Ярослав Кашуба, заступник голови Львівської облдержадміністрації, про керівників-боржників
"на килимі", робочу чергу та антикризові заходи для підприємців

Борги з виплати кровних чи проблема з пошуком нового місця праці після звільнення нині торкаються мало не кожної львівської родини. У під­приємців свій головний біль - від справедливих скарг (як-от на перевірки чи дозвільну систему) до того, як вижити у  кризовий час. Про всі ці проблеми спіл­куємося зі заступником голови Львівської облдержадміністрації з питань соціальної політики, охорони здоров'я та підприємництва Ярославом Кашубою.

- Задля зменшення боргів із виплати зарплат працівникам промислових підприємств ре­гіону у Львівській ОДА функціонує спеціальна комісія, яка вивчає ситуацію на проблемних підприємствах. Які новини маєте для людей, яким боргують зароблені гроші?

- Вирішення питання виплат заборгованих зарплат є актуальним та першочерговим і знаходиться на постійному контролі голови Львівської ОДА Миколи Кмітя. Завдяки щоденній кропіткій праці нам вдалося суттєво зменшити борги із зарплат жителям Львів­щи­ни (станом на 1 грудня 2008 р. борг становив 116 млн грн; на 1 січня 2009 р. він знизився до 54 млн грн; на 1 лютого знову зріс до 87 млн грн, а на 1 березня знов зменшився і є 58 млн грн). Ми не зупинятимемося й надалі активно працюватимемо у цьому напрямі та постійно триматимемо руку на пульсі. Дійсно, у Львівській ОДА функ­ціонує комісія, яка детально вивчає ситуацію на кожному проблемному підпри­ємстві. Власне керівників-боржників заслуховуємо в ОДА і спільно із ними шукаємо та розробляємо усі можливі шляхи виходу із ситуації, з'ясовуємо вузькі місця та даємо низку доручень. Директори цих під­приємств подали нам обґрунтовані гра­фіки погашення боргів, зобов'язавшись їх виконати.

Також скеровано листи-клопотання до профільних міністерств щодо забезпечення погашення боргів на підпорядкованих підприємствах-боржниках. Постійно "стукаємо у двері" урядовців, на жаль, вони не завжди дослухаються до наших звернень. Так, борг праців­никам Львівського науково-дос­лідного радіотехнічного інс­титуту (підпорядкований Мін­промполітики) сягає понад
3,3 млн грн; ДП "Львівські авіалінії" (підпорядковане Мін­трансу) - понад 1 млн грн. Механізми повернення заборгованості є, часто немає лише доброї волі керівників мініс­терств.

- Назвіть, будь ласка, під­приємства, де впродовж лютого вдалося повністю погасити за­борговані працівникам гро­ші.

- У цьому списку - ДП "Львів­­вугілля" (станом на 1 лю­того працівникам були вин­ні понад 12 млн грн), "Львівська залізниця" (понад 2,5 млн грн), ЛМКП "Львівтеплоенерго" (майже 2 млн грн), ВАТ "Іскра" (2,2 млн грн), "Львівелектро­транс" (понад 2 млн грн), ВАТ "Львівський холодокомбінат" (552 тис. грн).

- Найгучніше про заборговану кількамісячну зарплату заявили працівники ЛАЗу. Що зроблено обласною владою у цьому питанні?

- Звісно, обласна влада не стоїть осторонь у ситуації з виплатою боргів працівникам ТзОВ "Львівські автобусні заводи". Це питання - на особистому контролі у керівника області Миколи Кмітя, який активно долучився до його розв'­язання (принагідно зазначу, що міжнародний центр "Артек" виявив бажання придбати 10 ЛАЗівських автобусів, відтак завод отримає кошти). Якщо станом на 1 січня 2009 р. борг перед робітниками сягав понад 6,6 млн грн, то на 1 лютого зменшився до 4,9 млн. Станом на
5 березня невиплаченим має залишитися лише 1 млн.

- Наразі Львівщину ще не дуже зачепила проблема безробіття, як це є на сході держави. Але й тут чимало людей залишаються без роботи. Яка ситуація в області?

