Спільнота ГО “Варта-1” на сторінці у Facebook переповнена відео та фото на тему львівських рік. Користувачі соцмережі завантажують світлини з різних районів Львова, де разом із водними потоками рухається невивезене сміття, де машини їдуть “по вуха” у воді, де замокли внутрішні рожеві стіни дитячої поліклініки на Левандівці. Нарікають також львів’яни, що маршрутні таксі не підбирають пасажирів, що водії виганяють із салонів мокрих від дощу людей. Одним словом, водний колапс. Але містяни не втрачають почуття гумору і вдало жартують, себто “дощ у Львові йде з 1256 року”.
Людей бентежить чимало запитань, які стосуються їхніх помешкань. Добре, що ці запитання є, чудово, що є ініціативні люди, тому що гірше, коли всім байдуже.
“Я живу в Дублянах у “висотці” на останньому дев’ятому поверсі. Скільки себе пам’ятаю, у нас завжди були проблеми із затопленням квартири. І винні в цьому були аж ніяк не сусіди, а старе покриття даху, – каже “Пошті” Олена, жителька Дублян. – Скільки ж ми намучились із тими водами! Коли на вулиці дощ чи сніг, вдома, бувало, води ледь не по кісточки, а паркет здувався далеко не раз. Періодично батьки звертались у ЛКП чи то у міськраду, аби якось зарадили цьому. Інколи нам таки вдавалось чогось добитись і перекриття змінювали або ж ми своїм коштом ремонтували дах. Опісля, робили ремонт в коридорі (бо затікало власне там найбільше) і десь по п’ять-сім років мали спокій, а потім все починалось знову”.
Співрозмовниця поділилася історією з останнього “потопу”: “У травні 2015-го, коли в черговий раз на стінах з’явились мокрі плями, у мене увірвався терпець, подзвонила на гарячу лінію області за номером 112. Мені перетелефонували із Жовківської райдержадміністрації, що дах таки відремонтують, але вже восени. Запевнили лише, що то буде “до першого осіннього дощу”. Але восени віз і далі був там – одного “гарного” ранку нас так затопило, що повністю “здувся” паркет, вся стіна в коридорі була мокрісінька, а ще замочилась проводка і зникло “світло” у половині квартири”. Зі слів жительки Дублян, це був жах! Цілий день вдома підставляли баняки, миски, все на світі – не встигали їх змінювати, “бо так лило”.
“Я зробила фото і занесла їх заступнику міського голови Дублян (бо ж раніше жоден представник мерії не удостоївся прийти бодай і подивитись як нас затоплює, а може то ми собі вигадали). Кажу до нього: “У вас, пане заступнику, певно вдома сухо і тепло, а в мене холодно і мокро, а ще відлущується стіна і пахне сирістю!”. Він лише знизував плечима, мовляв, “нема грошей, але от-от будуть”. Потім я ще дзвонила кілька разів на 112, у Жовківську райдержадміністрацію нагадувати їм про невиконані обіцянки. Через певний час приїхали майстри і таки змінили старе перекриття на нове”, – розповіла пані Олена.
Наостанок співрозмовниця зауважила, що гроші за збитки від води ніхто не повернув: “Своїм коштом вкотре зробили ремонт в коридорі за свій рахунок. Сподіваюсь, що найближчими роками ми не матимемо пригод із тими затопленнями. А зрештою, думаю, що тепер такі проблеми буде легше вирішити, бо буде ОСББ. А то раніше проблема із дахом – була лише проблемою моєї сім’ї. Решті жителям під’їзду було просто байдуже. Якщо у вас схожа біда, то не лінуйтесь оббивати пороги тих, хто би мав це ремонтувати! Бо за що ж тоді ми платимо квартплату?!” – наголосила Олена.
Тече дах – чиї це проблеми?
Іван Рудницький, депутат Львівської міськради, член комісії інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики зауважив “Пошті”, що цього року, як і торік, є багато коштів на житлове господарство міста. На прикладі районів Львова це 10-12 млн грн, а в міському бюджеті на такі більш складні роботи (наприклад, дуже аварійні будинки) передбачено теж великі кошти, а це близько 50 млн грн. Тобто гроші є, але що робити людям, аби отримати кошти на ремонт даху, підвалу, свого будинку? До слова, те, що не належить будинку: тротуари, дороги, дощова каналізація – це людей не стосується. Це більше проблеми водоканалу чи райадміністрацій.
