32-річний Володимир приїхав до Львова понад рік тому. Разом із дружиною він винаймає двокімнатне помешкання та мріє обзавестися власним житлом. У Луганську молодий підприємець залишив роботу, майно і новозведений будинок. “Чесно, ми не очікували таких труднощів. Усе б нічого, якби було де жити і хоч якась державна підтримка”, – каже у розмові з “Німецькою хвилею” Володимир. 

Заради вирішення цієї проблеми Володимир знайшов однодумців, і вони самотужки почали шукати земельні ділянки під забудову. “За півроку неспинних пошуків нам вдалося знайти ділянки поблизу Львова”, – каже луганець.

Молодий чоловік із Луганська нарікає, що за два роки поневірянь не відчув державної допомоги. “Довелося навіть заплатити податковий борг у кілька тисяч гривень, – каже підприємець. – Ніяких тобі списань, як це прем’єр Яценюк гарно розповідає з екранів”.

“Взяти переселенцеві іпотечний кредит у банку на будівництво чи купівлю квартири справді нереально, навіть за наявності доброї роботи”, – зазначає голова Всеукраїнської організації зі справ вимушених переселенців Оксана Єрмішина. З її слів, це пов’язано з тим, що переселенці – група ризику, про яку держава “намагається не згадувати”.

“Нема державної стратегії щодо вирішення проблем переселенців. Не розроблено конкретних програм і механізмів щодо забезпечення житлом. Значить, і грошей у бюджеті на цей рік не передбачено”, – каже Оксана Єрмішина. 

На її думку, нині влада помилково сприймає переселенця як людину, що потребує гуманітарної допомоги. “Хоча це той ресурс, який може дати значний поштовх розвитку регіонів”, – певна голова Всеукраїнської організації зі справ вимушених переселенців. 

У Всеукраїнській організації зі справ вимушених переселенців бачать кілька варіантів вирішення житлової проблеми. Перший – будівництво муніципального, соціального житла для пільгових категорій переселенців, коли людина сплачує комунальні послуги, але не є фактичним власником. Тут можна залучити довгобуди, але попередньо вирішивши проблему з власниками. Цей варіант радше під силу владі на місцях, додає співрозмовниця. 

Лише 5% вимушених переселенців живуть у місцях компактного проживання, стверджують у Всеукраїнській організації зі справ вимушених переселенців. Інший шлях – це швидке будівництво з нуля багатоквартирних будинків за енергозберігаючими технологіями. При цьому громадські організації домовляються з забудовником про здешевлення робіт. Потрібна тільки земельна ділянка. 

“Як приклад у нас уже є напрацювання з забудовником у Київській області. Йдеться про 100-200 доларів за квадратний метр. Але і за такої ціни переселенці потребують пільгових кредитів”, – каже Оксана Єрмішина.

фото: dw.com

Тим часом складається враження, що проблему забезпечення житлом переміщених осіб центральна влада повністю переклала на плечі місцевих громад. Влада на місцях змушена своєю чергою шукати додатковий ресурс, гроші та партнерів.

У розмові з “Німецькою хвилею” виконувач обов’язків директора департаменту архітектури й розвитку містобудування Львівської ОДА Оксана Ткачук повідомила, що невдовзі для переселенців запрацює програма “Власний дім”. У її рамках переміщена особа зможе отримати пільговий кредит до 300 тис. грн на 20 років під 3% річних задля особистого будівництва. Кошти на програму закладено в бюджеті області. Обов’язковою умовою програми є постійне проживання в селі, де зведено будинок. Нею зможуть скористатися ті переселенці, яким уже вдалося віднайти земельні ділянки.

Також до кінця року приблизно 140 сімей переселенців зможуть отримати нові помешкання. “Ми визначили три недобудовані гуртожитки в районах області. Їх уже прийнято в комунальну власність територіальних громад. Це майже завершені об’єкти, які потребують певного переобладнання під квартири”, – каже посадовець. Йдеться про потребу в 50 млн грн. 

Кошти можна віднайти в бюджетах районів та області, а ще заручитися підтримкою міжнародних фондів, які опікуються переселенцями, зокрема, Німецького товариства технічного співробітництва, сподівається Оксана Ткачук. Але хто отримає ці квартири – невідомо, бо черговості досі не сформовано.

За даними Міністерства соціальної політики, в Україні зареєстровано 1,7 млн переселенців. Із них на Львівщину перебралися 13 тис. осіб.