Легендарний Олеський замок через брак коштів закриють для відвідувачів

Відучора Олеський замок залишився без світла. Відтепер музей не лише не опалюється, але і не має сигналізації. Адмі­ністрація Львівської галереї мистецтв, до якої належить Олеський замок, не має іншого вибору, як замкнути цей об'єкт "Золотої підкови" на ключ в очікуванні кращих часів. Та проблеми безпеки безцінних експонатів музею це не вирішує.

На початку лютого через заборгованість сумою 38 тис 584 грн за спожиту електроенергію ВАТ "Львівобленерго" частково припинило електропостачання замку. Автоматично пам'ятка залишилася й без опалення, оскільки, як пояснив "Пошті" Роман Соломка, завідувач музею "Олеський замок", обігрів приміщень здійснювали за допомогою елекроопалення.

- Відімкнення опалення не особливо зашкодить цінним творам мистецтва, оскільки не було різкої зміни температури. Температура в залах не піднімалася вище як 6-7 градусів тепла. Але ми далі працювали в таких умовах. Сьогодні ж, коли ми залишилися взагалі без світла, немає іншого виходу, аніж закрити замок для відвідувачів. Міністерство культури, у підпорядкуванні якого ми є, не виділило коштів на оплату електроенергії. Ми вже зверталися у прокуратуру, МНС тощо, але це не дало результату. Світло відімкнули. Нам радять шукати спонсора для оплати боргу. А де його шукати? - прокоментував "Пошті" пан Соломка.

За інформацією прес-служби ВАТ "Львівобленерго", станом на 24 лютого 2009 року заборгованість Олеського замку за спожиту електроенергію становить 50 тис. 46 грн.

Тож, відповідно до чинного законодавства, електропостачання припинили. Через повне відімкнення світла температура в залах буде не більше як 2-3 градуси тепла. Та найбільше працівники музею бояться не холоду, а вологої погоди. Адже волога може пошкодити як численні ікони, картини, так і скульптури. Експозиція музею налічує понад півтори тисячі експонатів середньовічного мис­­тецтва, серед яких унікальні ікони, одна з найбільших у Європі колекцій дерев'яної скульптури, зокрема, і твори  видатного скульптора Георга Пінзеля, численні гобелени, меблі, батальна картина Мартіно Альтомонте "Битва під Віднем".

Якщо ситуацію не владнають найближчим часом, і волога таки добереться до безцінних творів мистецтва, їх порятунок та реставрація, очевидно, коштуватимуть набагато більше, ніж сума нинішнього боргу за світло.

У Львівській галереї мистецтв сподіваються, що Мініс­терство культури найближчим часом таки перерахує гроші на погашення боргів.

- Наскільки мені відомо, Міністерство культури тільки-но погодило кошториси витрат. Тому ми сподіваємося, що незабаром гроші перерахують. Як тільки вони надійдуть на наш рахунок, ми погасимо заборгованість за спожиту електро­енергію. Але, якщо не буде кош­тів найближчими днями, нам доведеться перейти на особливий режим роботи і закрити замок для відвідувачів. Ми також думатимемо про додаткову охорону замку. Ймовірно, проситимемо додаткові патрулі, - розповів "Пошті" Володимир Пшик, заступник директора Львівської галереї мистецтв з наукової роботи.

За його словами, такий великий борг за світло є лише в Олеському замку, оскільки там користуються електроопаленням. В інших філіях галереї мистецтв борг незначний - максимум кілька тисяч гривень. Однак уже сьогодні всі львівські музеї, які фінансуються з державного бюджету, перейшли у режим тотальної економії. За словами Ігоря Кожана, директора Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові, з початку січня установа намагається споживати мінімально електроенергії і тепла. У залах Національного музею вже давно холодно, але іншого виходу немає, оскільки грошей з держбюджету надходить набагато менше, аніж потрібно.

Досі не вирішено і питання про фінансування охорони музеїв. "Пошта" вже писала, що з кінця лютого всі музеї, які фінансуються з державної скарбниці, ризикували залишитися без охорони, оскільки у бюджеті на 2009 рік коштів на охорону національних скарбів майже не передбачено.

- Нещодавно я мав розмову з віце-прем'єром Іваном Васюником. Ми зверталися до прем'єр-міністра України, голови Верховної Ради, у всі профільні міністерства. Нам пообіцяли, що ситуацію виправлять і гроші на охорону музеїв закладуть, - сказав пан Кожан.

Сьогодні ж представники Державної служби охорони працюють за обіцянки, що гроші їм таки проплатять. В іншому випадку, як стверджують музейники, всі скарбниці національних багатств доведеться закрити на ключ. Та чи стануть зачинені двері надійною охороною для національних скарбів?