Високопоставлений сусід - біда для мешканців
Перипетії із самобудами у Львові не вщухають. Причому часто трапляється, що не зважають на закон ті, хто, власне, мав би бути гарантом його дотримання. А сміючись над законом, зневажають й пересічних мешканців - тих, хто живе поруч з ними. "Пошта" припускає, що історія, на яку натрапили журналісти, є доволі звичайною, але саме тому й сумно показовою.
Новий власник заселився у приватний будинок на вулиці Голубця близько трьох років тому й одразу, за свідченнями сусідів, розпочав перебудову. Першою ластівкою самочинного будівництва стала надбудова над сараєм у подвір'ї.
- До початку будівельних робіт сусід ані слова не казав про перебудову сараю, хоча, згідно із законом, оскільки наші будинки межують, він спочатку мав би узгодити все зі мною, - розповідає "Пошті" сусідка Олена Журавльова. - Коли я запитала, що відбувається, то у відповідь почула, що він піднімає дах сараю на півтора метра. Нині ж над сараєм красується повноцінний другий поверх близько п'яти метрів заввишки...
Новозведена конструкція бовваніє над вікном дитячої кімнати сусідів і через незначну відстань від будинку до будинку (шість метрів) закриває сонячне світло. Відтоді пані Журавльова оббиває пороги райадміністрації, міськради і навіть ЛОДА. Проте, як з'ясувалося пізніше, двоповерховий сарай - це лише "квіточки" у низці наступних новацій господаря. Першу скаргу на сусіда пані Журавльова написала до райадміністрації, після кількох місяців ігнорування вирішила особисто зустрітися з Володимиром Олійником, заступником голови Личаківської райадміністрації. Можливо, реакція чиновника й була б іншою, якби сусідом пані Олени не був високопоставлений чиновник - начальник управління вугільної промисловості та паливно-енергетичного комплексу Львівської ОДА Земомислав Новікевич.
- Я зайшла в кабінет, а пан Олійник попросив зачекати хвильку, оскільки якраз розмовляв по мобільному. Коли він закінчив свою розмову, я приготувалася виходити, оскільки дізналася більше, ніж хотіла. Він розмовляв ...з моїм сусідом Новікевичем, - продовжує пані Журавльова. - За цей час вони встигли перемити кісточки мені, домовитися про те, що кому відповідати і як далі продовжити будівництво. Як виявилося - вони добрі знайомі та однокурсники. Я подякувала за почуте і вийшла геть, вирішила звертатися до вищих інстанцій.
Після незапланованого "витоку інформації" пан Олійник попросив усунути його від справи і передав свої повноваження Миколі Винничуку, іншому заступнику голови Личаківської райадміністрації.
З 2008 року жінка штурмувала кабінет міського голови, а горе-сусід встиг поставити перед брамою сусідки дерев'яну конструкцію, більше схожу на вбиральню, та залити на подвір'ї півтораметровий фундамент, що впирався у спільний паркан. Андрій Садовий потішив пані Олену лише тим, що дав завдання комунальним службам забрати туалетоподібну конструкцію з-під брами. З приводу ж дружби панів Новікевича та Олійника, яка вплинула на виконання останнім своїх службових обов'язків, міський голова лише пригадав українське прислів'я: ворон ворону ока не виклює...
У березні минулого року Личаківська РА скерувала в інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області акт про самовільну забудову над сараєм, у відповідь ДАБК повідомила, що Новікевич зобов'язаний сплатити штраф за надбудову над сараєм та будівництво тераси. Але стягнути штраф так і не вдалося, оскільки чоловік перекинув відповідальність на плечі співвласниці будинку, мовляв, сарай збудувала вона; штраф за терасу стягнути теж не вдалося. Повторну експертизу Держархбудконтролю чиновник також проігнорував, тричі не допустивши комісію на свою територію. Тож наразі справа зайшла у глухий кут, адже єдине, що з'ясувала інспекція ДАБК: співвласниця будинку Новікевича жодним чином не причетна до розбудови сараю.
Райадміністрація наразі вмила руки. "Проінспектувати будинок Новікевича поки що не вдається, - сказав "Пошті" Микола Винничук. - Затримка за інспекцією держархбудконтролю, яка має право звернутися до районного відділу міліції. Чому вони зволікають - не зрозуміло..."
Коментувати ситуацію "Пошті" пан Новікевич відмовився, вочевидь, і надалі дотримуючись тактики ігнорування, яка досі справно рятувала владоможця. За словами пана Винничука, наступний візит держархбудконтролю буде разом з міліціонерами. Наразі будівництво де-юре тераси, а де-факто повноцінної кімнати до будинку заморожене і прикрите дошками та арматурою...
Варто зазначити, що за останні три роки жодного самобуду у Львові не зносили. Єдиний повчально-показовий випадок стосувався кількаметрової стіни у Стрийському парку, яку чиновники радісно зруйнували перед фото- і телекамерами журналістів. Причому, замість рятувати обличчя міста та опікуватися безпекою його жителів, у Ратуші все міцніше вкорінюється практика узаконення самобудів.