- Ситуація на ринку праці залишається нестабільною, хоча, порівняно з останнім кварталом 2008-го, починає дещо вирівнюватися. Якщо наприкінці грудня в нас щодня реєстрували понад півтисячі безробітних, то у січні - 340, а у лютому - 250. Загалом у січні 2009-го до центрів зайнятості звернулися 6,8 тис. громадян, у лютому роботу через такі центри шукали роботу 5,1 тис. осіб. Якщо ще на початку року на одну вакансію на Львівщині претендувало 20 осіб, то на 1 березня - вже 25. Незважаючи на складну економічну ситуацію, збільшення обсягів пропозиції на ринку праці та зменшення кількості вакантних посад, у перші два місяці року роботу за сприяння служби зайнятості знайшли 4,3 тис. осіб. Окрім цього, профнавчанням охопили 2,1 тис. безробітних, а до громадських робіт залучили 800 осіб.

- Чи має Львівська ОДА розроблений комплекс антикризових заходів у питанні зайнятості?

- Безперечно! Львівська обласна служба зайнятості окреслила низку заходів задля подолання безробіття в умовах кризи. З-поміж них - забезпечення професійної підготовки та перепідготовки безробітних, насамперед за робітничими професіями та на замовлення працедавців (за два місяці навчанням охопили понад 2,2 тис. громадян); забезпечення підвищення ефективності оплачуваних громадських робіт; сприяння активізації зусиль шукачів роботи шляхом розгортання активних програм сприяння зайнятості населення, надання адресних соціальних послуг задля прискорення їх працевлаштування; здійснення першочергового професійного навчання безробітних, які не мають професій, перебувають у стані тривалого безробіття, соціально незахищених осіб та інвалідів, а також забезпечення ефективності співробітництва органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, профспілок і роботодавців задля недопущення зростання обсягів безробіття та забезпечення соціальних гарантій громадян.

- Ви колись говорили, що малий та середній бізнес влада має підтримувати не словом, а ділом. Отож, які кроки допоможуть бізнесу в складних умовах і які варто спільно робити всім органам влади?

- Нині малий та середній бізнес формує понад 10% ВВП, що порівняно з європейськими країнами, вкрай мало. Саме тому Україна переживає кризу важче, аніж Польща. Наші су­сіди так масово не захоплювалися споживчими кредитами  й там саме малий бізнес формує економіку... Загалом на Львівщині торік функціонувало понад 113,5 тис. суб'єктів малого бізнесу.

Звісно, криза нега­тивно впливає на підпри­ємців, але, якщо бізнесмен не сприймає її як період нових можливостей, то нічого не зможе зробити. Потрібно переглянути та жорст­ко скоротити свої витрати. Варто з найкращими спеціаліс­тами обговорити два варіанти можливого розвитку під­при­ємства: або ліквідувати бізнес через брак кредитів на поповнення обігових коштів, або скинутися грішми усім працівникам і, залежно від внесеної фінансової частки, чесно ділити прибуток. Держава взагалі не має втручатися в цей процес. Єдине, що від неї вимагається, - посприяти спів­праці з банками та розвивати внут­рішній ринок. Голова ОДА мені доручив відпрацювати з представництвом Держкомпід­приємництва механізм мікро­кредитування (коли під державні гарантії бізнесмену-початківцю надається кредит у 20-30 тис. грн). Фактично зараз малий бізнес повинен розраховувати на зароблене раніше та залучати гроші друзів і знайомих.

Власне щоб допомогти бізнесу в складних умовах, усім органам влади варто спільно вирішувати проблеми кредитування банками малого та середнього бізнесу. Варто добиватися дозволу на реструктуризацію заборгованості за кредитами, встановити справедливу кредитну ставку, перевести кредити в національну валюту. Реальним  антикризовим заходом стане запровадження податкових канікул для новостворюваних малих та середніх під­приємств. А через розчищення регуляторного поля та упровадження дозвільної реформи влада має сприяти ви­рішенню таких завдань, як скорочення термінів, а також установлення прозорих процедур погодження і виготовлення проектної документації та надання дозволів на будівництво об'­єктів.