“Якщо будинок належить місту, і у час такої негоди протікає дах, затоплює верхні поверхи будинку чи підтоплює підвал, то насамперед мешканцям потрібно писати звернення до райадміністрації, щоб їхній будинок внесли у титульний список на ремонт, скажімо, покрівлі. У райадміністраціях складають такі списки, комісійно оглядають і перевіряють, чи справді це так (найкраще перевірити цю ситуацію після дощу), тоді будинок включають у титульний список об’єктів, які підлягають ремонту, наприклад, у 2016-ому році. Той титульний список проходить погодження на депутатській комісії, після чого його включають у бюджет міста, а згодом депутати затверджують його на сесії міськради”, – пояснив поетапно усі дії Іван Рудницький.
“Якщо брати Сихів, район у якому я мешкаю, то тут приблизно 70 відсотків будинків мають відремонтовану покрівлю, капітальним способом чи, як кажуть, поточним ремонтом. Дахи цих будинків перебувають у більш-менш нормальному стані”, – розповів співрозмовник.
Коли нарікають, що винне ЛКП, починаєш просити, щоб створили об’єднання співвласників, то ніхто не хоче
Зі слів депутата, під час такої негоди, яка зараз у Львові, то ці ремонтні роботи якраз пройдуть випробування. “Якщо протече дах будинку, де цього року провели ремонтні роботи, вода затопить поверхи, то звичайно, що будівельники повинні відремонтувати за свій кошт, оскільки є термін гарантії. Якщо у будинку не проведені роботи капітального чи поточного характеру, а будинок у ці дні безперервного дощу потік, то звичайно треба звертатися до райадміністрації, збирати декілька підписів, як правило, мешканців верхніх квартир, які постраждали. Мешканці мають звернутися до районних адміністрацій, тому що після кожного кварталу, півріччя йде перевиконання міського бюджету і є можливість поправити об’єкти, які не були внесені до титульних списків. Тобто ті будинки, які є на балансі ЛКП, то їм можна спокійно складати дефектні акти, кошториси на той об’єм робіт, який вони зробили, звертатися до суду за відшкодуванням витрат, які вони понесуть після ремонту”, – акцентує “Пошті” Іван Рудницький.
фото: Pavlo Palamarchuk ОСББ: чи допоможуть?
Із початку 2017-го має стати чинним закон про створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, але чи не відкладуть його, чи зуміють громадяни зробити такі спільноти? Депутат міськради Іван Рудницький зауважив, що у будинках, де вже є ОСББ, простіше: “Акти про те, що протікає дах, керівник ОСББ завіряє на місці, і це є сигналом до дії: або відшкодовувати щороку людям такі речі, або знайти кошти для ремонтів. Як правило, ініціативні та активні люди відкликаються на такі речі. Є приклади ОСББ, які капітально лагодять дахи за свій рахунок. Яким способом? Мешканці верхніх поверхів домовляються і сплачують необхідну суму наперед, на рахунок квартирної плати. Мешканці таким чином мають можливість зібрати 50-70 тис. гривень і відремонтувати дах у своєму будинку”.
У вівторок Львів опинився у колапсі: разом із водними потоками рухалося невивезене сміття, машини їхали “по вуха” у воді
З його слів, якщо на рівні ОСББ, то це треба вирішувати за свій кошт, своїми силами, якщо в ОСББ є роботи, які дороговартісні та потребують великих коштів, то треба звертатися до міськради у департамент житлового господарства. На об’єкти, які потребують значних коштів, департамент може виділити гроші у тому числі й на ОСББ.

“Якщо відбувся ремонт і все ж почало протікати, то треба звернутися до ЛКП або до житлового відділу райадміністрації, оскільки з підрядником підписували угоду про ремонт даху. Треба в ЛКП з’ясувати, хто укладав угоду на ремонт будинку. Якщо укладало ЛКП, то звертатися до них, і відповідно написати претензійну заяву із вимогою відремонтувати дах”, – розповів співрозмовник.
Наостанок депутат міськради розповів “Пошті” про власний досвід мешкання у багатоповерхівці та участі у ОСББ: “На щастя, я живу на 3 поверсі, безпосередньо до мене нічого не затікає, але дах нашого будинку перебуває у майже аварійному стані, оскільки будинок збудували 30 років тому. Ми, мешканці проспекту Червоної Калини, звернулися до інших будинків (до нашого ОСББ входить 5 будинків), то ми їх відремонтували трохи за свій кошт, а частково за рахунок міста. Цього року безпосередньо на наш будинок мають виділити, здається, 260 тис. грн на капітальний ремонт усього даху. Є процедура, як це робиться. Перший етап – скласти дефектний акт, потім необхідно скласти кошторис, провести експертизу кошторису, управління аудиту надає висновок, що там ціни не завищені, і лише після того місто фінансує підряднику 30 відсотків коштів на проведення ремонту. Дуже шкода, що це стається на порозі зими і під час такої осінньої негоди, але будемо старатися, аби відремонтувати цей дах у своєму будинку”.