Репортер "Пошти" попрацювала поруч з міським головою. Робота видалася активною і виснажливою

Пан Садовий не заперечував проти присутності журналіста на жодній із нарад. Про коефіцієнт корисної дії цього дня "Пошта" залишає судити своїм читачам. Від себе зазначимо лише суб'єктивне враження: Ратуша живе у передчутті наступних виборів.

Всі на урок

Робочий вівторок традиційно розпочинається для міського голови із апаратної наради. О 8.30 керівники структурних під­розділів усіх органів влади міста збираються у великій сесійній залі Ратуші. Журналістові, непосвяченому у традиції чиновницьких заходів, дійство, яке відбувалося у залі, видалося дуже схожим на... шкільний урок. Чи не єдина різниця - зразкова поведінка "учнів", адже, на відміну від справжніх школярів, міські урядники не бігали й не галасували, доволі зосереджено очікуючи на свого "вчителя". Із запізненням на 10 хвилин до зали широким розмашистим кроком нарешті увійшов і пан Садовий. Міський голова пройшов через усю залу, зайняв своє місце у президії поруч із секретарем міської ради Володимиром Квуртом і, приязно побажавши усім усмішок та натхнення, почав запитувати про домашнє завдання. Причому учителем пан Садовий виявився доволі суворим та вимогливим. Сухі звіти голів районних адміністрацій про "відсутність за минулий тиждень надзвичайних ситуацій на ввіреній їм території" не влаштовували пана голову. Він ставив додаткові запитання про виконання своїх попередніх доручень, про те, що бачив на вулицях міста. Якщо ж чиновник "не вивчив уроку" і, відповідно, не міг аргументовано пояснити ситуацію або ж намагався перекласти відповідальність на когось іншого, міський голова помітно сердився, починав читати несумлінному "учневі" моралізаторську лекцію про значення його роботи, про відповідальність влади перед жителями міста і, врешті, різко закінчував: "Не парте мені мозґи! Сідайте!"

Що ж до питань, які обговорювалися на нараді, то видавалося, що найголовнішою та найбільш принциповою проб­лемою міста є... вулична торгівля. На цьому питанні Андрій Садовий постійно акцентував під час наради. Про безрезультатну боротьбу з нею доповідав чи не кожний чиновник, скаржачись на місцевих міліціянтів, які за кілька гривень дозволяють бабцям й надалі торгувати на "насиджених" місцях.

"Наші правоохоронці дуже якісно працюють під час візи­тів офіційних осіб, але чомусь подолати бабок не можуть. Питання вуличної торгівлі треба підтягнути", - резюмував міський голова. Наступним за важливістю питанням було прибирання вулиць після останнього снігопаду. "Ми роз­слабилися. Я не задоволений тим, як відбувалося прибирання останні два дні", - заявив пан Садовий. Третім принциповим питанням наради було "вибивання" плати за комунальні послуги із недобросовісних мешканців. "Потрібно запустити механізм: спільно з телебаченням виконавча служба має робити рейди і проводити опис майна. Не платять, зазвичай, ті, хто має можливість, але зневажає закон", - обурено сказав очільник міста.

У підсумку наради вивели рейтинг райадміністрацій Львова за лютий: на перших місцях Сихівська та Шевчен­ківська, на останніх - тради­ційно Личаківська та Фран­ківська. "Кадровий голод", - зітхнувши, пояснив причини незадовільної роботи цих ад­міністрацій міський голова. До слова, упродовж дня пан Садовий ще не раз жалівся на від­сутність якісних кадрів.