- На що саме скаржаться львівські підприємці обласній владі?

- На часті перевірки контролюючих органів (як-от подат­ків­ців, міліції), відсутність спільних засідань із контролюючими та правоохоронними органами, на проблеми, пов'язані зі застосуванням податкового законодавства, цінової по­літики (неповернення ПДВ, оподаткування прибутку під­приємств). А ще на недоліки дозвільної системи, впорядкування орендних відносин та тиск міської влади.

- Окресливши перелік проблемних питань, скажіть, якими будуть дії обласної влади?

- На засіданнях координаційної ради з питань розвитку підприємництва я буду жорстко доводити позицію обласної влади до контролюючих орга­нів - зменшення кількості позапланових перевірок. М. Кміть доручив створити громадську приймальню для підприємців. Запропонуємо підприємцям подавати інформацію про конкретні випадки порушень та зловживань зі сторони органів нагляду і контролю. Незабаром на біл-бордах і у ЗМІ поінформуємо про телефони довіри для підприємців, на яких чергуватимуть працівники незалежних органів - представництва Держкомпідприємництва та підприємці з нашої Експертної Ради. Відповідно про результати вивчення конкретики щодо порушень та невмотивованих заходів контролю ін­формуватимемо уряд і Секретаріат Президента. Також  у нас на контролі  дії ДПА щодо повернення ПДВ підпри­ємствам - це необхідний антикризовий захід. Розробляємо план із удосконалення діяльності дозвільних офісів з конкретно визначеними заходами та термінами виконання, а також графік зустрічей голів РДА, адміністраторів цих офісів з керівництвом ОДА, представництвом Держкомпідприємництва.

Окремо працюємо з керівниками дозвільних орга­нів, адже вони не прямо підпорядковані обласній держадміністрації, а у підпри­ємців дуже часто з ними виникають проблеми. Якщо дії таких керівників будуть спрямовані на погіршення бізнес-середовища, облдержадміністрація ставитиме питання перед міністерствами про їх звіль­нення. Ок­рім цього, звернулися до мерів із вимогою щодо скасування дозвільних документів, які не передбачені законодавством (дозволи на розміщення об'єктів торгівлі, гральних закладів). Вважаємо, що міська влада повинна приймати рі­шення, які стосуються малого бізнесу, обов'язково через механізм залучення під­приємців до обговорення проектів цих рішень. Постійно звертаємось до мерів міст з проханням чітко дотримуватись регуляторного законодавства.

- Торік у липні під час форуму "Влада і бізнес - партнери" підписали Угоду про спів­працю між Держкомпідприємництва  України та ЛОДА. Що дав такий документ для регіону?

- Принагідно хочу подякувати представництву Держкомпідприємництва за спільну роботу з ОДА з покращення бізнес-середовища в області. Їх системна позиція з підтримки підприємців, співпраця з усіма об'єднаннями підприємців допомагає ОДА налагодити позитивний діалог з бізнесом, сприяти йому. Ми розробили план спільних заходів, де зосереджено увагу на усуненні надмірного та неефективного регулювання господарської діяльності, на упорядкуванні дозвільної системи, системи ліцензування, активізації роботи з громадськими об'єднаннями під­при­ємців, а також на захисті прав та інтересів підприємців від незаконних дій і тиску чиновників.

У 2009-му активно працюватимемо над виконанням  низки пріоритетів. По-перше, над організацією роботи центральних і місцевих органів влади в напрямі радикального розчищення регуляторного середовища (насамперед у сфері бу­дівництва, земельних відносин, транспорту). По-друге, над завершенням реформування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, над оптимізацією ліцензійної сфери. По-третє, над забезпеченням належної роботи системи державної реєстрації суб'єктів господарської діяльності, подальшим удосконаленням реєстраційних процедур. По-четверте, над регламентацією питань контролю та перевірок для зниження тиску з боку контролюючих органів на суб'єктів господарської діяльності, забезпечення виконання з боку органів влади Закону "Про засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності". У цьому списку також  посилення контролю за діяльністю посадових осіб, які забезпечують дозвільні, реєстраційні та ліцензійні процедури, задля виявлення та попередження порушень.