Львівські митці отримають нове місце для роботи. Музей ідей робить перші кроки для реалізації проекту "Вулицями львівських ремісників" і до Дня міста планує відкрити першу з низки вуличок, на яких працюватимуть місцеві умільці. За задумом керівництва Музею ідей, повернути центру міста автентичний колорит можна, ожививши "запліснявілі" шпаринки вулиць живою роботою ремісників. За словами Олеся Дзиндри, директора Музею ідей, таку картинку можна було спостерігати навіть у сімдесятих роках, нині ж цей вид діяльності фактично зник.

- До прикладу, у Празі можна з насолодою дивитися, як на вулиці ковалі працюють над  своїм творінням, а паралельно можна випити пива, прогулятися, - ділиться враженнями О. Дзиндра. - А у Львові митцям просто соромно виходити на вулицю і показувати свою роботу, немає належного місця. Це не пусті слова, а коментарі моїх знайомих. Ставити картину на траву і підпирати її дерев'­яною паличкою -  це неповага і до художника, і до його роботи.

Шлях ремісників проходитиме через площу Арсенальну - вул. Валову - пл. Соборну - пл. Митну. Точкою відліку ремісничого шляху стане провулок біля Арсеналу з пілотною назвою "Мистецька фоса". Вже до 8 травня організатори планують "поселити" туди місцевих художників, ковалів, кераміків, графіків, до співпраці хочуть долучитися навіть антиквари.

Міська влада ініціативу Музею ідей тільки підтримує, оскільки змінювати архітектуру вони не будуть. Картини вивісять безпосередньо на стіні, таким чином львів'яни та гості міста матимуть змогу спостерігати мистецький процес на кількох рівнях. Свідомо ініціатори ідеї не зводитимуть над провулком дах, оскільки таким чином продублюють львівські ринки, навісу над стіною буде достатньо, аби захистити роботи від дощу та снігу. Новоспечений вернісаж працюватиме увесь рік. До цього аналогічні акції діяли лише кілька днів - у рамках акції "Львів - місто ремесел". Наразі нез'ясованим залишається питання, хто матиме юридичний статус утримувача "Мистецької фоси": міська влада чи Музей ідей. Неврегульоване також питання про те,  чи платитимуть ремісники за клаптик землі, на якому працюватимуть та продаватимуть свої витвори.