Козир у рукаві

Індивідуальна нарада після "апаратки" вже відбувалася у куди спокійнішій тональності. Суворий учитель зник: місь­кий голова розслабився, говорив приязнішим тоном, дружньо жартував. Обговорювали запуск цілодобового водопостачання у Львові. Можна потішити львів'ян: наближення виборів, вочевидь, активізує діяльність у цьому напрямі. Адже реалізувати амбітний план Любомира Буняка і таки забезпечити весь Львів водою цілодобово Андрій Садовий планує вже до кінця цього року. Роблять це в Ратуші тихенько, без помпи, фанфар і гучних заяв, мабуть, щоб не наврочити. Причому мешканці Залізничного району мають відчути щастя постійної води у крані вже з першого квітня або ж з другого: "Щоб не сприй­няли, як жарт", - сказав Володимир Шев­чук, заступник місь­кого голови. Решта львів'­ян в ідеалі - до жовтня. Графік реалізації цього проекту Андрій Садовий пообіцяв вставити у рамочку й повісити у своєму кабінеті. Зрештою, це й не дивно: цілодобове постачання - це солідний козир місь­кого голови у майбутніх ви­борчих перегонах, перекрити який не зможуть усі волання й пікети дрібних під­приємців.

Білий слон стадіону

Наступною, за графіком, була нарада "по стадіону" у Білій залі Ратуші, що розташована позаду робочого кабінету міського голови. Побачивши, що журналіст "Пошти" входить до зали, Олег Синютка, перший заступник міського голови, спочатку здивувався, а дізнавшись у чому річ, із задоволеним усміхом сказав: "Як добре, що є журналіст, нас хоч матюкати не будуть!" Не відомо, чи за відсутності журналіста міський голова й справді сварить своїх підлеглих, але про його суворий норов у стінах Ратуші подейкують чимало.

Зрештою, й сам міський голова попросив присутніх враховувати у своїх висловах присутність журналіста. Та загалом нарада відбувалася у дуже виваженому та діловому режимі. Хоч на прорахунки підлеглих міський голова реагував доволі активно. Під час обговорення проблемних питань пан Садовий підвищував тон та говорив досить емоційно. Попри відчутне намагання стримати власні емоції, було видно, що йому це не вельми вдається. А проблем, зрештою, не бракувало: арештовані за позовом одного з підрядників рахунки УКБ, водонапірна станція, яка "раптово виникла" на території майбутнього ста­діону, відмови "Азовінтексу" виконувати будь-які додаткові роботи без збільшення суми договору... І, зрештою, перенесення на територію довкола ста­діону ділового центру Львова. "Завдання тривалістю в життя", - філософськи зауважив пан Садовий, даючи Андрію Павліву вказівку розробити докладний план нового району. Єдине питання наради, обговорення якого, здається, таки відклали через присутність журналіста - це ЗМІ: "Робота ведеться", - коротко від­звітував Олег Березюк, керівник адміністрації міського голови...

Наприкінці наради Олег Синютка зосереджено потирав скроні, Володимир Шевчук визнав, що "мізки закипають", а сам Андрій Садовий попросив "не грузити його" непотріб­ними деталями, а сказати лише, коли буде виконано завдання.

Виходили з наради чиновники із видимим полегшенням, очевидно, у Білій залі трапляються й куди запекліші баталії...

Імітація діяльності

Далі калейдоскоп подій у графіку міського голови змінюється куди швидше: представлення вищим чиновникам Ратуші будівельної фірми "Основа-Солсиф" (можна очікувати, що за рекомендацією місь­кого голови її невдовзі активно залучатимуть до участі в тендерах та до багатьох складних проектних завдань міста), привітання Любові Максимович із днем народження, кілька поточних робочих перемовин. Далі - виїзна нарада за участю журналістів на вул. Весня-
ній, 4. В анонсі для медійників цей захід названо брифінгом місь­кого голови на підтримку під­приємництва. Проблема традиційна: у приміщенні, в якому ще в червні мало б розміститися управління державної реєстрації, досі не завершено ремонт, попри те, що коштів використано утричі більше, ніж передбачалося. Підрядник "Архбудальянс" (за інформацією "Пошти" - фірма наближена до депутата Львівської міської ради Василя Поповича) стверджує, що всі кошти використано за призначенням, більше того, грошей забракло! За підрахунками міського голови, 3000 грн за ремонт квадратного метра - надто велика ціна. Пробігшись приміщенням, Андрій Садовий професійно стає перед камерами журналістів і одразу заявляє: "Тут вкрадено 30% коштів". Після чого "взуває" знову ж таки на камеру начальника УКБ Богдана Коваля і... начальника управління державної реєстрації Володимира Дуду, оскільки саме він, за словами мера, мав днювати й ночувати на Весняній під час ремонту приміщення для очолюваної ним структури. Також доручає провести службове розслідування та аудит виконаних робіт, визначає новий термін завершення ремонту - травень, до Дня міста - і від'їжджає, залишаючи учасників конфлікту розбиратися далі самим. Уже перед авто міського голову перестрів представник підрядника і просив з'ясувати питання, мовляв, ви такого на камеру наговорили... Та міський голова не затримується й сідає в авто. Навряд чи цей візит пана Садового розв'язав проблему, та видається, що й мета цього виїзду була інша - засвітитися перед камерами журналістів. Як-то кажуть, імітація бурхливої діяльності, панове... До слова, за інформацією "Пошти", такі виїзні брифінги міського голови планують запровадити щотижня...

Прийом електорату

Дорогою до Ратуші пана Садового перестріла літня пані: "Пане Андрію, там біля оперного театру знов насіння продають. Ну, зробіть врешті щось, та ж не пасує у такому місці... Най Вам Бог помагає". Схоже, що таке спілкування з львів'янами тішить міського голову. Та після обіду його очікують менш приємні зустрічі з жителями: прийом громадян у великій сесійній залі. Проблеми, з якими звертаються мешканці, здебільшого однакові: поліп­шення житлових умов. Та ні квартир, ні грошей на ремонти у місті немає. Попри це, Андрій Садовий не відмовляє майже нікому. Усіх терпляче і з розумінням вислуховує, випромінює упевненість, що "безвихід­них ситуації не буває"... Поза тим, відповідь багатьом прохачам суто номінальна, хоча й закономірна: "Я не роздаю квартир, перед вами черга у сотні (десятки, тисячі) осіб, у яких теж складна ситуація. Але передам ваше питання на громадську комісію, яка складається з одиноких матерів, інвалідів, тобто з таких самих, як Ви, людей... Якщо вони вирішать Ваше питання позитивно - ми дамо квартиру поза чергою..."

Там же, де справа й справді має вирішення, воно, зазвичай, є очевидним і цілком у компетенції чиновників нижчої ланки, ніж міський голова. Чому за вирішенням цих проблем мешканці мають йти до очільника міста й забирати його і свій час, "Пошта" так і не зрозуміла.

У справах ремонтів міський голова невпинно агітує за створення ОСББ, адже у цьогорічному бюджеті, до прикладу, грошей на ремонт дахів немає, а на підтримку ОСББ - є, тож якщо ви створите ОСББ, ми вам гроші дамо. Щойно мерові вказують на недбалість чиновників - він одразу обіцяє дати винним догани.

Близько 17-ї години місь­кий голова вже притомився вислуховувати чужі біди...й ентузіазму у їх вирішенні поменшало. Зрештою, вислухати 38 громадян з їх проблемами - й справді нелегке завдання. При­йом тривав від 14.20 і закінчився близько 20 години. На столі у міського голови від від­відувачів залишилися вервечка, кілька дисків і проспектів Львівського камерного хору та три баночки меду, які міський голова мав намір передати в дитячий будинок. Останніми у списку відвідувачів були підприємці з ринку "Сихівська фортеця", справа яких наразі перебуває у суді, причому судиться із ними власне міська рада. Пан Садовий вийшов до людей у коридор, побіжно вислухав і врешті роздратовано-втомленим голосом сказав: "У мене купа менінгіту на голові. Чого ви мене грузите? Поки суд триває, я не маю права втручатися", - й пішов до свого кабінету, ос­кільки ще мав того дня розібрати кореспонденцію. "Якщо чесно, то ми очікували біль­шо­го, - пожалілася "Пошті" Олена Берчук, голова СК "Сихів­ська фортеця". - Коли там вибори - через рік? Може, ще протягнемо. Швидше б уже він пішов звідси геть".

До слова, на прийомі міського голови, крім нього, репортера "Пошти" і численних прохачів, був і представник "Самопомочі". Зрештою, про застосування випробуваної виборчої технології у нинішній практиці Андрія Садового ми вже писали.