східниці були запущені в дію, але там уже обладнання застаріле і не працює. Зауважу, що у Львівській та Івано-Франківській областях є доволі високий так званий вітровий потенціал, а також у Східній Україні – Причорномор’я, Приазов’я, Запорізька, Миколаївська області. Зараз ми перші, але не думаю, що останні, тому що такі проекти і справді цікаві. Знаю компанії, які уже ведуть розробки таких проектів”, – зауважує Максим Козицький.

Зі слів співрозмовника, уже цього року у Старому Самборі розпочнуть будівництво ще шести вітряків.

“Після цього проекту ми беремося за інший. Думаю, цього року ми підпишемо усі необхідні дозволи і почнемо наступний проект загальною потужністю 20,5 мВт у Старосамбірському районі. Поряд цієї вітростанції ми заклали вимірювальну вежу, де ведемо виміри вітру уже другий рік. Якщо все буде добре, з листопада ми приступимо до роботи. Ці вітряки будуть потужністю 90 млн кВт годин в рік, щоб розуміти, це у 2,5 рази більше ніж потреби району”, – зазначає Максим Козицький.

Та і це ще не все. Такі ж вітряки планують і у Сколе, Сокалі, та в Новому Роздолі. “Окрім Старого Самбора маємо проекти таких же вітряків у Сколівському районі, Сокальському тощо. Проекти є, потрібні інвестори”,– каже Ярослав Шпак.

Хоча населення не отримує напряму електроенергію та від роботи вітряків, район має неабиякі плюси. Оксана Петрівська, яка живе і працює в Старому Самборі, каже “Пошті”, що в першу чергу це додаткові кошти у місцевий бюджет.

“Робота вітрогенераторів – це привернення уваги до нашої місцевості. У місцевий бюджет є надходження за оренду землі. Також наші громади є учасниками соціальних проектів. Це означає, що маємо потенціал розвитку. Є підтримка культурно-мистецьких акцій на території району. А взагалі, у нас давно вже перестали вимикати світло. Це і приклад, як може великий бізнес допомагати маленьким громадам. Були проблеми з дорогами, які частково вирішили, а також і з водопостачанням, та це уже вирішують”, – каже Оксана Петрівська, куратор соціальних проектів ГО “Старосамбірщина 3000”. Зазначимо, що ВЕС “Старий Самбір-1” (потужністю 13,2 мВт) реалізується спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та фондом чистих технологій Світового Банку (СБ).

Львів – Старосамбірщина – Львів

Роман Матис, начальник управління інвестиційної політики Львівської облдержадміністрації:

– Якщо говорити про альтернативні джерела енергетики на Львівщині – це мова про вітроелектростанції, тут чимало потенціалу. В Україні поки що існує лише два регіони, де вітроенергетика може розвиватися – це Прикарпатський та Карпатський регіон на території Львівщини, Івано-Франківщини і, відповідно, південь України – це Херсонщина. Показники вітру на території Західної України подекуди кращі, ніж у степах. Цей напрямок для нас перспективний, інвестори цікавляться ним. Маємо тут багато напрацювань та проектів. Не менш цікавий напрямок сонячної енергетики, де, як і при вітряній енергетиці, діє зелений тариф. Тут повернення інвестицій швидко відбувається у порівнянні із традиційною енергетикою. Акцент і на малі гідроелектростанції, які встановлюються на водосховищах або на гірських річках, що також мають право на життя. У Львівській ОДА маємо напрацьовано близько 32 локацій, де можна розміщувати такі малі гідроформи. Повністю відмовитись від атомних станцій, думаю, це фактично нереально. Тому що сьогодні споживаємо 4 гВт електроенергії, в той час як альтернативної енергії продукується кілька десятків сотень мВт, тобто це далека перспектива. Але, щоб левова частка альтернативної енергетики була серед населення, потрібно допоки зелений тариф актуальний, який стимулює бізнес інвестувати у напрямок альтернативної енергетики, продукувати її. Зараз потрібно попрацювати над тим, щоб якнайбільше інвесторів залучити у вітрову та сонячну енергетику. Тоді за десять років матимемо зріст хоча б третини альтернативних джерел від загального споживання.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти